Висвітлено теоретичні та емпіричні дослідження емоційного вигорання (ЕВ) вчителів. Проаналізовано особливості праці вчителя, що сприяють формуванню синдрому ЕВ. Визначено фактори динаміки ЕВ вчителя, зокрема, комунікативний, когнітивний, поведінковий, мотиваційний і емоційний. Розкрито основні закономірності вияву факторів динаміки вигорання вчителя в процесі роботи в школі протягом навчального року.

Проаналізовано динаміку захисно-комунікативних стратегій вчителів, що розрізняються за ступенем вираженості вигоряння. Систематизовано знання щодо системи факторів динаміки формування субсиндромів і синдрому емоційного вигоряння вчителів у процесі професійної діяльності. Розглянуто річну динаміку окремих компонентів і всього синдрому емоційного вигоряння вчителів залежно від їх віку, стажу, статі. Розроблено програму психологічної корекції емоційного вигоряння педагогів та емпірично підтверджено її ефективність.

Розроблено тренінгову програму профілактики емоційного вигорання вчителів. Описано методи та вправи на усунення особистісних перешкод і бар’єрів психофізичного апарату та бажаний результат від їх виконання. Вивчено можливості психологічного впливу на компоненти синдрому емоційного вигорання вчителів. Наведено критерії покращання психічного здоров’я на рівні процесів самопізнання, саморозкриття та самовираження. Доведено доцільність використання запропонованої методики для корекції психофізіологічного стану вчителів та соціальної адаптації. Зосереджено увагу на необхідності формування у свідомості педагогів чітких конструктивних стратегій професійного та особистісного спілкування. Подано таблицю вправ на усунення перешкод психофізичного апарату в учителів.

Разработана тренинговая программа профилактики эмоционального выгорания учителей. Описаны методы и упражнения для устранения личностных препятствий и барьеров психофизического аппарата и желаемый результат от их выполнения. Изучены возможности психологического воздействия на компоненты синдрома эмоционального выгорания учителей. Приведены критерии улучшения психического здоровья на уровне процессов самопознания, самораскрытия и самовыражения. Доказана целесообразность использования предложенной методики для коррекции психофизиологического состояния учителя и социальной адаптации. Сосредоточено внимание на необходимости формирования в сознании педагогов четких конструктивных стратегий профессионального и личностного общения. Дана таблица упражнений по устранению препятствий психофизического аппарата в учителей.

Developed is a training program for the prevention of teachers’ emotional burnout syndrome. Described are the methods and exercises to eliminate obstacles and barriers of personal psycho-physical apparatus and the desired result from their implementation. Explored is the psychological impact on the components of burnout teachers. Given are the criteria of improving mental health at the level of the processes of self-knowledge, self-discovery and self-expression. Proved is the expediency of using the proposed technique for the correction of psycho-physiological state of teachers and their social adaptation. Attention is focused on the need to create in the minds of teachers clear design strategies of personal and professional communication. Filed is the table of exercises to eliminate obstacles psychophysical apparatus for teachers.

Розглянуто різні підходи щодо ролі та взаємозв'язку когнітивних процесів і емоційних станів студентів. Теоретичний аналіз досліджень і публікацій щодо співвідношення когнітивної та емоційної сфер людини студентського віку дозволяє стверджувати, що емоції виконують особливу роль у формуванні усвідомленої мети навчальної діяльності. Показано, що психічне відбиття дійсності складає єдність двох компонентів – знань та ставлення, інтелектуального й емоційного. Зроблено висновки, що: емоційні стани обумовлюють динамічні характеристики пізнавальних процесів студентів; емоції організовують мислення студентів та їх навчальну діяльність; мислення і відчуття – це дві екзистенціальні сутності, які складають одне ціле.

Рассмотрены разные подходы относительно роли и взаимосвязи когнитивных процессов и эмоциональных состояний студентов. Теоретический анализ исследований и публикаций относительно соотношения когнитивной и эмоциональной сфер человека студенческого возраста позволяет утверждать, что эмоции выполняют особую роль в формировании осознанной цели учебной деятельности. Показано, что психическое отражение действительности составляет единство двух компонентов – знаний и отношения, интеллектуального и эмоционального. Сделаны выводы, что: эмоциональные состояния обуславливают динамические характеристики познавательных процессов студентов; эмоции организовывают мышление студентов и их учебную деятельность; мысли и чувства – это две экзистенциальные сущности, которые составляют одно целое.

The article deals with the role and relationship between cognitive processes and emotional states of students. It is remarked that emotions perform a special role in the formation of conscious purpose of training activities. It is shown mat mental reflection is a unity of two components - the intellectual and emotional ones. Is also determined that emotional states define dynamic characteristics of cognitive processes of students. Emotions organize students' intellection and their studying activity. Emotions and feelings are related to perception of vitally important things, that is why they have an influence on the existence. Intellection (thinking) and perceptions are two existential essences that are combined into one unit.

Окреслено принципові відмінності двох концепцій "системогенез" і "метакогнітивізм". В основі першої – взаємовплив конструктивізму у вирішенні теоретичних та практичних проблем та резистентність до змін у сфері досліджуваної проблематики, сутність другої – в процесі планування, узгодження та регуляції пізнавальних процесів. Визначено особливості емоційної сфери особистості студентського віку. Розглянуто кореляційні зв’язок когнітивної та афективної складових психіки. Проаналізовано когнітивно-психологічні чинники теорії когнітивного дисонансу (Л. Фестінгер) та когнітивно-фізіологічною теорією емоцій (С. Шехер), простежено трансформацію негативних емоційних проявів в процесі зміни когнітивних очікувань відповідно до реально одержаних результатів – в першому випадку; взаємозв’язок фізіологічного порушення та когнітивної оцінки – в другому випадку. Підкреслено актуальність тези щодо детермінованості емоційних станів студентів внутрішніми і зовнішніми чинниками емоціогенного характеру (ситуації, які викликають певні емоції), та мнемічними репрезентаціями (відповідність події певному досвіду людини). Викладено наступні етапи психологічної техніки: відстеження своїх негативних думок, вміння розпізнавати взаємозв’язки між думками, емоціями і поведінкою, аналіз фактів, що спростовують або підтверджують певні уявлення, ідентифікація і модифікація дисфункціональних переконань.

Определены принципиальные различия двух концепций "системогенезис" и "метакогнитивизм". В основе первой – взаимовлияние конструктивизма в решении теоретических и практических проблем и резистентность к изменениям в сфере исследованой проблематики, сущность второй - в процессе планирования, согласования и регуляции познавательных процессов. Определены особенности эмоциональной сферы личности студенческого возраста. Рассмотрены корреляционные связи когнитивной и аффективной сторон психики. Проанализированы когнитивно-психологические факторы теории когнитивного диссонанса (Л. Фестингер) и когнитивно-физиологической теории эмоций (С. Шехер), прослежена трансформация негативных эмоциональных проявлений в процессе изменения когнитивных ожиданий в соответствии с реально полученными результатами - в первом случае; взаимосвязь физиологического возбуждения и когнитивной оценки – во втором случае. Подчеркнута актуальность тезиса о детерминированности эмоциональных состояний студентов внутренними и внешними факторами эмоциогенного характера (ситуации, которые вызывают определенные эмоции) и мнемическими репрезентациями (соответствие события определенному опыту человека). Изложены следующие этапы четырехэтапной психологической техники: отслеживание своих негативных мыслей; умение распознавать взаимосвязи между мыслями, эмоциями и поведением; анализ фактов, опровергающих или подтверждающих определенные представления; идентификация и модификация дисфункциональных убеждений.

The article is aimed at investigating the peculiarities of student’s emotional states students as objective cognitive formation by means of determining the emotional peculiarities of a person of student age, the development of emotional states, the connection between cognitive and affective sides of psych. It is know than student age is characterized by the great differentiation of emotional response and the means of expressing emotional states, as well as increasing the level of self-control and self-regulation. Youth’s state of mind is becoming more stable and deliberate, than that of teenager’s. Thus, emotions are of great importance in student’s activity, especially in difficult periods of their lives. The origin and development of student’s emotional state can be caused by another emotional state experienced before. As a result, one care observe second-order mental state or metaemotional state.

Велику увагу приділено професійній підготовці фахівців фармацевтичної галузі. Вивчено етику та деонтологію у фармації, аптечної технології ліків, фармакології, фармакогнозії, промислової технології лікарських засобів, організації та економіки фармації, медичного та фармацевтичного товарознавства, належних практик у фармації, фармацевтичної хімії, менеджменту та маркетингу у фармації, стандартизації лікарських засобів, що передбачає інтеграцію викладання з вище зазначеними дисциплінами та формування умінь застосувати знання в процесі подальшого навчання і у професійній діяльності. Сформовано знання про історичний шлях розвитку фармації й аптечної справи, детально і ґрунтовно ознайомлено з історією фармацевтичної науки та практики. Досліджено формування теоретичних основ та важливих професійних навичок щодо організації забезпечення лікарськими засобами населення, знання основ належної аптечної практики.

Розсіяний склероз (РС) - хронічне запальне захворювання центральної нервової системи (ЦНС), що призводить до демієлінізації та нейродегенерації. Терапевтична стратегія РС сьогодні здебільшого грунтується на зменшенні запалення за допомогою імунодепресантів. Натепер не існує засобів з нейропротекторним впливом за прогресуючої форми захворювання. Мета дослідження - розглянути сучасні підходи до оцінки нейродегенерації при РС й можливі мішені, які можуть бути корисними для захисту аксонів від дегенерації. Серед них розглянуто інгібітори тирозинкінази Брутона, антиапоптотичні й антиоксидантні засоби, статеві гормони, статини, блокатори іонних каналів і молекули, що запобігають ексайтотоксичності глутамату. Дегенерація аксонів є характерною ознакою РС та переважає за його прогресуючої форми. Захист аксона від метаболічних змін, що спричинені запаленням, демієлінізацією або прямими метаболічними змінами, є головним завданням у найближчі роки щодо терапії РС. Сьогодні багато молекул проходять клінічні випробування як потенційні засоби нейропротекції. Доступні експериментальні моделі для пошуку нейропротекторів не повністю імітують прогресуючі форми РС, за яких стратегія нейропротекції може бути найефективнішою. Необхідні подальші серйозні зусилля для поліпшення існуючих і розробки нових експериментальних моделей відтворення патології на тваринах. Натепер нейропротекція залишається однією з найперспективніших ланок у концепції лікування РС.