Висвітлено теоретико-методологічні та практичні засади дослідження розвитку лізингу в аграрному секторі економіки України. Проаналізовано сучасний стан і тенденції, виявлено фактори впливу на розвиток лізингу та технічне забезпечення сільськогосподарських підприємств. Зроблено прогноз поставок сільськогосподарської техніки господарства за умов лізингу. Наведено основні шляхи підвищення ролі лізингу в технічному забезпеченні даних підприємств.

Освещены теоретико-методологические и практические основы исследования развития лизинга в аграрном секторе экономики Украины. Проанализированы современное состояние и тенденции, выявлены факторы влияния на развитие лизинга и техническое обеспечение сельскохозяйственных предприятий. Сделан прогноз поставок сельскохозяйственной техники на условиях лизинга. Приведены основные пути повышения роли лизинга в техническом обеспечении данных предприятий.

Розроблено теоретико-методологічні та практичні засади лізингу, досліджено питання підвищення його ролі у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств. Поглиблено соціально-економічну суть поняття "лізинг". Проведено класифікацію його видів та систематизацію принципів. Сформульовано методологічні підходи до вивчення лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств. Виявлено та здійснено кількісний вимір факторів впливу на розвиток лізингу та технічне переоснащення господарств. Спрогнозовано кількісні поставки сільськогосподарської техніки аграріям, а також визначено основні напрямки активізації лізингової діяльності на селі. Впроваджено основні результати дослідження до практики, що сприяє створенню сучасної матеріально-технічної бази, використанню прогресивних ресурсоощадних технологій, підвищенню ефективності виробництва та доходів сільськогосподарських підприємств, поліпшенню умов праці, зайнятості, а також добробуту селян.

Вивчено властивості бітумів, модифікованих епоксидами на основі ріпакової олії. Для дослідів використано дорожній бітум марки БНД 90/130 із додатками епоксиду у різних кількостях, який проаналізовано за такими показниками: пенетраця, адгезія, дуктильність, твердість, температура силування. Ефективним засобом підвищення довговічності дорожніх покриттів вважається застосування бітумів, модифікованих епоксидними сполуками.

Одержано за вдосконаленою методикою епоксид ріпакової олії, що виключає стадію використання токсичного розчинника, досліджено його хімічні показники та термічну стабільність. Показано, що даний епоксид є термічно стабільним у межах температур, необхідних для процесу модифікації. Проведено дослідження для підтвердження одержаних результатів стабільності епоксиду.

Розкрито проблеми удосконалення обліку й оподаткування операцій фінансового лізингу в контексті Податкового кодексу України та запропоновано шляхи їх вирішення.

Вивчено властивості бітумів, модифікованих епоксидами на основі ріпакової олії. Для дослідів використано дорожній бітум марки БНД 90/130, модифікований епоксидом ріпакової олії (ЕРО) в різних кількостях і різними способами введення ЕРО. Бітуми проаналізовано за такими показниками: температура розм'якшення, пенетрація, адгезія, дуктильність.

Вперше вивчено процес модифікування нафтових бітумів епоксидом ріпакової олії та встановлено залежності показників бітуму від вмісту ЕРО (епоксид ріпакової олії). Встановлено, що під час модифікування бітумів за температур > 453 К відбувається розкриття епоксидного циклу модифікатора та утворення на його основі нової структури, яка відіграє роль полімерного модифікатора. Вперше показано, що внаслідок модифікування бітуму ЕРО змінюється його груповий склад: збільшується вміст олив, зменшується вміст смол і коефіцієнт стандартних властивостей з тенденцією утворення структури золь. Вперше показано можливість покращення властивостей бітумів і зміни їх марки під час модифікування ЕРО. Вперше встановлено, що можливе суттєве покращення фізико-механічних властивостей асфальтобетонних сумішей (коефіцієнту водостійкості, границі міцності) за незначних змін фізико-механічних показників модифікованих ЕРО бітумів.

Обгрунтовано формування та ефективне використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрних підприємств на засадах теорій циклічного розвитку економіки, підприємств як складноорганізованих соціально- та виробничо-економічних систем, умов криз та невизначеності, ринкових стратегій управління. Вивчено сучасні методи, показники та критерії оцінювання його структури та складників, насамперед земельних і матеріально-технічних ресурсів, тенденцій та проблем їх використання та подальшого відтворення. Розроблено концептуальні положення забезпечення раціонального ресурсокористування, стратегії управління його удосконаленням з використанням існуючих та перспективних інноваційно-інвестиційних джерел, антикризових механізмів господарювання, внутрішньо організаційних переваг малих та середніх аграрних формувань.

Досліджено дію металевих мікрочастинок Co і Mn (CoМР і MnМР) у процесі ініційованого азодіізобутиронітрилом радикально-ланцюгового окиснення кумолу молекулярним киснем у розчині ацетонітрилу. Виявлено збільшення швидкості реакції у разі використання суміші каталізаторів N-гідроксифталіміду та MeМР. Каталітична дія CoМР і MnМР пояснюється їх участю у стадії ініціювання процесу окиснення.

У наш час ефективним засобом підвищення довговічності дорожніх покриттів вважають застосування бітумів, модифікованих епоксидними сполуками. Враховуючи доволі велику тривалість модифікації дорожніх бітумів епоксидом ріпакової олії (ЕРО), вивчено процеси модифікації бітумів із використанням ультразвукової кавітації. Для досліджень використано дорожній бітум, модифікований ЕРО з використанням кавітації та без неї. Кавітацію у процесах модифікації дорожніх бітумів використано для зменшення тривалості модифікації.

Досліджено вплив сумісного застосування каталітичних систем на основі промислових каталізаторів окиснення та поверхнево-активних речовин різної природи (йонно- та нейонногенних) і ультразвукового оброблення реакційної суміші на процес рідиннофазного окиснення алкілароматичних сполук. Одержані результати надають змогу стверджувати, що сумісне застосування каталітичних систем та ультразвукового оброблення впливає на окиснення етилбензолу. Створені каталітичні системи не лише збільшують продуктивність реакційного обладнання за цільовими продуктами, але й здатні змінювати селективність процесу в бік утворення необхідного продукту.

Вперше синтезовано та вивчено комплекси нітрозопентаціаніду заліза (II) зі складними катіонами (СК) d-металів. Методом диференціально-термічного аналізу досліджено термічну стійкість і механізм термічного розкладу. Вивчено процеси термічного перетворення нітрозопентаціаніду заліза (II) зі СК d-металів постадійно. Досліджено хімічні перетворення, розраховано деякі кінетичні параметри окремих стадій термолізу. Показано вплив на хід термічних перетворень природи d-металу і складу газової фази. Встановлено, що термічна стійкість і характер термолізу складних біядерних комплексів залежать від способу координації та взаємного розміщення лігандів у координаційній сфері.

Висвітлено проблеми захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу й інших національних інтересів України від реальних і потенційних загроз в умовах інституціональних змін та формування нової глобальної інфосфери. Розкрито сутність і генезис концепцій безпеки, складові та систему забезпечення національної безпеки держави. Проаналізовано зарубіжний досвід забезпечення продовольчої безпеки держави. Увагу приділено факторам, критеріям, індикаторам та рівням соціальної безпеки держави, інституціональному середовищу екобезпеки в Україні, внутрішнім і зовнішнім загрозам інтелектуальної безпеки держави.

Досліджено основні способи формування державного фінансування закладів вищої освіти (ЗВО) та основні види додаткових джерел фінансування відповідно до міжнародного досвіду. Досліджено динаміку грошових надходжень українських ЗВО за різними джерелами фінансування. У зв'язку зі зменшенням частки державного фінансування та тенденцій сьогодення до зростання потреби в постійних інвестиціях для модернізації та розвитку ЗВО університетам потрібно шукати додаткові джерела фінансування. Аграрні ЗВО становлять особливий інтерес, оскільки мають не лише інтелектуальний і науковий потенціал, співпрацюють з широким колом дослідників, залучені до розроблення інноваційних проєктів, а також мають виробничі центри, дослідницькі поля, лабораторії. Досліджено динаміку кількості партнерств аграрних ЗВО за результатами міжнародних конкурсів кредитної мобільності за 2015 - 2020 рр. Визначено, що основними джерелами додаткового фінансування аграрних ЗВО є: міжнародні проєкти та гранти, виробництво продукції власного бренду, господарські договори, курси підвищення кваліфікації, консультаційні послуги. Запропоновано модель управління додатковими джерелами фінансування для аграрних ЗВО і напрями стратегій управління. Встановлено взаємозв'язок між різними ланками управління та взаємозалежність різних джерел фінансування. Ключовими ланками в управлінні для всіх джерел додаткового фінансування є матеріально-технічна база та науково-педагогічні працівники, ефективність роботи яких має бути вмотивованою. Зростання грошових надходжень із додаткових джерел фінансування надасть змогу значно підвищити показники діяльності ЗВО, що впливає і на суму основного державного фінансування. Підвищити конкурентоспроможність аграрного ЗВО можливо за ефективного поєднання академічного та комерційного управління.

Узагальнено теоретичні та практичні проблеми розвитку аграрної економічної політики в умовах четвертої технологічної революції. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження аграрної економічної політики. Проаналізовано природно-ресурсний потенціал розвитку сільського господарства. Здійснено стратегічний аналіз цільового призначення аграрної економічної політики. Досліджено державне регулювання агропродовольчого виробництва. Визначено умови аграрної економічної політики в умовах фінансової нестабільності. Розглянуто процес формування людського капіталу у розвитку аграрного сектору економіки. Охарактеризовано управлінські аспекти розвитку сільських територій. Досліджено реалізацію технологічних досягнень INDUSYRY 4.0 в організації сільськогосподарського виробництва. Досліджено перехід до економіки з низьким вмістом вуглецю, ресурсоефективної та соціально інклюзивної зеленої економіки. Увагу приділено проблемам та напрямам переходу аграрних підприємств на екологічно орієнтоване виробництво. Проаналізовано цифрові інструменти сучасної аграрної підприємницької діяльності. Розглянуто проблеми розвитку сільськогосподарського виробництва в умовах зміни екосистеми. Висвітлено регіональні аспекти формування та реалізація аграрної політики.

Монографія присвячена узагальненню теоретичних і практичних проблем розвитку інноваційної бізнес-діяльності в умова розвитку зеленої економіки. Становить науковий та практичний інтерес для вчених економістів, керівників різних управлінських аграрних структур, а також для аспірантів та студентів аграрних вищих навчальних закладів за спеціальністю економіка.