Розглянуто сучасний стан справ щодо врахування факторів ризику серцево-судинних захворювань. Розглянуто перспективи використання інформаційних технологій при обчисленні ризиків.

Досліджено архітектури гібридних нейро-фаззі мереж, методи їх навчання та самонавчання, адаптивні процедури нечіткої кластиризації для задач класифікації числових даних за умов апріорної та поточної невизначеності відносно характеру розподілу й істотного перетину класів. Запропоновано: рекурентні та робастні методи кластеризації у межах імовірнісного та можливісного підходів, що дозволяють проводити кластеризацію за умов перетину класів; імовірнісну нейронну мережу з нечітким виведенням, методи її побудови та навчання; рекурентний метд навчання радіально-базисної мережі на основі еліпсоїдального оцінювання, що забезпечує ефективне навчання за умови дефіциту інформації про розподіл збурень; гібридну нейро-фаззі мережу зустрічного розповсюдження та метод її навчання. Удосконалено методи самоорганізації модифікованої мережі Кохонена з можливістю нечіткого виведення та наведено метод попередньої обробки даних шляхом підвищення вимірності вихідного простору. Ефективність цих методів експериментально підтверджено на підставі відомих тестових вибірок даних для нечіткої класифікації у порівнянні з класичними нейро- та нейро-фаззі методами обробки даних. Підтверджено ефективність синтезованих методів та запропонованих архітектур гібридних нейро-фаззі мереж за умов створення систем біомедичної діагностики для сегментації послідовностей інтервалів серцебиття біологічного організму у процесі виходу та пробудження зі штучного гіпотаболічного стану, а також системи виявлення зон кровообігу на базі вихідної інформації ультразвукового сканування органів людини, що є важливим для медичного діагностування різноманітних уражень судин

Висвітлено методологічні основи використання даних медичного електронного паспорта для моніторингу факторів ризику. Обгрунтовано методологічні принципи одержання факторів ризику й аналізу їх динаміки. Розроблено інформаційну технологію використання факторів ризику для відображення стану здоров'я людини, а також для завдань медичного страхування. На базі розробленої інформаційної системи запропоновано диференційований підхід щодо страхування здоров'я громадян з урахуванням ризиків виникнення хвороб і появи ускладнень у разі їх лікування.

Розглянуто проблеми класифікації закладів охорони здоров'я для завдань медичного страхування. Запропоновано новий підхід до їх систематизації, заснований на оцінюванні середньої вартості одного страхового випадку.

Розглянуто концептуальну схему побудови моделі загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Запропоновано модель розрахунку страхового внеску з використанням ризикової надбавки та дисперсії.

Розглянуто питання впровадження уніфікованої форми історії хвороби. Підкреслено думку про необхідність державного підходу до затвердження архетипів та шаблонів медичних симптомів.

Розглянуто проблеми аналізу можливостей знаходження ресурсів для забезпечення фінансування галузі охорони здоров'я, в першу чергу, шляхом впровадження страхової медицини. Підкреслено, що глобальною метою стратегічного розвитку страхової та системної медицини має стати персоналізована медицина. Проаналізовано аспекти виникнення морального ризику. Визначено мету впровадження онтологій медичних знань.