Розглянуто похибки вимірювання витрати та кількості природного газу за допомогою витратомірів змінного перепаду тиску за нестаціонарного руху потоку.

Проведено історико-науковий аналіз змін у структурі Харківського політехнічного інституту (ХПІ) та визначено їх вплив на розвиток форм і напрямків наукових досліджень. Відображено, як науково-дослідна робота (НДР) задовольняла потреби промислового виробництва, сприяла удосконаленню системи підготовки інженерних і наукових кадрів. Підтверджено, що НДР значною мірою забезпечувалась поєднанням зусиль учених ХПІ та академічних установ України. Висвітлено співробітництво, що реалізовувалось в проблемних і галузевих лабораторіях та в філіях кафедр ХПІ на підприємствах. Зазначено, що до виконання НДР залучались студенти, певна частина їх робіт втілювалась у реальних дипломних проектах. Розкрито передумови зародження колективних форм НДР у ХПІ, зокрема наукових шкіл. Встановлено маловідомі імена авторів новинок, проведено порівняльний аналіз їх досягнень з закордонними аналогами. Висвітлено напрямки та результати міжнародного співробітництва ХПІ з партнерами з закордонних країн.

Показано деякі аспекти досліджень в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" у галузі механіки. Проаналізовано науковий доробок професора А. В. Бурлакова та наведено деякі відомості з особистого життя ученого. Розкрито, з якими труднощами зіткнулася молода людина на шляху до одержання вищої освіти, зокрема надана інформація про проявлену ним мужність під час другої світової війни. Після закінчення з відзнакою Харківського політехнічного інституту за спеціальністю "Динаміка та міцність машин" був аспірантом професора А. П. Філіппова. Блискуче захищає кандидатську, а пізніше, і докторську дисертації. Наведено перелік дисциплін, які викладав молодий науковець та розкрито напрям його наукових досліджень. Показано, які заходи передували вирішенню наукових проблем і де впроваджено їх результати. Стверджено, що науковець був одним з перших авторів комп'ютерних розрахункових методів досліджень явища повзучості ізотропних та анізотропних матеріалів на довговічність оболонок, чисельного вивчення проблеми впливу повзучості на розподілення напружень навколо отворів на поверхні оболонок. Учений запровадив нові підходи до оцінки довготривалої міцності конструкцій. Він є автором першого у Радянському Союзі підручника з теорії пластичності й повзучості. Започатковані професором А. В. Бурлаковим дослідження і сьогодні розвиваються у НТУ "ХПІ".

Розкрито основні напрями та результати діяльності одного із фундаторів науки з технології матеріалів - Костянтина Олексійовича Зворикіна. Встановлено, що наукові інтереси ученого були доволі різноманітними - дослідження з технології деревини та борошномельного виробництва, кораблебудування, опору металів. Випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту пов'язав своє наукове життя з Харківським практичним технологічним інститутом, де став першим професором механічної технології та Київським політехнічним інститутом, де став першим деканом механічного відділення та згодом і директором.

Наведено деякі моменти з особистого життя видатного вченого в галузі медичної фізики Г. Г. Де-Метца, а також відомості про його наукову, педагогічну та організаційну діяльність. Вміщено перелік основних праць із наукового доробку професора.

Показано стан розвитку галузі паровозобудування на теренах України у складі Російської імперії у другій половині XIX ст. Зокрема, наведено дані про функціонування на той час залізниць і перших підприємств транспортного машинобудування. Підкреслено актуальність відкриття саме у м. Харків технологічного інституту, а також труднощі, внаслідок яких затягнулося відкриття закладу. Подано відомості про устаткування закладу на момент його відкриття у 1885 р. Вказано, що директор ХПТІ, професор В. Л. Кирпичов, сам обирав та запрошував на роботу висококваліфікованих науковців. Серед таких учених був і Олексій іванович Предтеченський. Наведено інформацію щодо його діяльності на посаді вчителя реального училища (Латвія), а також ад'юнкт-професора, а згодом і професора ХПТІ (ХТІ). Акцентовано увагу на наукових досягненнях О. І. Предтеченського, зокрема проаналізовано його праці з конструювання та експлуатації парових котлів. Зазначено, що більшість підручників і посібників за авторства ученого написано після його наукових відряджень за кордон. Це надає підстави стверджувати, що у них розміщено актуальну на той час інформацію щодо розвитку паровозобудування у Російській імперії та за кордоном. Разом з тим у роботах О. І. Предтеченського містилися і головні результати власних експериментів автора. Розкрито діяльність О. І. Предтеченського як експерта за запрошенням суду, а також як одного з редакторів найбільш фахового на той час видання у галузі машинобудування і журналу "Відомості Південно-Російського товариства технологів". Вказано, що професор О. І. Предтеченський влітку 1899 р. та у грудні 1901 р. виконував обов'язки директора, а з вересня 1900 р. - помічника директора ХТІ. У серпні 1905 р. вченого не стало.

Розкрито основні напрями та результати діяльності одного із фундаторів науки з технології матеріалів - Костянтина Олексійовича Зворикіна. Встановлено, що наукові інтереси ученого були доволі різноманітними - дослідження з технології деревини та борошномельного виробництва, кораблебудування, опору металів. Випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту пов'язав своє наукове життя з Харківським практичним технологічним інститутом, де став першим професором механічної технології та Київським політехнічним інститутом, де став першим деканом механічного відділення та згодом і директором.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч213(0) я73

Рубрики:

Історія науки

Шифр НБУВ: ВА859677 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено основні етапи накопичення емпіричних знань у матеріалознавстві як основи для започаткування наукових досліджень у цій галузі. Актуальність дослідження обумовлена неналежним відображенням цієї проблематики у науковій літературі останніх років, оскільки наявні публікації щодо впливу первісних знань про метали та сплави на розвиток людської цивілізації видані у середині минулого століття та присвячені дослідженню певного історичного проміжку або окремої географічної території. Методи дослідження: аналіз і синтез, узагальнення та класифікація у археологічній періодизації. Історію використання матеріалів розглянуто починаючи зі стародавніх часів до епохи Нового часу. Доведено, що лише у XIX ст. вчені почали систематично досліджувати активне використання людиною матеріалів у історичні проміжки часу, починаючи з епохи каменю. Розглянуто досягнення археометалургії. Наведено відомості про спільноти "гірничих людей", у яких розпочалася цілеспрямована діяльність з освоєння металів. Показано, що ці спільноти існували поряд із традиційними спільнотами землеробів, скотарів, збирачів та мисливців, що більшість первинних знань із металургії мали ритуально-магічний характер, а відповідні обряди стали необхідною умовою зародження металургії як специфічної галузі діяльності. Наведено географічне розташування перших металургійних виробництв. Розкрито "знайомство" людства з міддю, а пізніше зі сплавами на її основі, насамперед міді з оловом. Проаналізовано вплив миш'яку на колір бронзи. Простежено причини припинення використання миш'якової бронзи. Подано інформацію щодо номенклатури виробів із бронзи. Розглянуто розвиток гірничо-металургійного виробництва та його вплив на міжнародні комунікації, а також на торгівельний обмін. Наведено відомості щодо виплавки сплавів на основі заліза, зокрема у Гальштатській та Латенській археологічних культурах. Розкрито походження назви "залізо" у різних народів, роль стародавніх кельтів у поширенні використання виробів із заліза. Розглянуто інформацію про започаткування виготовлення виробів зі сталі та чавуну на території Європи, Китаю, Індії, а також про походження назви "чавун". Проаналізовано умови виплавки металів і сплавів. Доведено, що використання ковальських міхів значно полегшувало нагнітання високої температури у доменному виробництві. На підставі результатів аналізу підтверджено, що новий етап у науковому дослідженні металів і сплавів розпочався у XVII ст.