Досліджено механізми розвитку ендотоксикозу та печінкової недостатності у випадку гострого перитоніту. Встановлено, що в процесі його перебігу має місце зміна основних джерел утворення та шляхів розповсюдження токсинів. Важливу роль у процесах розвитку печінкової недостатності відіграють процеси пероксидного окиснення.

Вивчено вплив черезшкірної фосфен-електростимуляції (ФЕС) на регіонарний кровообіг головного мозку у 30 хворих із різним ступенем гемодинамічних порушень. ФЕС має суттєвий позитивний вплив на гемодинаміку мозку, підвищує рівень кровонаповнення судин, знижує периферійний судинний опір і коефіцієнт міжпівкульової асиметрії, нормалізує венозний відтік. Ці зміни, в основному, визначаються в системі хребетних артерій. Отримані дані дають можливість рекомендувати широке використання ФЕС у клініці.

Проведено оцінку інформативності напрацьованої шкали прогнозування ризику виникнення післяопераційних ускладнень (ПОУ) в абдомінальній хірургії, яка містить 4 критерії: час рекальцифікації плазми, гематокрит, Мангаймський перитонітний індекс та клас поєднаної патології. Показано, що її чутливість становить 96,4 %. Наведено спосіб ранньої діагностики ПОУ, заснований на визначенні оптичної густини плазми венозної крові. Показано його ефективність. Запропоновано використовувати комплексний підхід до діагностики ПОУ.

Наведено результати реалізації кореляційної обробки двовимірних зображень на матричній структурі з тороїдальною топологією зв'язків. У процесі кореляційної обробки визначено місцеположення центра еталонного зображення на полі поточного зображення (ПЗ). У запропонованій матриці обчислювальних комірок її розмірність визначається розмірністю ПЗ, а результат зчитується з "вікна", розмірність якого менша, ніж розмірність ПЗ.

Рассмотрены место и роль системы защиты прав интеллектуальной собственности (ИС) в международном экономическом сотрудничестве и определены особенности функционирования системы ИС в современной экономике инноваций. Выявлена специфика профессиональной деятельности специалистов в области ИС и уточнены требования к уровню развития необходимых компетентностей. Акцентировано внимание на необходимости усовершенствования системы ИС с целью дальнейшей активизации инновационных процессов и формирования экономики знаний.

Прогнозування післяопераційних ускладнень (ПУ) є важливим компонентом лікування гострого перитоніту. Жоден з відомих методів не знайшов достатнього визнання. Мета дослідження - розробка ефективного прогнозування ПУ. Рестроспективний аналіз результатів лікування 169-ти хворих на різні форми перитоніту, у 79-ти з яких були ПУ. Померло 39 хворих. У 123-х хворих було діагностовано супутні захворювання. Проаналізовано клінічні дані, результати лабораторних методів, параметри Мангаймського перитонітного індексу (МПІ), класу коморбідності (КК), вік за допомогою дисперсійного аналізу. Прогнозування ускладнень проводиться у 2 етапи. До операції оцінюється попередній ризик з урахуванням характеру основного захворювання, клінічних проявів перитоніту, КК. Під час операції проводиться остаточна оцінка з урахуванням характеру основного захворювання, МПІ, КК, кількості паличкоядерних нейтрофільних лейкоцитів, застосування запрограмованих повторних санацій очеревинної порожнини. Наданим показникам надано визначену кулькість пунктів. За їх сумою хворих відносять до груп звичайного (менше 18-ти), збільшеного (18 - 25), середнього (26 - 34) і високого (більше 35-ти) ризику розвитку ускладнень. Висновки: запропонований метод надає змогу виділяти групи звичайного, збільшеного, середнього та високого ризику виникнення післяопераційних ускладнень за гострого перитоніту; двоетапне прогнозування дозволяє диференційовано застосовувати профілактичні заходи упродовж всього періоду лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.4

Рубрики:

Хірургія ділянки живота (абдомінальна хірургія)

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про діагностику та лікування гострого перитоніту у 246 хворих, яким, окрім стандартних клінічних, біохімічних методів, проведено імуноферментні та генетичні дослідження для визначення ролі прозапальних цитокінів (IL1beta), серотоніну у патогенезі запального процесу та розвитку його ускладнень. Показано залежність проявів запалення, його розповсюдження від концентрації в крові IL1beta та варіантами гену IL1beta (-511С/Т), що регулює його секрецію. Доведено зв'язок між вираженістю післяопераційного парезу кишечнику за перитоніту та концентрацією у плазмі крові серотоніну, варіантами гену SERT, які впливають на серотонінергічні механізми скорочення кишечнику. Досліджено процеси пероксидного окиснення, антиоксидантного захисту, необмеженого протеолізу, фібринолітичної активності у реалізації системних реакцій за перитоніту, показано їх індивідуальну варіабельність. На основі проведених досліджень вдосконалено етапи оперативних втручань, схеми медикаментозного лікування та запропоновано методи профілактики різних ускладнень. Такий мультидисциплінарний підхід до діагностики, прогнозування перебігу гострого перитоніту, вибору лікувальної тактики має персоналізований характер і надає змогу значно покращити результати лікування таких хворих, знизити летальність.

Наведено дані щодо комплексної діагностики і прогнозування ускладнень у разі гострого перитоніту (ГП), а також метод санації очеревинної порожнини, засновані на застосуванні напрацьованих методів. Показано, що визначення співвідношення ширини зони розсіювання зміненою і незміненою очеревиною лазерного променя може слугувати об'єктивним критерієм діагностики поширеності перитоніту. Наведено шкалу для прогнозування ускладнень за ГП, яка відрізняється простотою і значною інформативністю та надає підставу обгрунтовано виділяти групи низького, середнього і високого ризику виникнення післяопераційних ускладнень, а проведення прогнозування у 2 етапи надає змогу диференційовано застосовувати профілактичні заходи впродовж проведення передопераційного підготування, субопераційно і протягом післяопераційного лікування. Описано метод санації, який полягає у введенні в очеревинну порожнину багатопросвітного санаційно-дренажного пристрою, що надає змогу значно покращити лікування хворих на ГП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ