Розглянуто питання геологічної палеоокеанографії на основі вивчення епіпелагічних та мезопелагічних басейнів давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Наведено результати дослідження процесів давнього осадонагромадження, генетичної типізації відкладів, умов формування осадових нашарувань під впливом палеогеографічних та палеоокеанографічних чинників. Проаналізовано геологічні та структурно-морфологічні ситуації седиментації, тропо- та гідросферну циркуляцію, апвелінговий процес, прояви розвитку "океанських безкисневих подій". Описано новий генетичний тип морських (океанських) осадових утворень - апвелінгові формації, виділено нашарування прибережного апвелінгу та шари "чорних глин". Висвітлено основні закономірності формування речовинного складу осадів та просторово-вікового поширення окремих літологічних комплексів порід, передумови лавинного нагромадження органічної речовини та її геохімічну природу.

Рассмотрены вопросы геологической палеоокеанографии на основе изучения эпипелагических и мезопелагических бассейнов древней Карпато-Черноморской континентальной окраины океана Тетис. Приведены результаты исследования процессов древнего осадонакопления, генетической типизации отложений, условий формирования осадочных наслоений под влиянием палеогеографических и палеоокеанографических факторов. Проанализированы геологические и структурно-морфологические ситуации седиментации, тропо- и гидросферная циркуляция, апвелинговый процесс, проявления развития "океанских безкислородных событий". Описан новый генетический тип морских (океанских) осадочных образований - апвелинговые формации, выделены наслоения прибрежного апвелинга и слои "черных глин". Освещены основные закономерности формирования вещественного состава осадков и пространственно-возрастного распространения отдельных литологических комплексов пород, предпосылки лавинного накопления органического вещества и его геохимическая природа.

Наведено результати комплексного літологогеофізичного та мінерало-петрографічного вивчення сульфатнокарбонатної товщі девону Придобрудзького прогину у зв'язку з нафтогазоносністю. У седименто-літогенетичному аспектах висвітлено проблеми щодо з'ясування палеоокеанографічних умов нагромадження відкладів, вивчення особливостей літологічної структури товщі та характеру просторово-вікової мінливості її окремих елементів у межах всієї території та локальних ділянок.

Приведены результаты комплексного литологогеофизического и минерало-петрографического исследования сульфатнокарбонатной толщи девона Преддобруджского прогиба в связи с нефтегазоносностью. В седименто-литогенетическом аспектах освещены проблемы согласования палеоокеаноографических условий нагромаждения отложений, изучения особенностей литологической структуры толщи и характера пространственно-вековой изменчивости ее отдельных элементов в пределах всей территории и локальных участков.

Описано геологічну будову й обгрунтовано перспективи нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області (ПКНГО), визначено основні напрями геологорозвідувальних робіт (ГРР) на нафту та газ. Проаналізовано новітні геолого-геофізичні матеріали по північно-західному шельфу Чорного моря та території прилеглого суходолу рівнинного Криму, північного та західного Причорномор'я. Особливу увагу приділено седименто-літогенетичним аспектам проблеми, визначенню палеоокеанографічних умов нагромадження відкладів, особливостей просторово-вікової мінливості літологічної структури товщ, післяседиментаційним трансформаціям порід, формуванню та еволюції їх колекторських властивостей, утворенню природних пасток вуглеводнів, оцінюванню ресурсної бази та визначенню основних напрямів ГРР на нижньокрейдовий теригенний комплекс ПКНГО.

Висвітлено процеси океанської седиментації в періоди 4-х головних "аноксичних подій" (OAE-V - венд, ОАЕ-1 - барем-альб, ОАЕ-2 - пізній сеноман-турон, ОАЕ-4 - олігоцен-ранній міоцен) у межах Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс у певних вікових інтервалах упродовж неопротерозою-фанерозою. Узагальнено новітні результати в галузі хімічної палеоокеанографії Світового океану, викладено теоретичні засади виникнення океанографічних ситуацій седиментації нашарувань, збагачених розсіяною органічною речовиною, і на цій основі вперше розроблено моделі аноксичного седиментогенезу в межах давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Змодельовано окремі палеоокеанографічні умови формування верхньовендських чорносланцевих фосфоритоносних відкладів та обгрунтовано концепцію про розвиток "безкисневих океанічних подій" в одному з найдавніших седиментаційних басейнів Палеотетісу.

Уточнено геологічну будову та обгрунтовано перспективи нафтогазоносності верхньокрейдових відкладів Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області та визначено основні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту та газ. Проаналізовано й узагальнено як більш ранні, так і новітні геолого-геофізичні матеріали з Північно-Західного шельфу Чорного моря та території прилеглого суходолу Рівнинного Криму, Північного та Західного Причорномор’я. З’ясовано палеоокеанографічні умови нагромадження відкладів. Встановлено особливості просторово вікової мінливості літологічної структури товщ, петрофізичні властивості порід та їх післяседиментаційні трансформації. Приділено увагу термобаричному режиму регіону, формуванню та еволюції колекторських властивостей, утворенню природних пасток вуглеводнів та визначенню основних напрямків геологорозвідувальних робіт на верхньокрейдовий карбонатний комплекс Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області.

Встановлено літофаціальну зональність відкладів еоцену Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну: карбонатні утворення домінують у східній і південно-східній, теригенні у західній та північно-західній частинах регіону. Типізовано літміти карбонатної, теригенної та теригенно-карбонатної серій. Виділено літміти регіонального розвитку, зокрема, базальний глинистий і карбонатний у нижній частині розрізу, що відображає певні седиментаційні події, які проявлялися на більшій частині басейну. Локалізовано структурно-фаціальні райони, які пов'язані з різними палео-географічними обстановками. Виділено до 13 - 15 циклітів прорегресивної природи, що узгоджується з відомими змінами рівня моря в еоцені. Описані літміти та цикліти - це літологічна основа для сейсмостратиграфічних кореляцій.

Показано динаміку формування резервуарів "сланцевого" газу під час процесів ексфільтраційного катагенезу. Виділено декілька типів резервуарів вуглеводнів, які у різних частинах глинистих комплексів утворювалися неодночасно та відрізнялися шляхами еволюції структури та флюїдного режиму. У зв'язку з цим у конкретних обставинах є необхідним індивідуальний підхід під час нафтогазовидобувних робіт.

Охарактеризовано основні принципи флюїдодинамічної концепції катагенезу, яка обгрунтовує його циклічну природу відповідно до етапності тектонічного режиму, вплив якого на вторинні процеси опосередковано особливостями флюїдодинаміки. Аргументовано важливу роль консервації літогенетичних процесів на пасивному підетапі ексфільтраційного катагенезу. Показано принципове значення активного ексфільтраційного режиму в розвитку регіональних накладених процесів, що призводило до виникнення резервуарів вуглеводнів, зокрема і "сланцевих".

На основі комплексних літогенетичних досліджень нижньопалеоценових відкладів Штормового газоконденсатного родовища з'ясовано характер розвитку літмітів карбонатного та глинистого сімейств, встановлено латеральну та вертикальну неоднорідність літмологічної будови товщі. За результатами петрографічних досліджень виявлено домінування в карбонатних літмітах вак- і пакстоунів, у глинистих - мадстоунів, визначено головні післяседиментаційні процеси, що впливали на формування колекторських властивостей порід, а також нерівномірність їх прояву по латералі. Так, перекристалізація по біогенних рештках домінує у присклепінній частині; по основній масі - в районі перикліналей; ангідрит переважає в породах східної перикліналі, кремнезем - західної. Створено модель розвитку колекторів різного типу (порових та тріщинно-порових) в межах нижньопалеоценового резервуару Штормового родовища. На підставі зіставлення результатів випробувань свердловин з літофізичною моделлю товщі та проявів мікроформ бітумів пояснено існуючі уявлення щодо "нахиленого" газо - водяного контакту і запропоновано розширення інтервалу продуктивності нижньопалеоценового розрізу.

На базі седиментолого-геохімічних досліджень охарактеризовано основні риси просторово-вікової мінливості умов седиментації в межах Подільської та Кримської гілок континентальної окраїни Мезо-Тетісу в ранньокрейдовий час. З'ясовано специфічні, властиві кожному з вищезгаданих басейнів, особливості осадконагромадження. Виявлено як їх схожість за еволюцією ряду показників (швидкість осадконагромадження, зміна солоності вод, склад теригенного скиду, кліматичні умови в областях денудації тощо), так і притаманні їм розбіжності. Встановлено домінуючий вплив коливань глобального рівня Світового океану протягом ранньої крейди на характер, направленість і ритмічність змін умов седиментації в межах усього Східноєвропейського шельфового басейну.

На основі комплексного аналізу сучасного фактичного матеріалу з літології, мінералогії, петрографії та геохімії нижньокрейдових утворень Чорноморсько-Кримського осадово-породного басейну створено серію повікових палеогеографічних та седиментаційних схем. Встановлено параметри рельєфних одиниць, відстежено закономірності їх просторового розвитку на пізньоготеривський, барремський, аптський, ранньо-, середньо- та пізньоальбський часи. Окреслено особливості верхньоготерив-нижньоаптського та верхньоальбського теригенного седиментогенезу.

Розглянуто стан вчення про катагенез і формування порід-колекторів у контексті флюїдодинамічної концепції нафтогазоутворення. Продемонстровано, що традиційний підхід до вивчення вторинних процесів як з позицій стадіального (регіонального), так і елізійного катагенезу не дає можливості для аргументованого літофізичного прогнозу. Це пов'язано, передусім, з тим, що не враховується фаціально-генетичний тип покладів, а також циклічна компонента розвитку геологічної системи (флуктуації тиску, флюїдодинамічної енергії), яка визначається характером тектонічного режиму осадово-породного бaсейну. На прикладі окремих фаціальних зон алювіально-дельтового породно-шарового комплексу показано принципові особливості вторинних процесів і специфіку формування порід-колекторів на етапах інфільтраційного й ексфільтраційного катагенезу.

На підставі седиментолого-літогенетичного аналізу відкладів нижньої крейди (неоком-нижній апт) східної частини Каркінітсько-Північнокримського прогину охарактеризовано особливості аутигенного мінералоутворення у породах-колекторах, установлено латеральну неоднорідність прояву катагенетичних процесів та еволюції літофізичних параметрів порід, визначено просторово-вікові співвідношення етапів формування оптимальних колекторів і головних стадій вуглеводневої акумуляції, передбачено розвиток літологостратиграфічних і тектонічно екранованих пасток вуглеводнів.

У межах Каркінітсько-Північнокримського прогину виділено Тарханкутський, Голіцинський, Гамбурцівський, Оленівський, Серебрянський осередки нафтогазоутворення з різною історією катагенезу. На основі зіставлення геохронології прояву фаз нафто- та газогенерації і головних стадій акумуляції в осередках нафтогазоутворення та періодів розвитку оптимальних колекторів у зонах нафтогазонагромадження локалізовано найперспективніші ділянки.

З'ясовано особливості основних процесів седиментогенезу та літогенезу в осадових нашаруваннях крейдово-палеогенового віку Карпато-Чорноморської давньої континентальної окраїни океану Тетіс під час розвитку "океанічних безкисневих подій". Розглянуто існуючі теоретичні уявлення виникнення цих специфічних океанографічних ситуацій нагромадження вуглецьвмісних осадових утворень. Проведені геолого-палеоокеанографічні реконструкції дозволили визначити просторово-вікову локалізацію утворень "безкисневого" седиментогенезу в межах Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс. Грунтуючись на детальних літолого-геохімічних і мінералого-петрографічних дослідженнях, створено геохімічну модель, на якій показано вирішальний вплив процесів деструкції органічної речовини на еволюцію окисно-відновних та кислотно-лужних умов у придонних водах, що визначило характерні особливості розвитку головних літогеохімічних типів відкладів Карпатського регіону. На основі аналізу палеоокеанографічної ситуації формування олігоценових відкладів Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс показано, що аноксичні умови їх седиментації спричинені певними подіями глобального (завершальний етап закриття океану Тетіс) і регіонального (дія апвелінгового ефекту) характеру, на підставі чого вперше в геологічній науці, крім загальновідомих фаз океанічних безкисневих подій (ОАЕ-1, 2, 3), виділено фази ОАЕ-4 (олігоцен) та ОАЕ-5 (венд). З геолого-палеоокеанографічних позицій,

на прикладі Чорноморського регіону, обгрунтовано різну генетичну природу "океанічних безкисневих подій", а саме періодів ОАЕ-1 та ОАЕ-2. Створено відповідні моделі нагромадження нафтогазоматеринських та парагенних нашарувань альбського (теригенні осади) та сеномантуронського (карбонатні осади) віків.

Розглянуто ексфільтраційний етап катагенезу в контексті флюїдодинамічної моделі нафтогазоутворення. Охарактеризовано основні процеси на пасивному та активному підетапах. Обгрунтовано фаціально-генетичну неоднорідність структурно-речовинної трансформації порід, що спричиняє просторово-вікову нерівномірність розвитку оптимальних колекторів. Зазначено, що стилоліти є слідами давніх флюїдопровідників у зонах розущільнення. Нафтогазоутворення є закономірним результатом послідовного прояву пасивного та активного підетапів ексфільтраційного катагенезу.

Проаналізовано проблему розвитку карбонатних органогенних споруд у верхньокрейдяних нашаруваннях Каркінітсько-Північнокримського прогину. Показано наявність літолого-петрографічних та геолого-геофізичних ознак розвитку карбонатних акумулятивних тіл у розрізі верхньої крейди регіону. Створено модель просторово-вікового поширення банко-рифових, уламкових та літогермних утворень.

З'ясовано літолого-фаціальну зональність та здійснено літолого-літмологічне розчленування майкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Розглянуто деякі проблемні питання стратиграфії майкопської серії. При проведенні стратиграфічних зіставлень розрізів майкопу регіону доцільно враховувати встановлені особливості поширення субрегіональних кластогенних літмітів.

З'ясовано літолого-фаціальні та літолого-літмологічні особливості нижньомайкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Охарактеризовано геолого-палеоокеанографічні умови ранньомайкопського осадонагромадження, седиментаційну циклічність та визначено просторово-вікову локалізацію кластогенних акумулятивних тіл.

З'ясовано літолого-фаціальні та літолого-літмологічні особливості середньомайкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Охарактеризовано геолого-палеоокеанографічні умови середньомайкопського осадонагромадження, седиментаційну циклічність та визначено просторово-вікову локалізацію алевролітово-піщаних акумулятивних тіл.