Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.049.2

Рубрики:

Гігієна харчування у похилому і старечому віці

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено наукові засади подрібнення твердих корисних копалин для створення ефективних технологій розкриття мінералів у процесі збагачення вкраплених руд, а також одержання тонкодисперсних порошків. Сформульовано узагальнені фізичні закономірності, принципи та критерії утворення поверхні під час руйнування тіла, одержано аналітичні залежності для прогнозної оцінки параметрів технології подрібнення. Визначено функціональні та кореляційні зв'язки параметрів і показників деформування, руйнування, акустичного випромінювання та подрібнення. Розроблено методику акустоемісійного прогнозування енергоємності й ефектів диспергування: характерного розміру зруйнованих частинок, їх виходу та питомої поверхні, утвореної у процесі подрібнення. На підставі результатів теоретичних та експериментальних досліджень створено прогресивні засоби подрібнення, що використовують енергію надзвукових струменів енергоносія, здійснено їх промислову реалізацію.

На прикладі водопою, розташованого в грабовій діброві Канівського природного заповідника, встановлено, що з 74-х видів птахів (Горобцеподібні (Passeriformes), Дятлеподібні (Piciformes), Голубоподібні (Columbiformes), Сиворакшеподібні (Coraciformes), Соколоподібні (Falconiformes) та Совоподібні (Strigiformes)), що гніздяться в ній та садибі заповідника, на місцях водопою відзначено 46. Це переважно представники рядів Горобцеподібні та Голубоподібні, які гніздяться на території грабової діброви. Виявлено, що даним видам птахів властиві три піки добової активності прильоту на місця водопою - ранковий, денний та вечірній. Встановлено, що самиці птахів відвідують місця водопою переважно під час висиджування кладки та вигодовування пташенят. В період побудови гнізда та відкладання яєць самиці рідко з'являються на водопої. Виявлено, що терміни появи пташенят на місцях водопою в 1996 - 2005 рр. стали більш ранніми, у порівнянні з 1978 - 1983 рр., що може бути результатом кліматичних змін довкілля. Розроблено нову методику дослідження дат переходу пташенят до самостійного життя.

Одержано результати експериментальних досліджень акустичної активності газоструминного млина. Відносну зміну інтенсивності акустичної емісії в характерному діапазоні частот залежно від завантаження млина матеріалом запропоновано використовувати для оптимізації струминного подрібнювання.

За результатами визначення та таксономічної ревізії викопних решток птахів простежено історію авіфауни Півдня Східної Європи впродовж 48 мільйонів років, яка відображає послідовність чотирьох палеоекологічних етапів: середньоеоценовий етап (47,8 - 41,2 млн років тому); олігоценово-середньоміоценовий етап (41,2 - 11,0 млн років тому); пізньонеогеновий етап (11,0 - 1,81 млн років тому); четвертинний етап (1,81 млн років тому – наші дні). Наведено реконструкцію палеоекосистем, виявлено роль аридизації на початок ротації фауни. На прикладі екосистем еоцену-голоцену Півдня Східної Європи розроблено варіант палеоекологічної шкали. Установлено, що сучасна авіфауна Півдня Східної Європи почала формуватись в ранньому плейстоцені, приблизно 1,81 млн років тому. Основними чинниками, що впливали на поширення різних представників сучасної авіфауни були: 1) зміна температури і вологості клімату; 2) зміна площі моря та басейну його річок. Виявлено позитивну кореляцію динаміки чисельності впродовж голоцену для п'яти груп видів, які населяють подібні біотопи: 1) качок; 2) видів ксерофітних холодних і помірних ландшафтів; 3) видів, що гніздяться на островах; 4) рибоїдних видів; 5) синантропних видів. Проаналізовано чисельність деяких видів птахів із списків Червоної книги України впродовж голоцену. Прослідковано динаміку поширення лісових екосистем на стадії активних сукцесійних процесів та на стадії клімаксу впродовж пізнього плейстоцену – голоцену на території Півдня Східної Європи.