Викладено результати дослідження ксенолітів, що залягають у рапаківіподібних гранітах західної частини Коростенського плутону. Встановлено, що всі опробувані ксеноліти мають місцеве "неглибинне" походження. Окрім давно відомих та добре вивчених ксенолітів субплатформних метапісковиків пугачівської товщі, рапаківіподібні граніти Пугачівської ділянки містять ксеноліти біотит-польовошпатових кристалосланців тетерівської серії, що складає давній складчастий фундамент у західному облямуванні Коростенського плутону. Продемонстрована можливість використання таких ксенолітів для виявлення та подальшого дослідження проявів контактової взаємодії інтрузій рапаківі з породами "рами". У ксенолітах встановлені новоутворені контактово-метаморфічні парагенезиси піроксен- та амфібол-роговикової фацій, накладені на "первинні" парагенезиси епідот-амфіболітової фації регіонального метаморфізму. Досліджено мікроскопічну зональність із закономірною зміною високотемпературних мінеральних парагенезисів на більш низькотемпературні у напрямку від краю до центру ксенолітів. Прояви асиміляції матеріалу ксенолітів, що супроводжувалися перетворенням вмісних рапаківіподібних гранітів у гібридні ферогеденбергіт-роговообманкові граносієніти, потребують подальших досліджень.

Сильвін уперше виявлено у пізніх кварц-флюорит-алюмофторидних виокремленнях і прожилках, що кристалізуються на завершальних стадіях формування рудних метасоматитів у пержанських гранітах (північна частина Коростенського плутону). За даними електронно-мікроскопічних досліджень виділено три морфологічні типи утворень сильвіну у метасоматитах: тонка (1 - 5 мкм) вкрапленість сильвіну в альбіті, іноді в асоціації з галітом; поодинокі відносно великі (до 0,015 мм) кубічні кристали сильвіну у кварці; дендритоподібні зростки кристалів сильвіну у багатофазових включеннях у кварці. В одному з таких включень діагностовано додатково сульфат калію, імовірно, арканіт. За результатами мікрозондового аналізу сильвін, вкраплений у кварці, складений чистим КСl, а у сильвіні з багатофазових включень зафіксовано натрій. Питання про форму знаходження останнього у досліджених сильвінах залишається відкритим, оскільки не виключено імовірність захоплення натрію під час зондування із газово-рідинної речовини включень, що містить його надлишок. Наведено дані з розподілу хлору в мінералах флюорит-алюмофторидних агрегатів. Встановлено збагачення хлором (до 2,77 %) ральстонітів з коломорфних ділянок останніх.

Викладено результати вивчення особливостей прояву контактового метаморфізму в породах "рами" Коростенського плутону анортозит-рапаківігранітної формації Українського щита. Значною мірою розширено уявлення про характер розповсюдження, умови залягання, речовинний склад, петрографічні особливості та фізико-хімічні умови формування контактово-метаморфічних утворень коростенського комплексу. Встановлено, що контактовому метаморфізму підлягали не лише субплатформні відклади пугачівської товщі, які складали палеопокрівлю плутону, а й більш давні складчасті утворення тетерівської серії та житомирського комплексу, що складали "раму" Коростенського плутону в його західному та південно-східному обрамленні та внутрішні блоки його складчастого фундаменту. Одержали подальшого розвитку ідеї про характер контактово-метаморфічних перетворень оточуючих порід під дією базитових інтрузій коростенського комплексу. З'ясовано їх приналежність до контактово-термальних утворень піроксен-роговикової фації, визначено Р-Т умови перетворень. Досліджено прояви контактового метаморфізму, пов'язаного з гранітоїдними інтрузіями коростенського комплексу. Доведено їх алохімічний характер і приналежність до високотемпературних контактово-метасоматичних утворень, сформованих за умов привнесення К та Si та виносу Са, Mg та Fe. Умови ж контактово-термальних перетворень відповідали амфібол-роговиковій фації, подекуди сягаючи її верхньої межі з піроксен-роговиковою.