Досліджено соціально-перцептивні викривлення як епіфеномен психологічних захистів. Висвітлено теоретичні підходи до проблеми викривлення процесу сприймання у соціальній взаємодії. Виявлено залежність даного феномену від дії системи психологічних захистів у контексті психодинамічної теорії. Розкрито психологічний зміст процесу соціально-перцептивних викривлень та виявлено їх глибинно-психологічну суть. З'ясовано, що зазначений феномен детермінується зовнішніми (соціальними) факторами та глибинними механізмами психіки. Доведено, що соціально-перцептивні викривлення є наслідком особистісної проблеми суб'єкта (внутрішньої суперечності), що має відображення у певних зовнішніх проявах, а саме: ігноруванні іншої особи, ідеалізації власного "Я", психологічній імпотенції, психологічній смерті. З'ясовано передумови виникнення соціально-перцептивних викривлень. Установлено їх зв'язок з системою психологічних захистів, з об'єктними відношеннями, умовними й інфантильними цінностями суб'єкта. Обгрунтовано необхідність здійснення глибиної психокорекції соціально-перцептивних викривлень. Доведено результативність проходження майбутніми психологами психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання. Сформульовано рекомендації психологам-практикам з метою запобігання деструктивності їх професійної діяльності.

Розкрито теоретичні аспекти сприйняття музики дітьми дошкільного віку. Охарактеризовано форми, методи та прийоми роботи на заняттях зі слухання музики у ДНЗ. Наведено організаційно-методичні рекомендації зі слухання музики дітьми різних вікових груп.

Раскрыты теоретические аспекты восприятия музыки детьми дошкольного возраста. Охарактеризованы формы, методы и приемы работы на занятиях по слушанию музыки в ДУЗ. Приведены организационно-методические рекомендации по слушанию музыки детьми разных возрастных групп.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми функціонування несвідомої сфери психіки. Розглянуто феномен несвідомого у західних наукових концепціях, українських дореволюційних дослідженнях і радянській психологічній науці. Розкрито сучасні погляди на несвідоме у вітчизняній психології, наведено методи його дослідження. Надано загальну характеристику системи психічних захистів суб'єкта, описано методи їх пізнання. Проаналізовано наслідки функціонування системи психічних захистів.

Проаналізовано основні складники поняття лпедагогічна практика» в історичному ракурсі. Запропоновано розгляд цієї категорії з точки зору філософії, психології, соціології, педагогіки та музичної педагогіки як її складової. Розглянуто значення понять "практика", "ідея", "досвід". Охарактеризовано психологію музичної діяльності студентів музичних факультетів вищих навчальних закладів. Висвітлено класифікацію видів педагогічної практики різних науковців, виокремлено її функції. Досліджено завдання та мету педагогічної практики студентів музичних факультетів педагогічних вузів, яку сучасні науковці вбачають у формуванні музичної культури студентів та їх підготовці до музичного виховання школярів. Зроблено висновок про значення педагогічної практики у закріпленні базової підготовки майбутніх вчителів музики з основних навчальних дисциплін, актуалізації фахових знань і комплексу вмінь, необхідних для формування культури учнів засобами музичного мистецтва.

Проанализированы основные составляющие понятия "педагогическая практика" в историческом ракурсе. Предложено рассмотрение этой категории с точки зрения философии, психологии, социологии, педагогики и музыкальной педагогики как ее составной части. Рассмотрено значения понять "практика" "идея", "опыт". Освещена психология музыкальной деятельности студентов музыкальных факультетов высших учебных заведений. Сделан вывод о значении педагогической практики в закреплении базовой подготовки будущих учителей музыки.

The main elements of У pedagogical practiceФ term are analyzed in the process of establishing this category in historical perspective. This term is examined in terms of philosophy, sociology, pedagogy and musical pedagogy as its essential part.

Висвітлено проблему взаємодії теоретичної та практичної підготовки студентів педагогічного коледжу. Розкрито значення поняття "педагогічна система". Визначено основні компоненти педагогічної системи, серед яких змістовно-цільовий, функціонально-процесуальний, результативно-оціночний. Розглянуто цикли навчальних дисциплін окремо вибраних педагогічних освітніх закладів зі спеціальністю "педагогіка і методика середньої освіти. Музика". Охарактеризовано структурні компоненти системи професійної підготовки. Обгрунтовано важливість виховання всебічно та гармонійно розвинутої особистості майбутніх вчителів. Описано головну мету навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки майбутніх випускників фахової кваліфікації "Вчитель музики та музичний керівник дошкільного навчального закладу" в Луцькому педагогічному коледжі.

Рассмотрено взаимодействие теоретической и практической подготовки студентов педагогического колледжа. Внимания акцентировано на неразрывном единстве теории и практики в процессе воспитания будущего музыкального руководителя и учителя музыки. Охарактеризованы структурные компоненты системы профессиональной подготовки. Обосновано важность воспитания гармонически развитой личности будущих учителей. Освещена главная цель научных дисциплин профессиональной и практической подготовки будущих выпускников специальной квалификации в педагогическом колледже.

The interaction of theoretical and practical training for pedagogical college students is discovered in the article. A particular attention is emphasized on the inseparable unite of theory and practice in the process of preparation of future music teacher.

Актуалізовано значення слухання музики для дітей дошкільного віку як невід'ємної складової музичного сприймання. Обгрунтовано необхідність використання інноваційних та інтерактивних методик в організації та проведенні цього виду роботи. Наголошено на важливості слухання музики, яке дозволяє ознайомити дітей зі значно складнішими музичними творами порівняно з тими, які вони самі виконують, допомагає формувати вибірковість споживання музичних вражень, поглиблювати естетичні почуття. Презентовано авторську розробку для використання музичними керівниками та студентами-практикантами педагогічних навчальних закладів на музичних заняттях у дошкільних закладах освіти (ДЗО) "Слухання музики у дошкільному навчальному закладі", до якої увійшли комплект з трьох аудіо-дисків із систематизованим за розділами музичним матеріалом та методичні рекомендації викладача теоретичних дисциплін Б. Є. Жорняк. Зазначено, що матеріали пройшли успішну апробацію в ДЗО м. Луцьк.

Розкрито проблему музичної педагогіки - практичну підготовку майбутніх музичних керівників дошкільних навчальних закладів у ПНЗ I - II рівнів акредитації. Розглянуто науково-теоретичні підходи до проблеми підготовки до педагогічної практики в дошкільних НЗ студентів відділення "Музичне виховання" педагогічних коледжів та училищ, а також її організаційно-методичні засади. Наведено зразки проведення музичних свят у садках.

Конкретизовано сутність понять "практика" та "педагогічна практика з музики", уточнено функції та зміст різних видів педагогічної практики з музики. Визначено регулятивно-процесуальний, операційно-компетентнісний, креативно-конструктивний критерії та їх показники, здатні встановити певний рівень організації означеної практики. Розроблено методичну систему організації практики з музики студентів педагогічного коледжу в єдності структурних компонентів (нормативної бази, принципів та умов організації, видів практики, матеріально-технічного та фінансового забезпечення). Визначено ефективність моделі організаційно-методичного забезпечення практики студентів педагогічного коледжу в дошкільних навчальних закладах з урахуванням сучасних вимог до її матеріально-технічного та нормативного забезпечення.

Висвітлено зміст і шляхи практичного впровадження моделі організаційно-методичного забезпечення практики студентів педагогічного коледжу відділення «Музичне мистецтво» в ДНЗ. Наголошено на тому, що ця модель може бути адаптованою для організації педагогічної практики інших педагогічних напрямків (відповідно до обраного студентами професійного спрямування).

Освещено содержание и пути практического внедрения модели организационно-методического обеспечения практики студентов педагогического колледжа отделения «Музыкальное искусство» в ДОУ. Подчеркнуто, что эта модель может быть адаптирована для организации педагогической практики других педагогических направлений (согласно с выбранным студентами профессиональным направлением).

The article deals with the problem of students’ preparation to the pedagogical practice in the preschool educational establishments. It highlights the content of four main components of the model of organizational and methodical support of Pedagogical College (Music Art Department) students’ practice at the preschool educational establishments. The tasks and content of the practice stages are analyzed.