Снігові навантаження для вершин і перевалів Українських Карпат у межах Закарпаття, які не можна визначити за вісьмома географічно-довготними напрямками, визначено теоретично та графічно за п'ятьма географічно-широтними напрямками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н5-028.69

Рубрики:

Будівельні конструкції

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено снігові та вітрові навантаження, температурні впливи на будівлі та споруди, а також визначено максимальну глибину промерзання грунту на території Закарпатської області та Українських Карпат для теоретичного розроблення та практичного застосування методів районування території та створення рекомендацій для статичних розрахунків будівельних конструкцій, а також для нормування гірських територій за кліматичними навантаженнями та впливами. Одержано точніші нормативні кліматичні параметри щодо снігового та вітрового навантаження, температурних впливів і глибини промерзання грунту для кожного населеного пункту Закарпатської області, вершин і перевалів Українських Карпат, частину з яких використано у введених з 1 листопада 2011 р. ДСТУ-НБ В.1.1-27:2010 "Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих впливів, від пожеж. Будівельна кліматологія". За вітровими навантаженнями виконано розрахунок висотної споруди, який порівняно з розрахунками за чинними нормами.

У нормах ДБН В.1.2-2:2006 територія Закарпатської області поділена на три райони зі сніговими навантаженнями: 1400, 1600, 1800 Па. За запропонованою методикою визначені максимальні снігові навантаження в улоговинах і за цим параметром проведено районування території Закарпатського регіону.

Наведено методику обчислення нормативних площ даху систем зовнішнього водовідведення з підвісними лійками, які зароблені в конструкцію даху або встановлені в надкарнізних лотках, з використанням результатів 125-річних (1889 - 2014 рр.) спостережень за опадами на дев'яти метеостанціях Закарпатської області.

За запропонованими двома методиками за висотними та висотно-зимовими коефіцієнтами вперше обчислено значення максимальних глибин промерзання грунту для метеостанцій Плай, Пожежевська і гори Говерла та проведено районування території Закарпатської області. Обчислені параметри максимальної глибини промерзання грунту враховують теплоємність, теплопровідність, вологість грунту, густину та теплоємність снігу.

У запропонованих методиках застосовані дані спостережень у 1955 - 2005 рр. на 9 метеостанціях та вперше визначено параметри середніх з найбільш низьких показників відносних вологостей зовнішнього повітря в 13 годин найбільш жаркого місяця (липня) для 5 вершин, 18 перехідних станцій і проведено районування території Закарпатської області.

Запропонованою методикою вперше обчислено найбільш точно висоти горизонталей на топографічних картах, що відповідають максимальним висотам снігового покриву для території Закарпатської області.

Запропонованою методикою за висотними коефіцієнтами вперше обчислені ізолінії кількості атмосферних опадів, шо відповідають сумі річних, рідких і змішаних атмосферних опадів для території Закарпатської області за 125 річними (1889 - 2014 рр.) спостереженнями на 9 метеостанціях.

Обчислення максимальної глибин промерзання урунту і середньої висоти снігового покриву проведено вперше за методикою напрямків між початковою і кінцевою метеостанціями або перехідною станцією та формул висотних коефіцієнтів. Для обчислення запропоновані спрощені формули і використані висоти горизонтаей топографічних карт Закарпатської області.