Острый панкреатит (ОП) является одной из актуальных проблем современной клиники. Частота этой патологии ежегодно увеличивается. Цель работы - исследовать летальные случаи панкреатитов, определить особенности танатогенеза и наиболее частые летальные осложнения. Проведено исследование 179-ти случаев роковых панкреатитов и панкреонекрозов (ПН) за 20-летний период с комплексным патоморфологическим исследованием. Среди умерших превалировали мужчины - 130 случаев, женщин было 49. Возраст умерших колебался от 21 до 81-го года. Основными причинами смерти были множественные комбинированные осложнения. Летальность за последние десять лет возросла в два раза по сравнению с предыдущими годами. Увеличилась частота острых деструктивных форм, чаще в виде геморрагического субтотального ПН. Летальность при хронических формах обусловлена обострением с последующим развитием геморрагического ПН. Хронические панкреатиты наблюдались чаще у старых мужчин. Деструктивные формы встречались в молодом и среднем возрасте. Танатогенез при ОП и ПН обусловлен массивной деструкцией тканей поджелудочной железы и развитием множественных комбинированных осложнений.

На основі комплексних клінічних, лабораторних, інструментальних та морфологічних досліджень собак, хворих на жирову гепатодистрофію, клініко-експериментально і теоретично обгрунтовано окремі ланки патогенезу жирової гепатодистрофії, удосконалено та встановлено нові ранні інформативні діагностичні тести й розроблено ефективну схему лікування, що дає можливість контролювати зміни стану організму за патології печінки і прогнозувати перебіг захворювання. Обгрунтовано інформативність окремих методів (сонографії, біопсії, гістологічних та гістохімічних досліджень, електронної мікроскопії) діагностики жирової гепатодистрофії у собак. Наведено обгрунтування референтних значень жовчних кислот у сироватці крові клінічно здорових собак породи німецька вівчарка, показано їх зміни за умов розвитку гепатодистрофії та лікування хворих тварин. Встановлено зміни активності ензимів, білоксинтезувальної, пігментної та ліпідної функцій печінки, що дало змогу встановити ранні високоінформативні тести для діагностики жирової гепатодистрофії та контролю за ефективністю лікування хворих собак. Обгрунтовано застосування ветеринарних гепатопротекторів Орнітил Плюс і Гепатіале Форте, їх терапевтичну ефективність у комплексній схемі лікування собак з жировою гепатодистрофією.