Для лечения экспериментального острого панкреатита (ЭОП) у крыс была использована энтеросорбция с помощью высокодисперсного волокнистого углеродного адсорбента белосорб или ферментсодержащего сорбционного препарата панзисорб. Последний получен путем иммобилизации пищеварительных гидролаз (протеазы и амилазы) на белосорбе как матрице. Показано, что внутрижелудочное введение панзисорба в дозе 100 мг/кг значительно снижало повышенные при ЭОП амилолитическую и липолитическую активность сыворотки крови к третьему часу после индукции ЭОП. В результате полного курса энтеросорбции (10 сут) с использованием панзисорба в поврежденном органе выявлены зоны регенерации.

Ключ. слова: білки, що зв'язують інсулін, контррецепторні білки, інсулінорезистентність, цукровий діабет
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-43

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52 + Р62-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-37

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Особливості порушення обміну сечової кислоти (СК) досліджено у 92 хворих на цукровий діабет 2 типу (53 чоловіка, 39 жінок) віком від 45 до 70 років. Гіперурикемію (ГУ) виявлено у 29 % хворих, у той час як гіперпродукція СК (висока урикемія і/або екскреція СК) була характерною для 87 % обстежених. Нормо- або гіпоурикемія в більшості хворих пов'язана з нирковою гіперфільтрацією та зумовлена "компенсаторною" гіперурикозурією. ГУ зі зниженою екскрецією СК ("ниркова" ГУ) є характерною для хворих із важкою формою діабету зі зниженою фільтраційною функцією нирок. "Метаболічний" тип ГУ із високим рівнем утворювання та екскреції СК виявлено лише у чоловіків із ожирінням. Для всіх груп хворих із абдомінальним ожирінням (АО) (незалежно від типу порушення ниркової екскреції СК) є характерними підвищені, у порівнянні з хворими тієї ж групи з нормальною масою тіла, рівні інсулінемії та інсулінорезистентності (ІР). Наявність у різних групах хворих прямої або зворотньої кореляції рівня СК у сироватці крові з рівнем інсулінемії, значеннями індексу ІР і відношенням об'єму талії до об'єму стегон підтверджує значимість ІР та АО в порушенні обміну СК.

Отмечено, что гемоперфузия через гранулированный гемосорбент СКН, углеродный волокнистый сорбент АУВМ и иммуносорбент (СКН с иммобилизованным основным белком миелина (ОБМ)) была использована для лечения экспериментального аллергического энцефаломиелита (ЭАЭ) у морских свинок. ЭАЭ у животных вызывали однократным подкожным введением 100 мкг ОБМ в полном адъюванте Фрейнда. Гемоперфузия выполнена в период появления характерных признаков патологии или в ее латентном периоде. Синтезированный на основе углеродной матрицы СКН иммуносорбент имеет большую терапевтическую эффективность у морских свинок с ЭАЭ по сравнению с сорбентами СКН и АУВМ. Полученный иммуносорбент удаляет из сыворотки крови морских свинок с ЭАЭ до 32 % анти-ОБМ-антител, сохраняет до 84 и 90 % поглотительной емкости по отношению к мало- и среднемолекулярным соединениям эндогенного происхождения соответственно и снижает на 36 % содержание компонентов с молекулярной массой до 30 кДа в плазме крови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження показників обміну сечової кислоти (СК) у 95-ти чоловіків і 55-ти жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД) II типу, у віці понад 45 років, коли відбувається поступове зниження забезпеченості організму статевими стероїдами. У 15-ти чоловіків і 14-ти жінок, які увійшли до І групи (контроль), зафіксовано "нормальний" обмін СК, тобто рівень урикемії та добової екскреції СК знаходились у межах фізіологічної норми. У решти хворих виявлено порушення пуринового обміну, яке виявлялось у збільшенні добової екскреції СК, що розглядається як ознака її гіперпродукції. За цього у частини пацієнтів зберігався нормоурикемічний стан (НУ, ІІ група, 47 чоловіків і 21 жінка) завдяки компенсаторній гіперурикозурії, а в інших мала місце гіперурикемія (ГУ, ІІІ група, 33 чоловіки та 20 жінок). НУ супроводжувалась значним збільшенням кліренсу СК і індексу елімінації уратів (ІЕУ), що лише у чоловіків поєднувалося з клубочковою гіперфільтрацією.

Показано, що чинники порушення пуринового обміну відрізняються у чоловіків і жінок. По-перше, у жінок ІІ і ІІІ груп, виявлено зниження активності ферменту гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (ГГФРТ), дефіцит якого спричиняє порушення реутилізації пуринів і викликає посилення утворення пуринів de novo. По-друге, у жінок з порушенням обміну СК не відзначено змін швидкості клубочкової фільтрації. По-третє, у всіх чоловіків виявлено підвищення інсулінемії та індексу інсулінорезистентності НОМА-ІР у порівнянні з контролем, тоді як у жінок названі показники підвищені тільки за наявності гіперурикемії. Відомо, що підвищені концентрації обох цих гормонів можуть виявляти антиурикозуричну дію шляхом посилення клубочкової реабсорбції уратів, а також через накопичення абдомінального жиру збільшувати інсулінорезистентність і катаболічні процеси, у тому числі, розпад пуринів з утворенням СК, тим самим сприяють розвитку гіперурикемії.

Проведено исследование показателей обмена мочевой кислоты (МК) у 95-ти мужчин и 55-ти женщин, больных сахарным диабетом (СД) II типа, в возрасте старше 45-ти лет, когда происходит постепенное снижение обеспеченности организма половыми стероидами. У 15-ти мужчин и 14-ти женщин, которые составили I группу (контроль), зафиксирован "нормальный" обмен МК, т.е. уровень урикемии и суточной экскреции МК находились в пределах физиологической нормы. У остальных больных выявлено нарушение пуринового обмена в виде повышения суточной экскреции МК, что рассматривается как признак ее гиперпродукции. При этом у части пациентов сохранялось нормоурикемическое состояние (НУ, II группа, 47 мужчин и 21 женщина) благодаря компенсаторной гиперурикозурии, а у других имела место гиперурикемия (ГУ, III группа, 33 мужчины и 20 женщин). НУ сопровождалась значительным повышением клиренса МК и индекса элиминации уратов (ИЭУ), что лишь у мужчин сочеталось с клубочковой гиперфильтрацией. Показано, что механизмы нарушения пуринового обмена различаются у мужчин и женщин. Во-первых, у женщин II и III групп, обнаружено снижение активности фермента гипоксантингуанинфосфорибозилтрансферазы (ГГФРТ), дефицит которого вызывает нарушение реутилизации пуринов и усиленное образование пуринов de novo. Во-вторых, у женщин с нарушением обмена МК, не отмечено изменения скорости клубочковой фильтрации.

Обстежено 95 чоловіків віком від 45 до 65 років, хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з ознаками інсулінорезистентного синдрому (ІРС). У 37 % з них виявлено гіпоандрогенію (концентрація тестостерону менша ніж 10,4 нмоль/л), гіперурикемію - лише у 34 % випадків. Водночас у 70 % обстежених відзначено гіперпродукцію сечової кислоти (СК), що проявляється у збільшенні її добової екскреції у порівнянні з фізіологічною нормою. Оскільки рівень урикемії визначається співвідношенням процесів продукції та ниркової екскреції СК, виділено 2 основні типи порушення її обміну: нормоурикемічний гіперурикозуричний і гіперурикемічний. У чоловіків з нормоурикемією екскреція СК зростає паралельно зі збільшенням швидкості клубочкової фільтрації, а також збільшенням ступеня ожиріння, інсулінорезистентності, глікемії. Висока екскреція СК, яка підтримує її рівень в крові у межах фізіологічної норми, зумовлюється зниженням реабсорбції СК у ниркових канальцях, про що свідчить підвищення індексу елімінації уратів. Виявлені взаємозв'язки вказують на вплив інсуліну та тестостерону на процеси продукції, елімінації та реутилізації уратів у чоловіків з ЦД 2-го типу і ІРС.

Відзначено, що з метою підвищення ефективності роботи підприємства необхідно здійснювати чіткий контроль за його доходами та витратами. Розкрито питання визнання доходів і витрат, висвітлено їх вплив на ефективність діяльності підприємства.

Останнім часом вживання харчової фруктози розглядають як один з чинників, які сприяють розвитку ожиріння, інсулінорезистентного синдрому (ІРС) і пов'язаних з ним порушень обміну речовин. Використання 10 %-го розчину фруктози з питною водою протягом 8 тиж викликало у щурів стан, який відповідає головним ознакам ІРС: інсулінорезистентність, порушення вуглеводного обміну, збільшення маси тіла, гіпертригліцеридемія, гіперурикемія. У самців усі ознаки ІРС більш виражені, ніж у самиць. Лише у самців зафіксовано підвищення добової екскреції сечової кислоти (СК), що свідчить про її гіперпродукцію. За таких умов експерименту у тварин не спостерігалося порушення ниркової фільтрації, проте відзначено зниження кліренсу СК внаслідок збільшення ниркової реабсорбції уратів відносно креатиніну. На це вказує значне зменшення індексу елімінації уратів, очевидно, викликане гіпоурикозуричним ефектом інсуліну, але не пов'язане зі змінами концентрації тестостерону. Вперше визначено, що під впливом фруктозної дієти у гомогенатах печінки дослідних тварин збільшується активність ферментів катаболізму пуринів - 5'-нуклеотидази і аденозиндезамінази, які каталізують ранні стадії розпаду пуринових нуклеотидів. Активність ферменту реутилізації пуринів гіпоксантин-гуанін-фосфорибозил-трансферази у тварин підвищувалася, що може мати компенсаторне значення за умов посиленого розпаду пуринів.

Висвітлено теоретичні засади організаційно-технічної роботи стендиста на виставці, розробки та оформлення стенду як засобу комунікацій. Акцентовано на використанні дизайнерських розробок, питаннях будівництва та охорони виставкових стендів, алгоритмі їх оцінювання. Увагу приділено питанням розвитку майстерності стендиста, його умінню працювати в команді. Детально розглянуто консультативно-презентаційні послуги стендиста, особливості презентації стенду експонентами, організацію показу експонатів. Подано детальну інформацію про комерційну роботу стендиста на виставках, наведено класифікацію типів відвідувачів виставок, методи вивчення досягнень конкурентів на стендах виставки, особливості обліку продажу, аналізу роботи та підготовки звіту стендиста.

Зазначено, що ентеросорбенти - лікарські засоби у разі внутрішнього введення здатні пов'язувати токсичні речовини та метаболіти в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) за рахунок реалізації механізмів адсорбції, іонообміну або комплексоутворення. Основними механізмами дії ентеросорбентів є поглинання токсичних речовин, які надійшли в ШКТ екзогенно, дифундували в просвіт кишечнику із крові та лімфи; виділяються в кишечник разом зі травними соками, що утворилися безпосередньо в ШКТ.

Энтеросорбенты-лекарственные средства, которые при введении внутрь способны связывать токсические вещества и метаболиты в ЖКТ за счет реализации механизмов адсорбции, ионообмена или комплексообразования. Основными механизмами действия энтеросорбентов являются поглощения токсических веществ, поступивших в ЖКТ экзогенно, дифундировавших в просвет кишечника из крови и лимфы, выделяющихся в кишечник вместе в пищеварительными соками, образующихся непосредственно в ЖКТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177-642

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The burn disease in rats has three main periods which are characterized by changes in the parameters of lipid peroxidation and antioxidant protection, as well as the protein and lipid metabolism. From the first hours after burn injury and till 7 - 9 days of burn disease in rats, the changes typical of oxidative stress were observed, including the increase in the malonic dialdehyde concentration in blood plasma by 2,5 times and the decrease of the contents of reduced glutathione and natural antioxidants and the catalase activity by 25, 65, and 70 %, respectively.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г583.2 + Е60*725.3

Рубрики:

Адсорбція

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.27-642:Г2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Акцентовано увагу на можливостях удосконалення обліку та аналізу витрат і доходів підприємств. На підставі розглянутих підходів до визначення суті витрат і доходів уточнено їх трактування. Удосконалено класифікацію витрат і доходів, систематизовано організаційно-технологічні особливості діяльності підприємств і досліджено їх вплив на організацію обліку й аналізу. Конкретизовано елементи облікової політики, розроблено форми облікових регістрів і внутрішньогосподарської звітності: "Відомість обліку доходів", "Відомість обліку витрат за центрами відповідальності в розрізі центрів і місць виникнення витрат (зведена)", "Відомість аналітичного обліку відходів" і "Звіт про рух відходів", удосконалено аналітичний і синтетичний облік витрат і доходів підприємств. Запропоновано класифікацію та сформульовано основні вимоги до джерел інформації для аналізу. Розроблено організаційну схему аналітичної роботи із виокремленням трьох стадій аналізу: організаційної, методичної (дослідження) та підсумкової. Побудовано функціональну модель мінімізації витрат за рахунок ефективного використання відходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.65 + Р415.16-29

Рубрики:

Порушення обміну речовин і енергії

Хвороби, пов'язані з порушенням ендокринної функції підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено випадок синдрому Альстрема в дівчини 18 років, основні вияви якого - вроджений горизонтальний ністагм, дебют цукрового діабету 2 типу в період пубертату з нефропатією на тлі ожиріння, прогресуюча нейросенсорна глухота, урологічні порушення.