Наведено аналіз розвитку конструкцій молотильно-сепарувальних систем провідних фірм - виробників зернозбиральних комбайнів.

Дисертацію присвячено питанням підвищення якості процесу обмолоту, сепарації та зменшення пошкодження зерна барабанними молотарками зернозбиральних комбайнів. Розглянуто існуючи конструкції молотильно-сепарувальних пристроїв, зокрема барабанного типу. Встановлено їх недоліки, це висока швидкість хлібної маси в молотильно-сепаруючих пристроях, і гранично мала довжина її шляху (експозиція руху) в молотильному зазорі не дають можливості забезпечити повну сепарацію зерна, що є одним із джерел втрат зерна в комбайні. У результаті проведених теоретичних та експериментальних досліджень обґрунтовано доцільність уніфікації багатобарабанних молотарок, визначено та обґрунтовано їх раціональні параметри. Результати досліджень впроваджено у виробництво.

Увагу приділено питанням дослідження процесів обмолоту та сепарації зерна молотильно-сепарувальними пристроями зернозбиральних комбайнів, збирання незернової частини врожаю зернових і олійних культур та створення на базі шасі зернозбирального комбайна багатофункціональних енерготехнологічних і енергетичних засобів. Здійснено аналіз розвитку конструкцій зернозбиральних комбайнів, зокрема молотильно-сепарувальних органів зернозбиральних комбайнів. Обгрунтовано вимоги та способи збирання сільськогосподарських культур із врахуванням агробіологічних і природньо-кліматичних умов. Досліджено роботу молотильно-сепарувальних органів комбайнів із різними системами обмолоту та сепарації зерна. Проведено моделювання процесу обмолоту та сепарації зерна в молотильному зазорі багатобарабанного молотильно-сепарувального пристрою з використанням програмного середовища Mathcad Professional 2000. Розроблено конструкційно-технологічну схему й обґрунтовано параметри причіпного копнувача до сучасних зернозбиральних комбайнів для збору, накопичення та вивантаження подрібненої маси незернової частини врожаю без зупинки технологічного процесу обмолоту зерна. Досліджено можливості модернізації конструкцій зернозбиральних комбайнів, їх універсалізації та уніфікації з енергозасобами загального призначення, розвинуто науково-експериментальні засади універсалізації базових систем комбайнів із відповідними системами тракторів.