Наведено літературо-, мовознавчі, текстологічно-джерелознавчі дослідження, присвячені вивченню доробку відомого українського вченого-славіста та сходознавця, організатора Академії наук України А.Кримського. Проаналізовано внесок вченого у світове сходознавство, його перекладацьку діяльність. Розглянуто питання вироблення системи морфологічних термінів вченого. Розкрито психологічні та естетичні аспекти християнства А.Кримського в історії української культури, висвітлено психоаналітичну парадигму творчої особистості в художній спадщині. Описано мовно-стилістичні особливості художніх текстів перекладної поезії та епістолярію вченого, визначено шляхи реконструкції епістолярного автопортрета та етикетних стереотипів.

Приведены литературо-, языковедческие, текстолого-источниковедческие исследования, посвященные изучению научной деятельности известного украинского учёного-слависта и востоковеда, организатора Академии наук Украины А.Крымского. Проанализированы вклад учёного в мировое востоковедение, его переводческая деятельность. Рассмотрены вопросы выработки системы морфологических терминов учёного. Раскрыты психологические и эстетические аспекты христианства А.Крымского в истории украинской культуры, освещена психоаналитическая парадигма творческой личности в художественном наследии. Описаны языково-стилистические особенности художественных текстов переводной поэзии и эпистолярия учёного, определены пути реконструкции эпистолярного автопортрета и этикетных стереотипов.

Зазначено, що у другій половині XX - на початку XXI ст. мова усної народної словесності стала об'єктом вивчення лінгвофольклористики. Уточнено зміст поняття мова фольклору як мови фольклорних текстів із властивими особливостями фонетичної, лексичної, граматичної організації. Висвітлено особливості роботи над укладанням словників мови російської поезії у двох основних центрах: Москві (С.Нікітіна) та Курську (О.Хроленко). Підкреслено необхідність визначення місця уснопоетичної мови в межах сучасної української літературної мови, а також створення словників мови народної поезії українців.

Указано, что во второй половине XX - в начале XXI ст. язык устной народной словесности стал объектом изучения лингвофольклористики. Уточнено содержание понятия язык фольклора как языка фольклорных текстов со свойственными особенностями фонетической, лексической, грамматической организации. Освещены особенности работы над составлением словарей языка русской поэзии в двух основных центрах: Москве (С.Никитина) и Курске (А.Хроленко). Подчеркнута необходимость определения места устнопоэтического языка в пределах современного украинского литературного языка, а также создания словарей языка народной поэзии украинцев.

Рассмотрен национально-культурный компонент в художественном тексте как фактор литературной и культурной интеграции. Исследована парадигма национального самосознания, мифопоэтического мышления, нашедшие отражение в авторской концепции человека и мира. Национально-культурный компонент проанализирован в культурно-историческом, ментальном и этноментальном аспектах межлитературной общности.

Досліджено процес становлення сучасної парадигми природокористування за умов транснаціоналізації. Визначено базові моделі екологічної поведінки японських, європейських і американських транснаціональних корпорацій (ТНК). Проаналізовано тенденцію екологізації економічного розвитку. Визначено принципи формування сучасного ефективного й екологічно свідомого менеджменту. Визначено зміну пріоритетів взаємодії ТНК з національними і регіональними екосистемами у контексті формування екосоціальної відповідальності. Показано еволюцію регулювання діяльності ТНК в екологічній сфері на національному та міжнародному рівнях. Розроблено інтегровану бізнес-функціональну матрицю екологічного менеджменту міжнародних корпорацій. Запропоновано шляхи та механізми впровадження сучасних підходів до формування екологічно свідомого менеджменту українських підприємств у контексті сучасної національної системи управління природокористуванням.

Визначено теоретичні засади опису уснопоетичного слова в тісному зв'язку форми та змісту як функціональної одиниці художньо-образної фольклорної системи. Розглянуто семіотичні параметри лексичних одиниць та їх лінгвоконцептуальні властивості як знаків української етнокультури. З'ясовано особливості семантичної структури народнопісенних лексем, простежено явища варіантності, синонімії, антонімії, омонімії, паронімії. Проаналізовано специфіку образної реалізації ключових слів у складі типових епітетних сполук, порівняльних структур, конструкцій з переносним і символічним значенням, фразеологізмів, усталених словесних комплексів у народнопісенному тексті. Описано групи стилістично маркованої лексики (уснорозмовні слова, діалектизми, застарілі одиниці, оказіоналізми, іншомовні запозичення, експресиви), визначено жанрові особливості словникового складу, специфіку народнопісенної норми. Охарактеризовано лексико-семантичні поля, які представляють мовну картину світу в українській народній пісні та відображають міфопоетичне й етнічне мислення народу.

Розглянуто особливості українського народнопісенного слова як одиниці специфічної художньо-естетичної системи з властивими її ознаками звукової, морфолого-словотвірної, лексико-семантичної, синтаксичної організації, усталеними засобами образності. Проаналізовано опорні слова, що входять до національно-мовної картини світу, окремими сферами якої є народні вірування, людина, тварини, рослини, світила, явища природи, географічні об'єкти, рідна земля - Україна.

Рассмотрены особенности украинского народопесенного слова как единицы специфической художественно-эстетической системы с присущими ее признаками звуковой, морфолого-словообразующей, лексико-семантической, синтаксической организации, устоявшимися средствами образности. Проанализированы опорные слова национально-языковой картины мира, отдельными сферами которой являются народные верования, человек, растения, светила, явления природы, географические объекты, родная земля - Украина.

Розглянуто постійні епітети як елементи художньо-виразової системи в мові української народної поезії.

Наведено результати першого лексикографічного дослідження, яке представляє ідіолект Лесі Українки за її прижиттєвим виданням "На крилах пісень" (Львів, 1893). Вміщено інформацію про частостність і особливості контекстуального слововживання всіх іменників - загальних назв із початковими літерами А - М. В словникових статтях вказано абсолютну та середню частоту, середньоквадратичне відхилення значень абсолютної частоти, коефіцієнт варіації, а також кількість різних творів, до яких увійшло слово.

Представлено ідіолект Лесі Українки за прижиттєвим виданням. Подано інформацію про частотність та особливості контекстуального слововживання всіх іменників - загальних назв із початковими літерами Н - Я і власних назв.

Наведено дослідження особливостей вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності у дітей з неврологічною патологією на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини, ймовірні причини вегетативної дисрегуляції та можливості її корекції.

Наведено 4 основні моделі (3 некооперативні та 3 кооперативна) ділової гри підприємств - учасників маркетингового каналу, що надають змогу оцінити можливість оптимального формування доходів підприємств з урахуванням стратегій їх поведінки. Зокрема, до уваги беруться цінова стратегія та стратегія формування витрат на кооперативну рекламу, що, визначаючи особливості поведінки підприємства-виробника та підприємства роздрібної торгівлі (посередника), є основними чинниками впливу на формування їх доходів. Наведено ігрові ситуації, що формують рівновагу Неша, а також рівновагу Стакельберга, відображають можливі розв'язки некооперативної взаємодії виробника і посередника, тоді як кооперативна теоретико-ігрова модель надає змогу аналітично представити розв'язок задачі максимізації прибутку маркетингового каналу.

Збірник створений на пошану видатного мовознавця - фахівця в галузі лінгвостилістики, лінгвофольклористики, лінгвоукраїнознавства, граматики, історії української літературної мови, культури мови, лінгводидактики, члена-кореспондента НАН України С.Я. Єрмоленко. Наведено статті з проблем теоретичної і практичної лінгвостилістики та розвитку її терміноапарату, ідіостилістики, лінгвософії українських літературних текстів, соціолінгвістики, політичної дискурсології, історії української лінгвістики. Подано список праць С. Я. Єрмоленко.

Зосереджено увагу на суспільних, освітніх і філологічних аспектах канадознавчих студій. Висвітлено дослідження суспільних і мовознавчих вимірів канадознавства, аналіз українсько-канадської освітньої спадщини, вивчення літературних аспектів канадознавства. Досліджено розвиток місцевого самоврядування в Канаді, становлення і розвиток канадського варіанту англійської мови. Охарактеризовано тексти українських народних пісень про еміграцію до Канади і США, реалізацію концепту душа та духовність у публіцистичній і поетичній творчості І. Огієнка. Розкрито літературний портрет Б. Олександріва, проаналізовано просвітницьку подорожню прозу Я.-Б. Рудницького.

Проаналізовано українсько-канадську освітню спадщину, досліджено суспільні виміри української канадіани, канадського літературознавства, зокрема його суспільних і когнітивних аспектів. Висвітлено здобутки українців Канади в громадсько-політичному секторі. Розкрито особливості формування інформаційно-комунікаційного простору української діаспори Канади. Розглянуто біблійні переклади Івана Огієнка в контексті національного збагачення.