Досліджено вплив нового маловивченого апіпродукту на окремі фізіологічні ознаки бджолиних сімей. Встановлено, що гомогенат трутневих личинок, заданий бджолам як БАД до цукрового сиропу незадовго до безоблітного періоду, стимулює підвищення стійкості до несприятливих факторів зимівлі, інтенсивності розвитку та продуктивності комах.

Досліджено вплив нового маловивченого апіпродукту на окремі фізіологічні ознаки бджолиних сімей. Установлено, що гомогенат трутневих личинок, заданий бджолам як біологічно-активних домішок до цукрового сиропу незадовго до безоблітного періоду, стимулює підвищення стійкості до несприятливих факторів зимівлі, інтенсивності розвитку та продуктивності комах.

Показано динамiку репродукцiї трутнiв та спiввiдношення кiлькостi бджолиного та трутневого розплоду, вирощуваного українськими степовими бджолами, впродовж пасiчницького сезону.

Наведено показники, що характеризують зміну фізіологічного стану медоносних бджіл, динаміку їх вирощування та продуктивності.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо вивчення сучасних медозбірних умов у Лісостепу України, можливості їх використання бджолиними сім'ями районованої для зони української степової породи. Встановлено, що медозбірні умови Лісостепу України, представлені різними видами медоносної флори лісів, придорожніх лісонасаджень, садів, лугів, ярів, вибалків, полів, забезпечують бджолам підтримувальний та основний взятки й придатні для розвитку бджільництва. Основними медоносами є еспарцет, гречка, соняшник. Оптимальним часом інтенсивного відвідування бджолами еспарцету є 8 - 14, гречки - 10 - 14, соняшнику - 9 - 14 годин. Бджолині сім'ї української степової породи здатні продуктивно використовувати біологічні запаси пилку та нектару з рослин різних ботанічних видів.

Наведено результати досліджень щодо перевірки дочірніх сімей медоносних бджіл на здатність одержання у спадок від материнських сімей, через личинки вихідний племінний матеріал, та від сімей-виховательок, через їх вирощування, схильності до роїння. Встановлено, що роїння бджолиних сімей відбувається безсистемно і характерно вибірковістю. Факт роїння медоносних бджіл спостерігається у сім'ях незалежно від фізіологічного стану материнських маточних личинок та сімей, які виховали з них маток, і становить 20 % від загального числа досліджуваних сімей. Тенденція передачі потомству схильності до роїння через ройові маточні личинки втричі більша, ніж через звичайні.

Охарактеризовано біологічні ознаки весняної життєздатності сімей бджіл із ройовими матками. Зокрема, комплексним оцінюванням зимостійкості встановлено, що найвищим її потенціалом наділені родини з посаджених роїв. Різниця загального числа їх балів і балів сімей, повернених до робочого стану та ройових материнських до не збуджених роїнням, становила, відповідно: 44,4 - 33,3 - 11,1 %. Відмічено також зменшення послаблення сили на 45 %, витрат корму на 15 і збільшення числа розплоду в перший весняний облік на 9 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-5

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено експериментальні дані порівняльної оцінки чистопородних бджолиних сімей української степової породи з сім'ями місцевої їх популяції за результатами обліку кількості вирощеного бджолами розплоду у різні періоди їх активної життєдіяльності, зібраного бджолиного обніжжя, одержаного меду та відбудованих стільників. Судячи за середньою кількістю вирощеного бджолами розплоду, інтенсивність розвитку у бджолиних сім'ях української степової породи на 28,7 % більша, ніж у сім'ях із матками місцевої популяції. Виховуючи достатню кількість робочих бджіл, чистопородні бджолині родини забезпечують високу продуктивність на медозборі. Українські степові бджоли зібрали більше на 19,6 % бджолиного обніжжя, на 33,4 % меду та відбудували більше на 20,2 % стільників.

Показано можливість інтенсифікації господарської діяльності бджолиних сімей із наявністю ройових ознак шляхом застосування трьох прийомів бджоловедення: перетасування гнізда, оновлення гнізда, штучний розподіл бджіл. Встановлено, що "оновлення гнізда" є оптимальним методом бджоловедення, що сприяє нормалізації фізіологічного стану сімей медоносних бджіл (від ройового до робочого), поверненню до повноцінної життєдіяльності, стабілізації й ефективного використання їх ройової енеріії у комплексному бджільництві та збільшення продуктивності: медової - на 12 %, воскової - на 15 %.

Рассмотрено общее решение однородного дифференциального уравнения второго порядка, которое описывает апериодические процессы. Исходя из системы четырех трансцендентных уравнений, состоящей из производных до четвертого порядка включительно этого решения, определяются амплитуды и декременты затухания таких процессов. Знание этих параметров позволяет описать сигнал возмущения как функции времени.

Викладено результати досліджень щодо стійкого розвитку сільських територій у контексті реалізації державної екологічної політики та енергозбереження. Розглянуто проблеми та перспективи екологізацй сільськогосподарського виробництва в умовах сільських територій. Наведено передумови й особливості збереження та відновлення природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Розкрито питання оптимізації й ефективності використання природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Визначено особливості розробки та впровадження ефективних бізнес-моделей розвитку енергоефективності й енергонезалежності сільських територій. Досліджено екологічні інновації - джерело ефективного розвитку конкурентоспроможності й енергонезапежності сільських територій. Визначено економіко-правові механізми розвитку сільських територій у контексті реалізації державної екологічної політики та енергозбереження. Розглянуто світовий досвід та вітчизняні реалії розвитку сільських територій на засадах екологічності, енергонезалежності й енергоефективності.