Освещены анатомо-физиологические свойства кожи, механизмы её старения, проанализировано воздействие косметических препаратов. Представлены классификация и основные характеристики косметических процедур, изучены особенности их воздействия на кожный покров. Рассмотрены этапы проведения демакияжа, масок, компрессов, чистки кожи, массажа, пилингов, депиляции.

Визначено технологічні властивості біологічно активної речовини - густого екстракту листя горіха грецького (ГЕЛІТ) й обгрунтовано можливість його використання у складі лікувально-косметичних засобів. Вперше на підставі результатів фізико-хімічних, реологічних, мікробіологічних і біологічних досліджень теоретично й експериментально обгрунтовано оптимальний склад і технологію виготовлення лікувально-косметичного крему на емульсійній основі з ГЕЛІТ, призначеного для догляду за сухою змарнілою шкірою з метою запобігання та сповільнення її вікових змін. Запропоновано методику якісного та кількісного визначення ГЕЛІТ у новому лікувально-косметичному препараті, досліджено його стабільність та ефективність, створено й апробовано за промислових умов технологію виготовлення, обгрунтовано оптимальні умови зберігання та встановлено термін придатності. Еспериментально доведено, що за рівнем специфічної дії новий лікувально-косметичний засіб перевищує препарат порівняння, призначений для догляду за сухою шкірою.

Приведены подходы к фармацевтической разработке препарата относительно определения оптимальных пределов рН раствора милдроната. Изучена стабильность раствора в ампулах с критическими значениями рН среды.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.12 + Л66-3

Рубрики:

Лікарська сировина тваринного походження

Лікарські речовини та препарати. Фармацевтичне виробництво

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зауважено, що зміни навколишнього середовища призвели до збільшення побічної дії ліків, тому актуальним став пошук нешкідливих фармакологічно активних субстанцій. Як перспективну сировину було обрано гусінь тутового шовкопряду, розроблено схему її використання, обрано технологію переробки й одержано рідку фракцію та порошок гусені тутового шовкопряду (ПГТШ). Мета роботи - надати органолептичну та мікроскопічну характеристику ПГТШ, визначити оптимальні умови та термін зберігання за показниками досліджень. За допомогою фармакопейних методів визначали розмір та форму часток, вміст вологи й органолептичні властивості ПГТШ, а також вплив умов і терміну зберігання на ці показники. Надано характеристику органолептичних властивостей ПГТШ, проведено мікроскопічні дослідження, встановлено розмір і форму його часток, визначено вміст вологи. Встановлено, що у разі герметичного пакування ці показники не змінюються протягом 3-х років, але за негерметичного зберігання вміст вологи збільшується, органолептичні властивості погіршуються. Висновки: ПГТШ - порошок середньо здрібнений, з матовими анізометричними частками, добре зберігається протягом 3-х років в герметичній упаковці.

Приведены современные аспекты этиопатогенетических факторов гиперпластических процессов эндометрия (ГППЭ). Проанализированы современные данные по классификации, диагностике и терапии гиперплазии эндометрия. Теоретически обоснована возможность применения в терапии ГППЭ современных натуропатических препаратов нормоменс на основе экстрактов Vitex agnus castus, Zingiber officinale, Trigonella foenum graecum, Pyrus malus и нормоцикл, содержащего экстракты Symplocos racemosa, Asparagus racemosus, Glycyrrhiza glabra, Curcuma longa.

Під час опрацювання технології зборів наукового обгрунтування потребує стадія подрібнення лікарської рослинної сировини (ЛРС). Мета роботи - визначення ступеня подрібнення ЛРС протиалергійного збору. Об'єкти дослідження - збір, водні витяжки. Кількісний вміст фенольних сполук досліджуваних фракцій збору різного ступеня подрібнення визначали спектрофотометрично на приладі Optizen POP за довжини хвилі 270 нм у перерахунку на кислоту галову. Ситовим аналізом встановлено вміст фракцій у зборі. Підтверджено найбільше вилучення фенольних сполук із об'єднаної фракції з розміром часток ЛРС 0,5 - 3,0 мм. Одержані результати досліджень враховано під час розробки промислової технології збору.