Розглянуто різні аспекти проблеми творення наукового тексту. Розкрито специфіку наукового стилю мовлення, вимоги до термінологічної культури, діалогічної спрямованості, змістової організації та нормативного оформлення наукового тексту. Висвітлено особливості наукової статті з психології. Наведено результати емпіричних досліджень процесу творення тексту науковцями (від проектування статті до її редагування). Проаналізовано зміст і особливості формування операцій авторського самоконтролю. Розглянуто роль технічних засобів у процесі текстотворення.

Рассмотрены разные аспекты проблемы создания научного текста. Раскрыты специфика научного стиля речи, требования к терминологической культуре, диалогической направленности, содержательной организации и нормативному оформлению научного текста. Освещены особенности научной статьи по психологии. Приведены результаты эмпирических исследований процесса создания текста учеными (от проектирования статьи до ее редактирования). Проанализированы содержание и особенности формирования операций авторского самоконтроля. Рассмотрена роль технических средств в процессе создания текста.

Досліджено проблему динаміки прояву регулятивної функції самооцінки в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Ця динаміка полягає у зміні структурних компонентів самооцінки, зокрема, у тому, що з віком у дитини зростає перевага когнітивного компонента над емоційним. Це призводить до підвищення ступеня адекватності самооцінки підростаючої особистості. Внаслідок переходу дітей до систематичного шкільного навчання відбуваються зміни у структурі самооцінки, які на його першому етапі проявляються у випереджальному розвитку емоційного компонента у порівнянні з когнітивним. Регулятивна функція самооцінки дітей порушується за умов переживання ними негативного ставлення з боку значущого оточення. За цього емоційний компонент "перекриває" когнітивний, що зумовлює тривожність дітей та гальмування їх самооцінкової активності як суб'єктів діяльності та спілкування. Розроблену програму з психокорекції для подолання деформації регулятивної функції самооцінки та взаємопов'язаних з нею проявів тривожності у дітей, експериментально випробовано та підтверджено її ефективність.

Зреалізовано дискурсний підхід до аналізу та класифікації видів мовлення в діяльності професійного психолога й опрацьовано методологічні засади побудови інтегральної моделі його мовно-мовленнєвої компетентності. На основі емпіричних досліджень проаналізовано специфіку наукового дискурсу (писемна наукова творчість, усний науковий дискурс, дискурс емпірико-дослідницької діяльності), дискурсу практичної діяльності психологів, що практикують з різними категоріями клієнтів, особливості психолого-педагогічного, консультативного та терапевтичного дискурсу, своєрідність дискурсу психолога в його роботі у віртуальному просторі. Розглянуто дискурсно-аналітичний підхід до інтерпретації внутрішнього світу особистості.