Розглянуто специфіку журналістської діяльності в радіоефірі, узагальнено технології програмування та запропоновано методику менеджменту в конкурентних ринкових умовах. Проаналізовано особливості становлення радіоринку в Україні, етапи створення радіостанції, наведено новітні технології радіомовлення. Визначено типи радіограм, охарактеризовано ефірне та продакшн-обладнання радіостанції.

Рассмотрена специфика журналистской деятельности в радиоэфире, обобщены технологии программирования и предложена методика менеджмента в конкурентных рыночных условиях. Проанализированы особенности становления радиорынка в Украине, этапы создания радиостанции, приведены новейшие технологии радиовещания. Определены типы радиограмм, охарактеризовано эфирное и продакшн-оборудование радиостанции.

Розглянуто специфіку журналістської діяльності в радіосфері, наведено технології програмування та методику менеджменту за конкурентних ринкових умов. Запропоновано класифікацію радіостанцій, проаналізовано особливості національного радіомовлення та формування сучасного радіоринку в Україні. Визначено типи радіопрограм, описано види розмовних, комунальних і музичних форматів.

Рассмотрена специфика журналистской деятельности в радиосфере, приведены технологии программирования и методика менеджмента в конкурентных рыночных условиях. Предложена классификация радиостанций, проанализированы особенности национального радиовещания и формирования современного радиорынка в Украине. Определены типы радиопрограмм, описаны виды разговорных, коммунальных и музыкальных форматов.

Висвітлено принципи роботи і механізми становлення приватної радіостанції. Проаналізовано специфіку недержавного радіомовлення в Україні. Описано особливості форматування національного радіоефіру. Наведено технічну характеристику радіостанції. Викладено основи журналістського творчого менеджменту.

Освещены принципы работы и механизмы становления частной радиостанции. Проанализирована специфика негосударственного радиовещания в Украине. Описаны особенности форматирования национального радиоэфира. Приведена техническая характеристика радиостанции. Изложены основы журналистского творческого менеджмента.

Висвітлено основні теорії та технології, які впливають на поєднання журналістської творчості та підприємницької діяльності в радіоефірі, викладено питання про становлення та розвиток комерційної радіожурналістики в контексті трансформаційних процесів, що відбуваються у світовому, зокрема, пострадянському інформаційному просторі. Охарактеризовано нову сферу радіомовної комунікації, яка діє за ринкових умов, а також стандарти журналістської діяльності, що грунтуються на застосуванні творчого менеджменту як поглибленого розуміння сучасної специфіки радіожурналістської професії.

Освещены основные теории и технологии, влияющие на совмещение журналистского творчества и предпринимательской деятельности в радиоэфире, изложены вопросы о становлении и развитии коммерческой радиожурналистики в контексте трансформационных процессов, происходящих в мировом, в частности, постсоветском информационной пространстве. Охарактеризованы новая сфера радиовещательной коммуникации, действующая в рыночных условиях, а также стандарты журналистской деятельности с учетом творческого менеджмента как углубленного понимания современной специфики радиожурналистской профессии.

На підставі комплексного аналізу великого масиву емпіричного матеріалу зроблено спробу розглянути концепцію розвитку комерційної радіожурналістики за умов пострадянського суспільства, характерної для медіасистеми України. Запропоновано концептуальні засади функціонального становлення комерційного радіомовлення на пострадянському ринку засобів масової інформації (ЗМІ). Визначено комерційний радіоефір як суб'єкт формування медіа-ринку у монополізованому інформаційному середовищі, завдяки чому було організовано дуальну систему українського радіомовлення, характерними особливостями якої є конкуренція та процеси роздержавлення. Проаналізовано роль і значення комерційного радіомовлення для становлення, а також майбутнього розвитку українського радіомовного ринку та радіожурналістики. Обгрунтовано передумови виникненння комерційного радіоефіру в Україні та перспективи його функціонування, що є ознакою демократизації інформаційного простору, інтеграції вітчизняних ЗМІ до загальносвітових прогресивних медіа, ознакою плюралізму та відкритості суспільства.

Висвітлено специфіку журналістської діяльності в радіоефірі. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти сучасної вітчизняної та світової радіожурналістики. Розкрито особливості функціонування радіостанцій як ділових підприємств. Розглянуто історію становлення радіоринку в Україні. Увагу приділено стратегічному менеджменту радіостанції, технології форматування радіоефіру, новітнім технологіям радіомовлення.

Висвітлено специфіку функціонування радіомовлення в Інтернеті, проаналізовано типи радіосайтів, подано історію становлення онлайн-радіоефіру, зокрема в Україні, розкрито нові маркетингові технології веб-радіо.

Громадсько-правова медіакомпанія "Deutsche Welle" (DW) є незалежним джерелом інформації з Німеччини та Європи для користувачів у всьому світі. Телепрограми DW, які вже 25 років транслюються за допомогою супутникового зв'язку та онлайн, створені за умов жорсткої конкуренції на медіаринку, свідчать про новаторський стиль і поступ DW, а також демонструють прагнення до вдосконалення процесів виготовлення відеоконтенту. DW однією з перших серед світових телекомпаній запропонувала різноманітні візуальні Інтернет-проекти, за допомогою яких користувачі відеопродукції змогли якнайшвидше одержувати з Німеччини та світу оперативну інформацію онлайн. Це стосується також залучення соціальних мереж у поширенні відеоконтенту, що стало наслідком стрімкого впровадження журналістики Web 2.0. DW проходить шлях від телекомпанії з сервісною пропозицією в Інтернеті до інформаційного Інтернет-ресурсу з мультимедійним контентом. Актуальною проблемою є пошук своєрідного ексклюзиву в подачі подій, фактів та забезпечення рівнів якісного інформування міжнародної спільноти за умов глобалізаційних та інтеграційних явищ, уміння поєднувати надбання "класичного" ефірного інформаційного телебачення та відеоконтенту онлайн. Саме це й становить основу роботи про міжнародну медіакомпанію, яка завдяки своїй діяльності стала невід'ємною частиною світового інформаційного ландшафту.

Творчість на радіо - це передовсім конкуренція ідей та емоцій, яка здатна стати основою радіоменеджменту, що продукуватиме успішний бізнес в радіоефірі. Описано бізнес-процеси в радіомовленні, пов'язані з форматуванням радіостанцій, просуванням радіокомпаній, створенням рекламних роликів, умінням добирати творчу команду й добиватися з нею високого рейтингу. Автори звернули увагу до популярної книги шведських дослідників "Бізнес у стилі фанк", основні положення якої, зокрема стосовно творчості в менеджменті, стають базовими для ефективного реагування радіоменеджменту на потреби й виклики ринку. Творчість в радіоефірі є визначальною для успішного становлення радіокомпанії, бо акумулювання й втілення ідей надає змогу радіоменеджменту оперативно приймати вдалі рішення. А радіомовний ринок постійно потребує нових творчих ідей - привабливих та ефективних, для реалізації яких потрібні професіонали з певними навичками, уміннями та знаннями, що відповідають вимогам часу.

У практиці телерадіомовлення журналіст професійно працює з усним словом, займається пошуком та розробкою теми, збором інформації, фактажу, підготовкою та записом аудіовідеофайлів, аналізом матеріалу, написанням та редагуванням тексту, озвучуванням, монтажем і титруванням сюжету, готує текст для ведучих, коментар за кадром і в кадрі, а в конвергентному ньюзрумі - ще й інформацію для сайту, аудіовідеоподкасти тощо. Його основним завданням є не лише написати, а й відтворити, озвучити (переповісти) зміст і нюанси події. Рекомендації щодо підвищення рівня мовної компетенції телерадіожурналістів уміщуються у спеціалізованих виданнях, звучать в університетських аудиторіях, редакційних ньюзрумах, але на практиці їх нечасто беруть до уваги, подеколи відверто ігнорують, причому як новачки, так і професіонали. Таку ситуацію в українському ефірі може змінити на краще свідома, систематична, цілеспрямована робота журналіста над власною мовною культурою, технікою мікрофонного мовлення. Отже, ефективність журналістського повідомлення, аудіовізуальне багатство екранної комунікації, де однаково дієвими з погляду впливу на аудиторію є звукове й зорове наповнення ефірного слова, - ці та інші аспекти професійної сфери проаналізовано авторами.

Поняття "універсальний телерадіожурналіст" цілком прийнятне для теорії і практики ЗМК, зважаючи на розвиток ІТ-технологій і сучасних медіа, оскільки похідним для універсальності є визначена спеціальність та вид мовлення - телебачення і радіо. Обговорено оптимальні навчальні дисципліни, які актуально викладати для підготовки універсального телерадіожурналіста, про особливості спеціалізації в телерадіожурналістиці, про телевізійний і радіомовний жанри, що "приходять" до універсального телерадіожурналіста на рівні здібностей і навичок, які надаються не відразу, але які потрібно відчувати та яким слід постійно вчитися.

З 19 січня 2017 р., коли було зареєстровано юридичну особу "Національна суспільна телерадіокомпанія України" й запрацювала Наглядова рада НСТУ, медіаринок України одержав нового суб'єкта - суспільне телерадіомовлення. Таким чином, разом із комерційними та комунальними телерадіокомпаніями медіаландшафт України доповнили телерадіостанції колективної форми власності, які назвали суспільними. Обговорено основні тенденції, характерні для телерадіоринку України у перші роки співіснування комерційних, комунальних і суспільних телерадіомовців, а це й заходи, спрямовані на захист вітчизняної телерадіоінформаційної сфери; прийняття нових законів, що сприяли певним змінам у створенні національного та власного телерадіопродукту; збільшення рейтингу загальнонаціональних мовців у порівнянні з регіональними; перехід з аналогового телерадіомовлення на цифрове та створення конвергентних редакцій; дотримання телерадіокомпаніями журналістських стандартів і боротьба з фейками; розвиток платного телебачення; дискусії щодо можливостей співпраці між комерційними й суспільними телерадіостанціями та визначення рівня довіри суспільства до того телерадіопродукту, яким заповнений український телерадіопростір.

Вислів "якщо тебе немає в Інтернеті, то тебе немає взагалі" справді актуальний для сучасного телебачення та радіомовлення. Розвиток мультимедійних технологій, трансформації у сфері мережевих комунікацій, поступ нової кіберкультури спонукають телерадіокомпанії до переосмислення сталих парадигм. Вплив Інтернету на структуру, зміст, функції телерадіостанцій усе помітніший. Обговорено особливості співіснування Інтернет-телерадіостанцій та ефірних телерадіокомпаній, про діалектику телевізійних і радіомовних онлайн та офлайн (тобто не підключених до Інтернету) технологій.

Висвітлено різні аспекти організації та діяльності студентського телерадіомовлення в закладі вищої освіти. Досвід виробництва "Новин Університету Шевченка" - телевізійної та радіопрограми, що 3 роки поспіль висвітлює актуальні події в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на мультимедійній платформі Campus Radio Ukraine/Студент-TV, корисний для осмислення та узагальнення. Запропоновано ствердження, що цей популярний тип мовлення формує й певний тип масової комунікації, цільовою аудиторією якого є переважно студенти й викладачі, а також абітурієнти, які розглядають той чи інший університет як перспективний для навчання заклад освіти.

Висвітлено різні аспекти організації та діяльності студентського телерадіомовлення в закладі вищої освіти. Досвід виробництва "Новин Університету Шевченка" - телевізійної та радіопрограми, що 3 роки поспіль висвітлює актуальні події в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на мультимедійній платформі Campus Radio Ukraine/Студент-TV, корисний для осмислення та узагальнення. Запропоновано ствердження, що цей популярний тип мовлення формує й певний тип масової комунікації, цільовою аудиторією якого є переважно студенти й викладачі, а також абітурієнти, які розглядають той чи інший університет як перспективний для навчання заклад освіти.