Запроповано проект історико-аналітичного дослідження основних тенденцій розвитку української фортепіанної школи XX ст. і узагальнення науково-теоретичних, методичних і практичних досягнень її представників у контексті музичної та загальної педагогіки. Проаналізовано методико-технологічні й інноваційні системи педагогів-піаністів XX ст., визначено перспективи науково-педагогічного та музично-творчого розвитку фортепіанної школи України. Висвітлено напрями її функціонування в культурно-освітньому просторі.

Предложен проект историко-аналитического исследования основных тенденций развития украинской фортепианной школы XX в. и обобщения научно-теоретических, методических и практических достижений ее представителей в контексте музыкальной и общей педагогики. Проанализированы методико-технологические и инновационные системы педагогов-пианистов XX в., определены перспективы научно-педагогического и музыкально-творческого развития фортепианной школы Украины. Освещены направления ее функционирования в культурно-образовательном пространстве.

Розкрито історико-культурологічні аспекти дослідження фортепіанної школи (ФШ) в Україні у ХХ ст., узагальнено науково-теоретичні, методичні та практичні досягнення її представників у контексті музичної та загальної педагогіки. Описано методико-технологічні й інноваційні системи педагогів-піаністів ХІХ ст., висвітлено перспективи науково-педагогічного та музично-творчого розвитку ФШ країни. Розглянуто напрямки її функціонування у культурно-освітньому просторі. Проаналізовано теоретичні проблеми ФШ. Визначено стратегію національної музичної освіти за умов розвитку євроінтеграційних процесів.

Раскрыты историко-культурологические аспекты исследования фортепианной школы (ФШ) в Украине в ХХ в., обобщены научно-теоретические, методические и практические достижения ее представителей в контексте музыкальной и общей педагогики. Описаны методико-технологические и инновационные системы педагогов-пианистов ХІХ в., освещены перспективы научно-педагогического и музыкально-творческого развития ФШ страны. Рассмотрены направления ее функционирования в культурно-образовательном пространстве. Проанализированы теоретические проблемы ФШ. Определена стратегия национального музыкального образования в условиях развития евроинтеграционных процессов.

Визначено сутність української фортепіанної школи (УФШ) XX ст. у контексті розвитку теорії та практики музичної освіти. Доведено актуальність дослідження історії становлення УФШ як самодостатнього, науково-педагогічного та національно-освітнього явища. Виділено періоди розвитку музичної освіти в Україні відповідно історичним етапам науково-педагогічної думки, до наукового обігу введено невідомі фактичні матеріали. Встановлено науково-педагогічний статус УФШ, обгрунтовано її структуру на основі самоцінності педагогічного потенціалу лідерів УФШ як суб'єктивного фактора розвитку. Уточнено формулювання провідних понять УФШ у системі загального наукового пізнання. Визначено педагогічні принципи її функціонування як суб'єкта сучасного міжнародного освітнього простору. Розроблено типологію традиційного наслідування педагогічних принципів видатних лідерів УФШ, показано їх методико-технологічну своєрідність. Запропоновано історико-педагогічний узагальнювальний проект вивчення УФШ як базовий для дослідження шкіл інших музичних галузей, обгрунтовано його доцільність. Встановлено критерії прогресивного відтворення УФШ, визначено умови та чинники її інфінітивного розвитку.

Розглянуто сутність поняття науково-педагогічної школи у контексті загальнонаукового знання. Визначено науково-педагогічні досягнення піаністів, розкрито основні методологічні положення, що обгрунтовують сутність педагогічних надбань представників фортепіанної школи. Розкрито їх розбудовчу роль у розвитку музичної освіти та виховання. Показано шляхи прогресивного розвитку фортепіанної школи України на сучасному етапі.

Грунтуючись на характерних якостях науково-педагогічної школи, нормативних діях і творчих інноваціях окремих лідерів і колективів учнів, визначено музично-педагогічну школу як обмежену специфічною діяльністю соціальну групу, яка існує реально на свідомому рівні через покоління вчених, кожний індивідум якої поєднаний у ній системою нормативних педагогічних дій конкретного виду музичної діяльності в межах суспільно-історичного та власного досвіду і творчих новацій. Висвітлено науково-педагогічний потенціал української фортепіанної школи у процесі усвідомлення контекстності її суті як наукового явища в системі загальнонаукового пізнання.

Основываясь на характерных качествах научно-педагогической школы, нормативных действиях и творческих инновациях отдельных лидеров и коллективов учащихся, определена музыкально-педагогическая школа как ограниченная специфическая деятельность социальной группы которая существует реально на сознательном уровне через поколение ученых, каждый индивидуум которой совмещен в ней системой нормативных педагогических действий конкретного вида музыкальной деятельности в пределах общественно-исторического и собственного опыта и творческих новаций. Освещен научно-педагогический потенциал украинской фортепианной школы в процессе осознания контекстности ее сути как научного явления в системе общенаучного познания.

The author considers the scientific and pedagogical potential of the Ukrainian piano school in the process of its context realization as s scientific phenomenon in the system of general knowledge.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ313(4УКР-4ХМЕ)6-8

Рубрики:

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність наукової категорії "інтелектуально-креативний потенціал" у контексті визначення громадянського суспільства на прикладі музично-виконавської діяльності українських студентів-піаністів як суспільно-ціннісного явища.

В монографії запропоновано проект історико-аналітичного дослідження основних тенденцій розвитку української фортепіанної школи XX століття та узагальнення науково- теоретичних, методичних та практичних досягнень її представників у контексті музичної та загальної педагогіки; надано відповідну періодизацію; проаналізовано методико-технологічні та інноваційні системи педагогів-піаністів минулого століття та визначено перспективи науково-педагогічного та музично- творчого розвитку фортепіанної школи України; висвітлено напрямки її функціонування в культурно-освітньому просторі

Запропоновано авторський проєкт науково-методичного дослідження основних положень стосовно феномена емоційно-стильового відчуття піаністами музики композиторів-романтиків, визначення та усвідомлення його сутності, змісту та формування у здобувачів вищої освіти. Надано структуру представленого поняття, наукові підходи, принципи та педагогічні умови формування емоційно-стильового відчуття музики композиторів-романтиків у здобувачів вищої освіти, які опановують фортепіано. Зауважено, що в процесі удосконалення своєї виконавської майстерності та створення власних емоційно-стильових проєктів виконуваних фортепіанних творів відбувається трансформація власних надбань інтелектуально-емоційного досвіду. Висвітлено наукові підходи та принципи формування емоційно-стильового відчуття. Оцінено розробку критеріального апарату для визначення відповідних рівнів сформованості досліджуваного феномена. Запропоновано створену діагностику рівнів сформованості емоційно-стильового відчуття. Досліджено експериментальну методику формування емоційно-стильового відчуття музики композиторів-романтиків та перевірено її ефективність.