Рассмотрены вопросы параметризации транспортного потока и представлены наиболее известные макро- и микроскопические модели движения. Проанализированы причины задержек у перекрестков и возможности управления светофорной сигнализацией. Изложены теоретические основы движения потоков автомобилей низкой плотности. Особое внимание уделено исследованиям их оптимального распределения в сети. Охарактеризованы современные методы сбора и обработки информации о параметрах транспортных потоков. Разработана классификация технических средств организации дорожного движения и светофорного регулирования. Определены факторы, влияющие на формирование трнаспортных потоков и установлены закономерности изменения интенсивности движения на автомобильных дорогах. Приведены характеристики потоков автомобилей на участке заторов. Освещены вопросы информационного обеспечения в организации дорожного движения.

Освещены закономерности формирования транспортных потоков и распределения их по участкам улично-дорожной сети. Определены пути и способы снижения концентрации потоков транспортных средств и экономических потерь, количества дорожно-транспортных происшествий, загрязнения окружающей среды. Рассмотрены вопросы моделирования движения транспортных потоков, прогнозирования загрузки транспортных сетей, оптимизации движения транспортных потоков в крупных городах.

Розроблено методологічні засади й інструментальні засоби для побудови математичного забезпечення автоматичними системами керування дорожнім рухом для складної вулично-дорожньої системи міста, а також впроваджено алгоритмічні моделі, які сприяють пошукам шляхів, спрямованих на зниження концентрації потоків транспортних засобів і взаємпов'язаних з ними економічних збитків. Для ефективного керування багатопараметричною системою автоматизованого керування дорожнім рухом запропоновано алгоритмічну реалізацію локального та мережевого управління транспортними потоками. Оптимізацію розподілу транспортних потоків у мережі здійснено за допомогою графів з обмеженнями. Розроблено імітаційну модель руху транспортних засобів за вулично-дорожньою мережею, яка дозволяє оцінити час їх руху поміж районами міста. Розглянуто закономірності формування величини таких транспортних кореспонденцій. Установлено, що на кожному шляху слідування ця величина обернено пропорційна часу руху між районами міста. Дані величини можна описати лінійним регресивним рівнянням, в якому параметри районів відправлення, прибуття та маршруту слідування представлено у вигляді змінних.

Розглянуто проблеми прогнозування потреби у спеціалістах дорожньої галузі та планування їх підготовки.