Рассмотрены основные направления интегративных процессов в современной школе при изучении естественных наук. Одним из перспективных направлений усовершенствования содержания образования является интегративный подход к структуре и организации его усвоения учениками общеобразовательных школ, который создаёт новые возможности для перспективных исследований общетеоретического, фундаментального и прикладного характера.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти управління інтелектуальною власністю (ІВ) машинобудівного підприємства. На підставі аналізу досліджень, проведених іншими науковцями, виділено основні підходи до даного управління. Розкрито суть понять "інтелектуальний капітал", "інтелектуальна власність", "інтелектуальні активи", обгрунтовано їх взаємозв'язок. Визначено основні чинники та ступінь їх впливу на рівень комерційного потенціалу об'єктів ІВ на різних етапах їх життєвого циклу. Обгрунтовано залежність рівня комерційного потенціалу розробки від часу початку її комерціалізації. Розроблено методичний підхід до прийняття рішень у процесі управління портфелем ІВ підприємства на базі методу аналізу ієрархій. Удосконалено систему управління ІВ підприємства машинобудування. Запропоновано методичні рекомендації щодо економічного оцінювання даної системи, які передбачають проведення оперативного та комплексного оцінювання функціонування системи та її складових на підставі розрахунку інтегральних показників.

Мета роботи - обгрунтування моделі відносин на споживчому ринку за умов постіндустріального суспільства. На основі розгляду поведінки людини-споживача з позиції економічного, соціологічного та психологічного підходів виділено основні аспекти її діяльності за умов постіндустріального суспільства. Зроблено висновок про те, що сучасному споживчому ринку властива модель відносин, в якій людина є не просто споживачем матеріальних благ, але наділена також інтелектом і духовністю, що суттєво впливає на формування власних уподобань. Отже, її поведінку зумовлюють не тільки економічні, а й соціальні, політичні, психологічні, релігійні, правові, етичні, екологічні та інші чинники. Іншою визначальною особливістю цієї моделі є відновлення втраченого взаємозв'язку індивідуальної вигоди та суспільної користі. Доведено, що тріада "суспільство - ринок - людина" завдяки її динамічності, відкритості та постійному генеруванню збагачених перехресних звіязків перетворюється на здатну до саморозвитку систему, що сутнісно відповідає змісту постіндустріальних відносин.

Мета роботи - узагальнення наявних підходів щодо оптимального співвідношення механізмів регулювання економіки та виявлення факторів, що впливають на формування паритету державного регулювання та ринкового саморегулювання економіки. Аналіз наявних досліджень надав змогу встановити, що найбільш оптимальною для ефективного розвитку є модель змішаної економіки, яка спирається у своїй організації на систему ринкових цін, проте використовує різноманітні форми державного втручання для виправлення макроекономічної нестабільності. Згладжування, запобігання негативним наслідкам дії ринкових регуляторів - мета державного регулювання економіки. Обгрунтовано, що оптимальне поєднання механізмів державного регулювання та ринкового саморегулювання не є сталою величиною. Максимально ефективне співвідношення цих механізмів не завжди буде досягатись за умови рівності державного втручання та саморегулювання. Воно залежить від потенціалу країни, її задіяності в системі світового ринкового господарства, рівня розвитку суспільства, а також історичних особливостей розвитку країни та фази економічного циклу. Перспективами подальших досліджень є обгрунтування нової парадигми формування паритету державного регулювання та ринкового саморегулювання за умов фінансової невизначеності та дії наднаціональних регуляторів, наростання протиріч глобалізації-регіоналізації на основі використання системно-синергетичного підходу.

Мета роботи - аналіз індикаторів стану споживчого ринку України та обгрунтування їх взаємозв'язку з рівнем соціального розвитку країни. Зростання рівня добробуту населення та його соціального захисту в країні віддзеркалюється у показниках функціонування споживчого ринку, а також певною мірою залежить від тенденцій його розвитку. Для детального аналізу взаємозвіязку показників економічного розвитку України та стану споживчого ринку розглянуто показники, що характеризують споживчі можливості населення. На основі аналізу даних статистики та опитування домогосподарств встановлено, що рівень добробуту населення значною мірою визначається доступністю певних товарів і послуг, тобто споживчими можливостями населення. Неможливість задовольняти існуючі потреби з наявних доходів зумовлює появу обмежень у населення. Для оцінювання рівня соціального розвитку країни запропоновано використання профілю споживчих можливостей населення, куди вносяться основні потреби населення, що мають бути реалізовані у сучасному суспільстві. Оцінка рівня соціального розвитку країни за споживчими можливостями передбачає визначення частки населення, що має можливість задовольнити ці потреби.

Розроблено рекомендації для аналізу ефективності промислової політики в Україні через призму показників споживчого ринку. Для аналізу ефективності державної промислової політики у сфері виробництва споживчих товарів здійснено її розгляд через призму індикаторів функціонування споживчого ринку. З цією метою запропоновано рекомендації щодо розрахунку інтегрального показника, який включає такі компоненти: значущість галузі на внутрішньому споживчому ринку та показники рівня задоволення попиту на внутрішньому ринку вітчизняними виробниками. Розрахунок інтегрального показника за вказаними частковими показниками дасть можливість здійснити аналіз ефективності промислової політики держави з позиції задоволення потреб на внутрішньому ринку відповідно до кожної з галузей промисловості та порівняти її динаміку протягом різних періодів. Здійснено класифікацію галузей з використанням кластерного аналізу методом k-середніх, що дозволило виділити групи галузей для визначення пріоритетності застосування інструментів промислової політики.

Мета роботи - аналіз структури й індикаторів функціонування ринку інтелектуальної власності в Україні, виявлення основних проблем і перспектив щодо їх вирішення. Ринок об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ) формується в процесі їх комерціалізації та являє собою систему економічних взаємовідносин із приводу їх купівлі або продажу. Результати оцінки основних індикаторів функціонування ринку ОІВ дозволили дійти нижченаведених висновків. Так, спостерігається позитивна динаміка зростання інноваційної діяльності шляхом освоєння нових видів продукції на промислових підприємствах за суттєвого відставання впровадження прогресивних технологічних процесів, зокрема ресурсозберігаючих технологій. Здебільшого впроваджуються поліпшуючі та часто "запозичені" інновації. Рівень фінансування досліджень і розробок є вкрай низьким і не досягає навіть 0,5 % валового внутрішнього продукту. Винахідницька активність вітчизняних розробників має негативну тенденцію, натомість зростає кількість зареєстрованих ОІВ від іноземних заявників. Для забезпечення дієвості ринку інтелектуальної власності в Україні необхідним є створення сприятливих умов усім його учасникам для максимально прозорого здійснення всіх операцій та отримання вигоди за мінімальної участі органів державного управління та контролю. Держава має забезпечити інвестування науково-технічної та інноваційної сфери діяльності завдяки збільшенню фінансового забезпечення, використанню механізмів приватизаційної, податкової, амортизаційної та фінансово-кредитної політики.

Мета роботи - виявлення проблемних питань розвитку й успішного функціонування інноваційних проєктів малих і середніх підприємств в Україні та визначення ефективних шляхів їх вирішення. Для вирішення поставлених завдань використано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналіз і синтез, узагальнення, порівняння та систематизація. Розглянуто стадії розвитку стартапів і різновиди джерел фінансування підприємств, що тільки розпочинають свою діяльність. Визначено роль держави у підтримці малого та середнього бізнесу в умовах ризику та важливість заохочення просування інноваційних проєктів із метою підвищення конкурентоспроможності як підприємства, так і країни в цілому. Проаналізовано теоретичне уявлення глобальної екосистеми стартапів. Визначено проблеми низької інноваційної активності підприємств України та запропоновано шляхи їх вирішення з метою досягнення кінцевого успіху стартап-проєктів, враховуючи недосконалу законодавчу систему та несприятливий інвестиційний клімат. Обгрунтовано заходи, за допомогою яких вітчизняні бізнес-ідеї матимуть достатній потенціал до розвитку, та досліджено найперспективніші міста країни, які протягом останніх років розвивають і втілюють стартапи. Обгрунтовано важливість підтримки розвитку стартапів не тільки на початковій стадії, а і наставництво та координація протягом життєвого циклу проєктів.

Мета роботи - виявлення проблем на ринку праці України у складних умовах сьогодення, знаходження ефективних напрямів їх вирішення й умов оптимізації попиту та пропозиції робочої сили. Для вирішення поставлених завдань було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, такі як: узагальнення, аналіз і синтез, порівняння та систематизація, спостереження. Розглянуто чинники, які впливали на виникнення диспропорцiї на ринку праці до війни, та розширено перелік факторів за рахунок тих, що додалися до зазначених після початку повномасштабного вторгнення РФ і негативно впливають на ринок праці України. Перераховано низку функцій, які ринок праці виконує під час становлення та функціонування. Визначено проблеми, які виникли в ситуації з роботою та стажуванням у населення України з моменту повномасштабної війни. Розглянуто труднощі, з якими зіткнулися респонденти під час пошуку нової роботи; зазначено пріоритетність дій для можливості подальшого працевлаштування. Вказано на нерівномірні показники попиту та пропозиції вакансій на ринку праці. Проаналізовано показники діяльності Державної служби зайнятості після початку війни та проведено порівняння з показниками минулого періоду. Обгрунтовано важливість швидкої реакції держави, роботодавців і населення на неконтрольовані фактори зовнішнього середовища. Запропоновано напрями вирішення проблем для скорочення рівня безробіття, досягнення балансу між попитом і пропозицією вакансій, налагодження системи працевлаштування.

У збірнику запрезентовані матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет- конференції, які висвітлюють широке коло питань освітніхта наукових інновацій в галузі біології та проблем збереження здоров’я людини. Особлива увага приділяється науковим дослідженням, які можуть привернути увагу широкого кола фахівців та здобувачів вищої освіти; згуртувати і підтримати українських фахівців галузі біології, валеології та фізичної реабілітації з метою формування професійної мережевої спільноти для обговорення актуальних проблем дослідження, обміну досвідом і науковими розробкамив галузі біології та проблем збереження здоров’я людини.