Викладено основні музично-теоретичні терміни інструментально-виконавської діяльності. Висвітлено історію виконавства, стилі та художні напрямки, жанри, форми у музиці. Наведено термінологічний словник і словник іноземних слів, що використовуються у музичній літературі.

Изложены основные музыкально-теоретические термины инструментально-исполнительской деятельности. Освещены история исполнительства, стили и художественные направления, жанры, формы в музыке. Приведены терминологический словарь и словарь иностранных слов, используемых в музыкальной литературе.

Изучено распространение ацидофильных актиномицетов в почвах разной кислотности. Показано, что кислотность почв влияет как на численность, так и на таксономическую структуру актиномицетов. Ацидофильные актиномицеты, в основном, обнаруживаются в кислых почвах, в которых не встречаются термофильные представители актиномицетов.

Розкрито суть поняття "готовність до інструментально-виконавської діяльності", розглянуто теоретичні засади її формування. Доведено взаємозалежність ефективності формування готовності майбутніх учителів музики до даної діяльності від впровадження експериментальної методики, що передбачає розвиток спонукальних мотивів інструментально-виконавської діяльності, поглиблення теоретичної підготовки, формування прийомів творчої діяльності, збагачення естетичних ціннісних орієнтацій, підвищення рівня технічної майстерності, активізацію виконавської практики. Проаналізовано педагогічні проблеми формування готовності студентів до зазначеної діяльності, визначено критерії діагностики її сформованості. Розроблено дидактичну модель формування готовності до інструментально-виконавської діяльності, створено й експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

Гранатівництво є однією з провідних галузей сільського господарства Азербайджану. Однією з проблем, що знижують ефективність виробництва, є розвиток шкідливої мікобіоти. Гранат уражається багатьма грибними хворобами, через яких в окремі роки врожайність цієї культури може знизитися до 95 %. З метою встановлення мікобіоти граната в 2018 - 2020 рр. проводилися мікологічні обстеження гранатових насаджень у західній частині Азербайджану. Метод обстеження полягав у систематичному огляді насаджень граната. Огляду піддавалися всі надземні органи рослин. Мікроскопічні аналізи зібраного матеріалу проводилися в Центральній фітосанітарній лабораторії Азербайджанського інституту Безпеки Харчових Продуктів. Таким чином, за результатами 3-річного фітопатологічного моніторингу встановлено, що домінуюча роль за частотою в молодих плодоносних насадженнях граната належить збудникам антракнозу або парші плодів граната (Sphaceloma punicae Bitank. et Jenk.) і зітіоза (Zythia versoniana Sacc.). Після виявлення збудників найбільш небезпечних захворювань проводилися дослідження з вивчення поширеності їх у західних районах республіки. Обліки термінів появи, вивчення динаміки розвитку фітопатогенів проводили на тлі їх природного розвитку за загальноприйнятими методиками. Виділення в чисті культури, мікроскопічні й мікробіологічні дослідження фітопатогенів проводили за загальноприйнятими методиками. Видовий склад фітопатогенів у молодих плодоносних гранатових садів визначали за особливостями патогенезу і симптоматиці, за визначниками. У разі установлення поширення основних хвороб граната в господарствах Геранбойського, Шамкірського і Казахського районів оглядалися насадження граната на 2 - 3 ділянках. Динаміка розвитку основних хвороб вивчалася на спеціальній дільниці в Геранбойському районі. У боротьбі з основними хворобами граната було випробуван такі препарати: 0,4 %-ий Сельфат, 0,05 %-ий Азоксифен, 0,05 %-ий Коназол, 0,3 %-ий П-оксирид і контроль без хімічної обробки. У 2019 - 2020 рр. було проведено оцінку поширеності та інтенсивності основних хвороб у регіоні, розроблено і науково обгрунтовано поліпшену інтегровану систему контролю.