Уперше подано цілісну характеристику багатогранної діяльності Анатоля Вахнянина - композитора, диригента, співака, громадського діяча, літератора, а також введено в обіг маловідомий архівний матеріал. На його базі систематизовано погляди діяча щодо різних галузей музичного мистецтва (музичної естетики, фольклору, духовної музики, театру, теорії музики). Розширено обсяг композиторської творчості А.Вахнянина, що дає підстави для характеристики його композиторського стилю, який базується на засадах романтизму. Висвітлено взаємодію його композиторської творчості та музикознавчих зацікавлень. Зазначено, що завдяки плідній громадській, виконавській, диригентській та композиторській діяльності А.Вахнянина музичне життя Галичини того часу збагатилося новими ідеями, зміцніли зв'язки з композиторами Великої України (М.Лисенком, П.Ніщинським). Доведено, що в еволюції музичної культури Галичини його діяльність сприяла переходу від аматорського етапу композиторської творчості до подальшого її розвитку на професійній основі.

На підставі документів уперше охарактеризовано та простежено долю бібліотеки В. Садовського, яка донині не збереглася. В. Садовський проявив себе меценатом української культури, подарувавши Національному музею у Львові, бібліотеці Наукового товариства ім. Т. Шевченка значну кількість книжок різнобічної тематики з власної бібліотеки. Розглянуто 2 списки музичної бібліотеки, складені В. Садовським, які є свідченням його наміру систематизувати свою книгозбірню. Зібрано інформацію про зберігання окремих книжок з бібліотеки В. Садовського у деяких львівських закладах та інституціях.

На підставі документального матеріалу та преси створено панораму львівського періоду життя В. Садовського, який охоплює 20 - 30-і рр. XX ст. Уперше введено в науковий обіг матеріали про діяльність митця у церковно-суспільному житті Галичини - його участь у церковних товариствах ("Товариство святого апостола Павла", "Єдність", "Українське Богословське Наукове Товариство"), публікації в їх друкованих органах на богословські та церковно-обрядові теми. Узагальнено різносторонні контакти В. Садовського з музичним мистецтвом того часу, де він виявив себе як член (а іноді й очільник) музичних товариств, музичний критик, хоровий диригент.

На підставі матеріалів родинного архіву вперше надано життєопис О. Бережницького (1879 - 1916) - юриста за освітою, музично-громадського діяча, скрипаля, педагога, музичного критика. Висвітлено участь митця у "Бояні", у заснуванні та перших роках діяльності "Союзу співацьких і музичних товариств", Вищого музичного інституту, у заснуванні та редагуванні "Артистичного вістника". Розглянуто його діяльність як музичного критика.