Індекс рубрикатора НБУВ: Д241.1 + В333.3

Рубрики:

Вологість повітря

Газорозрядна плазма

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована государственная система мониторинга атмосферного воздуха Украины. Мониторинг осуществляется Гидрометеослужбой и СЭС в соответствии с действующим законодательством. Чтобы определить возможность использования результатов мониторинга в методологии оценки риска для здоровья населения, исследованы результаты его проведения в городских поселениях за 5 лет с 2002 по 2006 гг. (всего 1 222 744 пробы, превышения ПДК у 114 596-ти из них). Данные Гидрометеослужбы и СЭС не совпадают, также они сильно отличаются от тех данных, которые Украина представила на Белградской конференции в 2007 г. Сделаны выводы о необоснованности размещения постов наблюдения и перечня наблюдаемых веществ. Отмечено, что собранные данные сохраняются в разных форматах, не совпадают ни по городам, ни по годам. В целом система мониторинга Украины не согласуется с рекомендациями Европейского комитета по экологической политике и ВООЗ и не может быть использована для определения дозо-эффектных зависимостей в процедуре оценки риска.

Розглянуто вплив вертикальних рухів і вертикального розподілу температури повітря на поле вологості, яке описується масовою часткою водяної пари.

Представлен анализ влагосодержания, адвективных и вихревых потоков водяного пара в блокирующих системах дипольного типа. Выявлены структурные особенности полей адвекции, характеризующие эволюцию блокирующей системы, а также процесс взаимодействия антициклона и циклона в блоке.

Обоснованы показатели для комплексной оценки и разномасштабного районирования ресурсов влаги в Украине. Приведен алгоритм расчетов показателей условий увлажнения с учетом мезо- и микроклимата. Представлена оценка ресурсов влаги по относительному показателю увлажнения, который характеризует отношение запасов продуктивной влаги в метровом слое почвы к запасам влаги наименьшей влагоемкости в Украине в разрезе зон увлажнения в зависимости от макрорайона, подрайона, экспозиции склона и местоположение на склоне.

Запропоновано параметричну модель хмаро- та опадоутворення, що дозволяє кількісно оцінити припливи тепла та вологи в процесі хмароутворення. Модель числово протестовано шляхом визначення вертикальних профілів метеорологічних величин на обчислювальній сітці за їхніми значеннями, які відомі на стандартних рівнях: рівень станції, 850, 700 і 500 гПа.

Предложена параметрическая модель облако- и осадкообразования, которая численно протестирована путем определения вертикальных профилей метеорологических величин на вычислительной сетке по их значениям, которые известные на стандартных уровнях: уровень станции, 850, 700 и 500 гПа.

Parametric model of cloud and formation of precipitation was proposed. This model was tested by determination of vertical profiles of meteorological variables on the computational grid, their values, which are known at standard levels: the level of the station, 850, 700 and 500 hPA.

Проанализированы существующие технологические способы осаждения аквоаэрозолей. Определены возможные механизмы осаждения атмосферной влаги. Предложена модификация метода искусственного осадкообразования с помощью электромагнитного излучения.

Запропоновано параметричну модель хмаро- та опадоутворення, що надає можливість кількісно оцінити припливи тепла і вологи в процесі хмароутворення. Модель числово протестовано шляхом визначення вертикальних профілів метеорологічних величин на обчислювальній сітці за їх значеннями, які відомі на стандартних рівнях: рівень станції, 850, 700 і 500 гПа.

Показано актуальність розробки вітчизняного вимірювача вологості повітря на базі підігрівного ємнісного сенсора. Розглянуто явище зростання похибки вимірювання спричиненого вимірюванням вологості підігрітого повітря. Наведено аналіз впливу похибок термодатчиків на результат вимірювання відносної вологості повітря. Показано необхідність використання прецизійних термодатчиків для одержання прийнятної точності вимірювання.

У запропонованих методиках застосовані дані спостережень у 1955 - 2005 рр. на 9 метеостанціях та вперше визначено параметри середніх з найбільш низьких показників відносних вологостей зовнішнього повітря в 13 годин найбільш жаркого місяця (липня) для 5 вершин, 18 перехідних станцій і проведено районування території Закарпатської області.