Висвітлено проблеми гендерної соціалізації жіночої молоді в контексті соціально-педагогічної діяльності. Охарактеризовано сучасні гендерні стереотипи, розкрито особливості та зміст гендерного виховання жінок-лідерів. Розглянуто процес професіональної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності.

Освещены проблемы гендерной социализации женской молодежи в контексте социально-педагогической деятельности. Охарактеризованы современные гендерные стереотипы, раскрыты особенности и содержание гендерного воспитания женщин-лидеров. Рассмотрен процесс профессиональной подготовки будущих специалистов социальной сферы к реализации идеи гендерного равенства.

Розглянуто проблему підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності. На базі теоретичного аналізу досліджень гендерної спрямованості, а також наукових праць, присвячених проблемі підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери в контексті ідей гендерного підходу встановлено, що визначальним у понятті "гендерна рівність" є феномен гендеру. Розкрито сутність понять "гендерна рівність" та "гендер". Встановлено взаємозв'язок гендерної рівності з соціальною роботою, досліджено її співвідношення з іншими категоріями гендерного порядку. Вперше розроблено на теоретичному, змістовому та технологічному рівнях педагогічні умови підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, основою яких є формування в них гендерних уявлень, створення кооперативно-моделюючого середовища та впровадженні в навчальний процес інтерактивних форм і методів його засвоєння, орієнтація процесу навчання на розвиток гендерної компетентності, гендерної сенситивності, гендерної діяльності та домінуючих професійно значущих якостей спеціалістів соціальної сфери.

Розглянуто спільні проблеми становлення гендерної освіти в суспільствах пострадянського простору, серед яких - вплив загальних політичних процесів, спільна радянська соціалізація, тенденція вкорінення гендерних теорій у національний контекст, близькі контакти з міжнародними організаціями по інтеграції гендерних досліджень, просування гендерних програм в освіті "знизу", обмеженість навчальних ресурсів. Визначено, що початок розвитку гендерної освіти в знов утворених державах після розпаду радянського союзу припадає на другу половину 90-х рр.

Обгрунтовано організацію позанавчальної діяльності студентів коледжу у процесі соціалізації на основі гендерного підходу, що потребує перегляду методологічних та ідеологічних орієнтирів виховання студентської молоді з позиції ідеї гендерної рівності. Ідея гендерної рівності, поєднуючи всі компоненти системи позанавчальної діяльності, тобто зміст, принципи, завдання й напрямки виховання, педагогічні технології, у результаті сприятиме визначенню певних шляхів створення сприятливих умов для розвитку здібностей студента незалежно від статі, а також партнерської гендерної взаємодії вихователя й студентів.

Здійснено аналіз сутності гендерної культури та виявлено її особливості. У результаті вивчення підходів науковців до визначення поняття, надано власне розуміння досліджуваного феномену й окреслено певні його особливості: гендерна культура поєднує два поняття - "гендер" і "культура", серед яких поняття гендеру вважаємо ключовим; гендерна культура є цілісною системою, що має певну структуру й відповідні функції; як і культура загалом, використовується суспільством для збереження й передачі гендерного досвіду; гендерна культура структурується за чоловічим або жіночим варіантом ("культура жінки" та "культура чоловіка"); гендерна культура - це особливий вид культури, властивий як суспільству в цілому, так і конкретній людині зокрема; буває патріархатного чи егалітарного типів; гендерна культура передбачає формування уявлень у підростаючого покоління про життєве призначення жінок і чоловіків. Критерієм її сформованості є встановлення егалітарних гендерних уявлень щодо взаємодії статей.

Подано результати цілісного наукового аналізу теорії і практики розвитку гендерної освіти у вищій школі пострадянських країн. Визначено теоретичні основи інтеграції гендерних досліджень як наукового напряму та навчальної дисципліни до вищої школи пострадянських країн: простежено генезу проблеми статевої диференціації в історико-педагогічному та соціокультурному контекстах; з’ясовано теоретичні передумови появи гендерних досліджень, що становлять ідеї західних теоретиків ліберального, радикального напрямів фемінізму та прибічників соціально-конструктивістського підходу. Здійснено аналіз міжнародних правових стандартів рівності жінок і чоловіків та виявлено бар’єри формування нової гендерної парадигми знань у пострадянських країнах, зумовлені відмінним від західних країн контекстом інституціонапізації гендерних досліджень на онтологічному, політичному, гносеологічному, когнітивному рівнях. Досліджено процес організації гендерної освіти у вищій школі пострадянських країн. Визначено тенденції розвитку гендерної освіти у вищій школі та здійснено їх порівняльний аналіз згідно з розробленою критеріальною базою. Виявлено позитивний досвід гендерної освіти у вищій школі пострадянських країн та виокремлено напрями його імплементації до освітнього процесу вищих навчальних закладів України.