Індекс рубрикатора НБУВ: Р41 д(4УКР)

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У наш час цукровий діабет (ЦД) є складною світовою проблемою, вплив якої збільшується щороку. Так, у 2019 році ЦД у світі був виявлений у 463 млн дорослих людей (від 20 до 79 років). А основною причиною смертей у хворих на ЦД є серцево-судинні ускладнення. Мета дослідження - вивчення особливостей структурних і функціональних змін у серці у хворих на ЦД 2-го типу з порушенням функції нирок. Були обстежені 98 хворих із ЦД 2-го типу, із них 78 пацієнтів були з діабетичною нефропатією (ДН) різного ступеня тяжкості. Контрольну групу становили 20 здорових пацієнтів. Після клінічного обстеження залежно від стану функції нирок усі пацієнти були розділені на групи: I група - хворі на ЦД 2-го типу без ознак нефропатії (n = 36), II група - хворі на ЦД 2-го типу з нормальною швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) та альбумінурією (n = 33), III група - хворі на ЦД 2-го типу зі зниженою ШКФ й альбумінурією (n = 29). Для дослідження змін гемодинаміки і структурних параметрів серця пацієнтам проводили трансторакальну ехокардіографію на ультразвуковому апараті "Ultima PA" (Radmir, Україна) з використанням секторального фазованого датчика з діапазоном частот 2 - 3 МГц за стандартною методикою згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства. Для отримання індексованих показників хворим проводили антропометричні виміри. У хворих із ДН та альбумінурією і зниженою ШКФ виявлене збільшення лінійних розмірів серця порівняно з контролем і хворими без ознак нефропатії. При ДН у хворих відзначається вірогідне збільшення маси міокарда лівого шлуночка й істотне збільшення частоти виявлення гіпертрофії лівого шлуночка до 91,3 % у хворих з альбумінурією й збереженою функцією нирок і до 100 % - при зниженні ШКФ.

Статтю присвячено пам'яті відомих представників української терапевтичної школи трьох поколінь: академіку М. Д. Стражеску, професору С. Я. Штейнбергу, академіку Л. Т. Малій. Висвітлено життєвий шлях видатних терапевтів України, проаналізовано їх наукову спадщину та наукову діяльність у галузі клініки внутрішніх хвороб. Досягнення М. Д. Стражеска, С. Я. Штейнберга та Л. Т. Малої назавжди увічнили їх імена серед найвидатніших представників медичної науки нашої країни.

Сьогодні в Україні єдиним загальнотерапевччним центром є Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України. Його засновником і першим директором була академік Любов Трохимівна Мала, завідувачка кафедрою госпітальної терапії і клінічної фармакології Харківського конічного інституту (нині - Харківський національний медичний університет). При кафедрі існувала наукова лабораторія, де вивчали атеросклероз, гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця. На її основі було створено майбутню провідну станову НАМН України. З перших днів роботи Інститут став клінічною базою кафедри. Кафедру госпітальної терапії і клінічної фармакології було створено на основі кафедри госпітальної терапії медичного факультету Харківського університету.