Висвітлено та обгрунтовано необхідність сучасного підходу до підвищення ефективності системи профілактики професійних захворювань шляхом розробки та впровадження сучасних інформаційних систем з урахуванням вимог сучасних нормативних документів. Надано методичні підходи та визначено одиниці спостереження для створення медичної бази даних за результатами профілактичних медичних оглядів.

Надано матеріали щодо загальних показників професійної захворюваності по Україні та працюючих за шкідливих і небезпечних умов на підприємствах м. Київ. Наведено інформаційні дані щодо структури професійної захворюваності по Україні та на підприємствах м. Київ за результатами періодичних медичних оглядів. Визначено основні пріоритетні напрями розвитку диспансеризації працюючого населення.

Приведено матеріали щодо показників професійної захворюваності серед працюючих за умов дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища на підприємствах м. Київ. Наведено дані зі структури професійної захворюваності в Україні та на підприємствах м. Київ за результатами періодичних медичних оглядів. Визначено пріоритетні напрями розвитку сфери охорони здоров'я із забезпечення здоров'я працюючого населення.

Висвітлено проблему гіпертонічної хвороби (ГХ) в різних контингентів працюючих за умов впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища. Визначено професійні фактори сучасного виробництва, що впливають на розвиток та прогресування ГХ. Приділено увагу актуальності питань з розробки профілактичних заходів для запобігання розвитку ГХ та запобігання ускладнень. Визначено критерії профпридатності працівників певних категорій хворих на артеріальну гіпертензію з урахуванням загальних медичних протипоказань.

Оцінка здоров'я робітників та рівні захворюваності, у тому числі з професійної патології, через зміни соціально-економічного устрою в державі набула особливої гостроти. Реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби позначилося на якості надання медичної допомоги працівникам: усунуло санітарно-епідеміологічну службу від контролю за організацією проведення профілактичних (періодичних) медичних оглядів (ППМО), призвело до значних порушень термінів оформлення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці працівників з підозрою на професійні захворювання. Узагальнити результати ППМО працівників певних категорій підприємств м. Києва в динаміці спостереження 2008 - 2013 років для визначення пріоритетних напрямів профілактики професійних захворювань. Проведено обробку звітних бланків "Оперативна інформація", висновків ЦЛЕК ДУ "Інститут медицини праці НАМН України", даних Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, системний аналіз та узагальнення результатів ППМО працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці в динаміці 2008 - 2013 років. Визначено, що абсолютна кількість працюючих, зайнятих виробничою діяльністю на підприємствах м. Києва щорічно зменшується, а кількість працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці - збільшується. На долю жінок припадає близько 30 % від загальної кількості працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці. Упродовж 2008 - 2013 років зареєстровано 63 випадки вперше виявлених хронічних професійних захворювань, визначені групи диспансерного спостереження та контингенти працівників, що потребували раціонального працевлаштування. Висновки: основною галуззю, що формує професійну патологію в м. Києві, залишається машинобудівна промисловість. У шкідливих та небезпечних умовах праці працюють 29,14 % робітників. У динаміці спостереження 2008 - 2013 років відмічається тенденція щодо зниження відсотку охоплення профілактичних медичних оглядів (ПМО) робітників певних категорій і збільшення відсотку кількості працівників, що потребують раціонального працевлаштування. Майже 51 % робітників, які потребують переведення на інші роботи, продовжують працювати в шкідливих та небезпечних умовах праці. Реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби усунуло службу від контролю за організацією проведення ПМО працівників певних категорій та контролю за виконанням рекомендацій за результатами ПМО. Ураховуючи значну кількість громадян України, що працюють за умов впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, вкрай актуальним залишається проведення ПМО, розробка пріоритетних методів профілактики професійних захворювань в сучасних умовах.

Існуюча сьогодні система медичної допомоги працівникам підприємств, умови праці яких пов'язані з впливом шкідливих і небезпечних умов праці, недосконала. Невизначеність обсягів, етапності надання профпатологічної допомоги працівникам з урахуванням сучасних вимог реформування медичної галузі визначає її низьку якість та ефективність. Мета дослідження - науково обгрунтувати та розробити ефективну структурно-функціональну модель профпатологічної допомоги працюючим великих промислових центрів України за сучасних умов з визначенням етапності й обсягів надання медичної допомоги працівникам певних категорій закладами охорони здоров'я (ЗОЗ) незалежно від форми власності та підпорядкування. Досліджено санітарно-гігієнічні умови праці працівників підприємств великих промислових центрів, умови праці яких пов'язані зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища. Проведено аналіз в історичному аспекті різних моделей надання медичної допомоги працюючим в країнах Європейського Союзу та в Україні. Проаналізовано нормативно-правову базу щодо організації та проведення профілактичних медичних оглядів працюючих за шкідливих і небезпечних умов праці та модернізації загальної системи охорони здоров'я різних рівнів надання медичної допомоги. Розроблено структурно-функціональну модель медичної допомоги працівникам промислових підприємств, яка базується на дослідженні матеріально-технічної бази ЗОЗ, кадрового забезпечення ЗОЗ різних форм власності та підпорядкування, що залучені до надання профпатологічної допомоги працюючим за шкідливих та небезпечних умов праці. Підготовлено матеріали для нормативно-правової бази Міністерства охорони здоров'я України щодо удосконалення профпатологічної допомоги працюючому населенню. Висновки: сьогодні в Україні склалася така ситуація, коли достатньо ефективна система медичної допомоги працівникам попередніх років майже зруйнована, а нова поки що не створена. Медико-санітарні частини, які функціонували безпосередньо на підприємствах і забезпечували надання медичної допомоги працівникам, зменшено та реорганізовано. Існуючі моделі надання медичної допомоги працівникам промислових підприємств досить різноманітні. Законодавча база, яка регламентує надання профпатологічної допомоги працюючому населенню України, потребує вдосконалення та внесення змін з урахуванням соціально-економічних відносин і вимог реформування медичної галузі.

Медичні огляди працюючих, особливо для категорії тих, що працюють за шкідливих та небезпечних умов, це вагома частина системи профпатологічної допомоги, яка спрямована на виявлення та профілактику професійних і виробничо-зумовлених захворювань. Реформування системи охорони здоров'я в цілому та Державної санітарно-епідеміологічної служби України (ДСЕС України) негативно позначилося на якості надання медичної допомоги працюючим, практично усунуло ДСЕС України від контролю за організацією та якістю проведення медичних оглядів, призвело до порушень налагоджених взаємовідносин з профпатологами. Мета дослідження - визначення ролі та місця ДСЕС України в організації та контролі за медичними оглядами працюючих за шкідливих і небезпечних умов і шляхів удосконалення системи проведення медичних оглядів працюючих певних категорій у сучасний період. Проаналізовано стан проведення профілактичних медичних оглядів працюючих певних категорій в Україні за даними "Оперативної інформації за результатами періодичних медичних оглядів", регламентованою наказом МОЗ України № 246-07, та інформацій територіальних управлінь ДСЕС України, пропозицій для змін і доповнень до діючого порядку, надісланих до ДСЕС України. Представлені матеріали є результатом аналізу законодавчих, нормативних актів про реформування ДСЕС України, звітних, інформаційно-аналітичних матеріалів щодо організації нагляду, який був спрямований на виявлення особливостей та проблем в організації та проведенні медичних оглядів на об'єктах нагляду в сучасний період у порівнянні з попередніми 2009 - 2013 рр. Сьогодні, коли "промислову" медицину в країні майже зруйновано, під час реформування системи охорони здоров'я не чітко проглядається порядок надання медичної допомоги працюючим за умов шкідливих і небезпечних факторів. Категорії працюючих за шкідливих умов є не тільки на промислових і сільськогосподарських підприємствах, а і на харчових, комунальних об'єктах, у закладах охорони здоров'я тощо. У 2013 р. медичні огляди проведено 1091-ю медичною комісією, з яких майже 90 % працює на базі державних закладів охорони здоров'я, здійснено 253 (23,2 %) перевірки щодо оцінки їх діяльності на виконання наказу МОЗ України № 246-07 (із них ДСЕС України з профпатологами - 52). Висновки: роль і місце ДСЕС України на сучасному етапі змінилися, що призвело до скорочення працюючих у ДСЕС України, зміни організації її роботи, неузгодженості взаємодії з профпатологами й роботодавцями. За результатами аналізу періодичних медоглядів працюючих за шкідливих умов за 2013 р. визначено порушення системи контролю з боку ДСЕС України як за медичними комісіями, так і за організацією медоглядів, виконання медичних рекомендацій на об'єктах.

На основі комплексного соціально-гігієнічного дослідження розроблено систему медичної допомоги працюючому населенню в Україні з визначенням алгоритму, етапності й обсягів. Проведено оцінювання ефективності запропонованих організаційних форм для надання спеціалізованої медичної допомоги працюючим за шкідливих та небезпечних умов праці. Розроблено та впроваджено комп’ютерну програму "Інформаційна система "Профілактичні медичні огляди" щодо збирання, збереження й аналізу інформації за результатами профілактичних медичних оглядів. Запропоновано структурно-функціональну модель забезпечення якості спеціалізованої медичної допомоги працівникам певних категорій в Україні з використанням ефективних технологій гарантії якості.

Обговорено питання медичної допомоги працюючим за шкідливих і небезпечних умов. Проаналізовано існуючі моделі медичного обслуговування працюючих певних категорій в Україні. Увагу приділено актуальності питань з розробки моделі найбільш ефективної системи медичної допомоги працюючим з метою профілактики професійних захворювань.

Система проведення профілактичних медичних оглядів (ПМО) працівників підприємств, умови праці яких пов'язані з впливом шкідливих та небезпечних умов праці, є недосконалою. Залучені до ПМО працівники закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) мають різні форми власності, рівні матеріально-технічного оснащення та кадрове забезпечення. Оцінка якості надання медичної допомоги ЗОЗ різних форм власності та підпорядкування проводилася за визначеними показниками медичної результативності ПМО та результатами медико-соціологічного дослідження щодо думки пацієнтів. Проведено порівняльну характеристику та оцінити якість надання медичної допомоги працюючим за результатами періодичних медичних оглядів ЗОЗ різних форм власності та підпорядкування. Розроблено анкети-опитувальники для дослідження думки пацієнтів щодо якості надання медичної допомоги працюючим ЗОЗ. Медико-соціологічне дослідження проведено в м. Києві в 35-ти медичних комісіях з проведення ПМО ЗОЗ різних форм власності та підпорядкування, які залучені до надання профпатологічної допомоги працюючому населенню. Опитано 398 пацієнтів. Розрахунки вибіркової сукупності здійснювали згідно з загальноприйнятою для соціологічних досліджень методикою. Для опрацювання анкет було використано пакет програм "ОСА". На підставі заключних актів за результатами періодичних медичних оглядів проведено порівняльний аналіз показників медичної результативності в динаміці 2009 - 2013 рр. з урахуванням моделей надання профпатологічної допомоги працюючому населенню. Для оцінювання якості проведення ПМО медичними комісіями ЗОЗ різних форм власності та підпорядкування виділено критерії та показники надання. Оцінка якості надання медичної допомоги показала, що за критеріями - загальна кількість оглянутих, кількість виявлених загальних захворювань, кількість осіб, які підлягають лікуванню, найрезультативнішою є модель надання медичної допомоги з залученням ЗОЗ з бюджетним фінансуванням; за показником визначення кількості осіб, які потребують раціонального працевлаштування, - найкращі показники визначені в моделі медико-санітарної частини (МСЧ); за показником визначення кількості осіб диспансерного нагляду - найкращі показники зареєстровано в моделі приватного ЗОЗ. Повністю задоволені якістю одержаної медичної допомоги 97 % працівників, які проходили ПМО в бюджетних ЗОЗ, 84 % працівників - у МСЧ та 95 % працівників - у приватних ЗОЗ. Встановлено, що профпатологічна медична допомога працівникам надається в 68,5 % державними ЗОЗ з бюджетним фінансуванням, у 17,1 % - приватними ЗОЗ та в 14,2 % - МСЧ. Оцінка якості проведення ПМО свідчить, що за визначеними показниками їх медичної результативності - загальна кількість оглянутих, кількість виявлених загальних захворювань, кількість осіб, які підлягають лікуванню, найрезультативнішою є модель надання медичної допомоги з залученням ЗОЗ з бюджетним фінансуванням; на другому місці - модель МСЧ та на третьому - приватні ЗОЗ.

Мета - дослідження функціонального стану коркового відділу слухового аналізатора за даними довголатентних слухових викликаних потенціалів ДСВП у робочих «шумових» професій ПАТ «Оболонь» з урахуванням гігієнічних умов праці.

Цель - исследование функционального состояния коркового отдела слухового анализатора по данным длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов ДСВП у рабочих «шумовых» профессий ПАО «Оболонь» с учетом гигиенических условий труда.

Проблема хвороб системи кровообігу (ХСК) - одна з найважливіших у медичній науці та практичній охороні здоров'я. Згідно з офіційною статистикою МОЗ України, на артеріальну гіпертензію (АГ) хворіє близько 30,0 % дорослого населення країни. Мета роботи - розробити критерії професійної придатності працівників із АГ до роботи за умов дії шкідливих та небезпечних чинників виробничого середовища і трудового процесу з урахуванням загальних положень наказу МОЗ України № 246 від 21 травня 2007 р. "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій". Аналіз показників загальної та професійної захворюваності проводили за результатами періодичних медичних оглядів осіб, що працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці, на підставі результатів аналізу звітних бланків наданих 35 медичними комісіями Києва, які здійснювали профілактичні медичні огляди (ПМО) осіб, що працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці, впродовж 2009 - 2013 рр. Вивчали основні форми загальних з урахуванням МКХ-10 та професійних хвороб. Виявлено, що найбільшу частку серед загальних захворювань становлять ХСК (39,62 %). Частка АГ становить 42,3 %, вегетативно-судинної дистонії - 31,4 % та ішемічної хвороби серця (ІХС) - 20,8 %. Тому, з огляду на поширеність ХСК, у діагностиці та лікуванні АГ слід використовувати сучасні клінічні, лабораторні та інструментальні методи, згідно з уніфікованим клінічним протоколом первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги МОЗ України та клінічними рекомендаціями з артеріальної гіпертензії Європейського товариства гіпертензії та Європейського товариства кардіологів 2013 р. Головам медичних комісій з проведення ПМО - лікарям-профпатологам, визначаючи професійну придатність працівника з АГ до професії за умов дії шкідливих та небезпечних виробничих чинників, слід використовувати критерії професійної придатності згідно з наказом МОЗ України № 246 від 21 травня 2007 р. "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій" і формувати групи диспансерного спостереження. Висновки: потрібно дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, що регламентують допустимі рівні виробничих норм на робочому місці; раціонально використовувати засоби індивідуального та колективного захисту; впроваджувати принцип захисту часом (контрактна система) з доза-ефект залежності виникнення хвороб, систему навчання адміністрації, служб охорони праці підприємств основ здорового способу життя, соціально-психологічної адаптації, збереження здоров'я на робочому місці тощо.

Висвітлено існуючі моделі надання медичної допомоги працюючим в Україні з урахуванням етапності й обсягів, типів закладів охорони здоров'я різних форм власності та підпорядкування, оцінку професійних ризиків на основі вивчення умов праці, загального здоров'я та професійної захворюваності працівників великих промислових підприємств. Подано інформацію про медичне забезпечення працюючих у країнах ЄС. Наведено оцінку діяльності медичних комісій працівниками та лікарями закладів охорони здоров'я, ефективності структурно-функціональної моделі медичної допомоги працівникам певних категорій в Україні. Надано характеристику інформаційної системи "Профілактичні медичні огляди" щодо збирання, обробки, збереження й аналізу інформації за результатами профілактичних медичних оглядів. Науково обгрунтовано та розроблено систему медичної допомоги працюючому населенню в Україні.