Визначено та охарактеризовано основні причини виникнення корпоративних конфліктів. Досліджено вплив конфліктів на фінансовий стан корпорації, її імідж, інвестиційну привабливість тощо.

Розглянуто проблему стратегічного розвитку компанії за умов кризи. Проаналізовано основні етапи комплексної трансформації підприємств. Досліджено питання формування бізнес-культури та організації бізнес-процесів на підприємстві.

Досліджено економічну сутність корпоративних конфліктів, запропоновано модель управління корпоративними конфліктами та розроблено принципово новий підхід до оцінювання ефективності та конкурентоспроможності авіакомпаній у результаті впливу корпоративних конфліктів.

Вивчено корпоративні конфлікти на авіаційних підприємствах та розроблено практичні рекомендації щодо їх оцінювання і використання альтернативних підходів до управління ними. Узагальнено наукові дослідження щодо сутності корпоративних конфліктів. Встановлено причини їх виникнення та доповнено класифікацію видів корпоративних конфліктів. Розроблено модель управління такими конфліктами. Запропоновано використання матричного методу для оцінювання потенційної можливості виникнення конфлікту на авіаційних підприємствах України. На основі дослідження економічної сутності корпоративного конфлікту та з метою визначення рівня витрат і втрат підприємства внаслідок зазначених конфліктів розроблено методику оцінювання зміни конкурентоспроможності та ринкової долі підприємства під впливом корпоративних конфліктів.

Мета роботи - узагальнення методологічних основ системно-структурного підходу до формування економічної безпеки підприємства. Для досягнення цієї мети поставлено та вирішено такі завдання: на основі використання системно-структурного підходу проведено уніфікацію елементів економічної системи підприємства, розкрито зміст кожного структурного елемента, визначено індикатори контролю за потенційними джерелами небезпеки та наслідки, які реалізуються у випадку її настання, сформовано критерії безпечності функціонування і розвитку економічної системи. Узагальнено основні положення методології системно-структурного підходу в частині ідентифікації основних структурних компонентів економічної системи підприємства (ресурсів, процесів, структури, середовища), дослідження системи індикаторів контролю за станом їх використання в процесі господарської діяльності підприємства. Визначені індикатори контролю за безпечністю складових елементів запропонованої структури підприємства дозволяють виявити критерії безпечності кожного виду процесу підприємства за базовими структурними складовими, які забезпечують його ефективне функціонування. Узагальнено джерела небезпеки та їх наслідки за кожним структурним компонентом підприємства. Поєднання структури економічної системи підприємства та його основних функціональних процесів дозволило узагальнити критерії безпечності його функціонування та розвитку. Представлений системно-структурний підхід дозволяє управляти економічною безпекою кожної підсистеми підприємства шляхом формування безпеки використання кожного структурного компонента підсистеми, а запропонована система індикаторів контролю за станом економічної безпеки дозволяє сформувати концепцію управління економічною безпекою.

Предмет дослідження - змістовна сутність поняття "економічна безпека підприємства". Мета роботи - розвиток економічної сутності поняття "економічна безпека підприємства" шляхом доповнення існуючих авторських трактувань властивостями його складових понять. Методологія проведення роботи - семантичний та морфологічний аналіз сутності поняття "економічна безпека підприємства", метод групування об'єктів, мети, інструментів та способів економічної безпеки підприємства, синтезу теоретичних, методологічних, концептуальних, методичних підходів до формування економічної безпеки. Досліджено сутність авторських трактувань поняття "економічна безпека підприємства" з використанням семантичного та морфологічного аналізу, ідентифіковані атрибутивні характеристики складових елементів поняття "економічна безпека підприємства", які впливають на формування її властивостей, сформовано макет відповідності між теоретичною сутністю поняття "економічна безпека", методологією і концепцією формування та управління системою економічної безпеки, методикою оцінювання рівня економічної безпеки. Висновки: на основі семантико-морфологічного аналізу виявлено, що в економічній науці поняття "економічна безпека підприємства" трактується як стан, як процес, як діяльність, як система. Різними є і об'єкти економічної безпеки. Поширеними є трактування об'єктів економічної безпеки у вигляді системи економічних інтересів, стану корпоративних ресурсів та підприємницьких можливостей, умов функціонування, економічного потенціалу, використання внутрішніх чинників діяльності тощо. Розгляд змістовної сутності складових елементів поняття економічної безпеки підприємства дозволив дійти висновку про різну повноту використання системного підходу в наукових авторських дослідженнях. На основі логічної співставності між авторськими трактуваннями економічної безпеки та методологічними основами формування системи економічної безпеки, системи управління економічної безпеки та методикою розрахунку рівня економічної безпеки виявлено їх невідповідність сутності даного поняття.

Мета роботи - узагальнення теоретичних основ формування системи економічної безпеки, які визначають її атрибутивні характеристики. Теоретичним базисом формування системи економічної безпеки є синтез теорій економіки, теорії систем, теорії катастроф, теорії конфліктів, синергетичної та теорії ризиків. Кожна із означених теорій забезпечує формування властивостей економічної безпеки. Теорія економіки визначає фундаментальні засади організації економічної безпеки, якими є формування безпечних умов для реалізації системи внутрішніх та зовнішніх взаємовідносин підприємства. Теорія систем визначає структурну та функціональну організацію економічної безпеки. Теорія катастроф дозволяє ідентифікувати межі стійкості підприємства та визначити критичні значення показників. Теорія конфліктів визначає джерела загроз, небезпек і ризиків, які пов'язані з реалізацією соціально-біологічних властивостей персоналу підприємства. Синергетична теорія визначає поведінку підприємства в умовах впливу внутрішніх та зовнішніх небезпек і ризиків та механізми його розвитку в умовах нерівноваги. А теорія ризиків, своєю чергою, забезпечує систему економічної безпеки методичним інструментарієм їх діагностики та управління, що дозволяє реалізувати функціональність системи економічної безпеки як системи прогнозування, попередження та зниження негативного впливу ризиків на результати діяльності підприємства. Синтез основних концепт означених теорій дозволив сформувати основні атрибутивні характеристики системи економічної безпеки, які забезпечують її функціональність на основі реалізації означених завдань.

Особливістю сучасного етапу розвитку економіки є синтез небезпек як суб'єктивного характеру, так і обумовлених об'єктивними причинами економічного розвитку. За таких умов зростає актуальність та необхідність досліджень фундаментальних факторів економічної безпеки діяльності, які знайшли свій розвиток у базових теоріях економіки. Мета роботи - полягає в науковому дослідженні еволюції розвитку факторів забезпечення економічної безпеки підприємства, що дозволяє систематизувати економічні факторні небезпеки та умови формування безпеки діяльності підприємств. Аналітичний огляд основних теорій розвитку економіки дозволив виявити головні чинники, які спонукали до розвитку сутності поняття "економічна безпека". Вони визначалися умовами історичного періоду та відображали основні інтереси його суспільства. Теоретичний аналіз дозволив дійти висновку, що основними чинниками, які привертали увагу до розвитку поняття економічної безпеки, були: необхідність забезпечення добробуту населення; військовий захист держави; забезпечення захисту власності; захист особистості та прав її власності; безпека реалізації економічних відносин людини, суспільства і держави; система захисту від зовнішніх загроз; вільний ринок і право вільного вибору; узгодженість інтересів суб'єктів економічної діяльності; безпека учасників ринку; активізація попиту. Економічна теорія сформувала основні закономірності розвитку економічної діяльності, визначила їх мету, фактори реалізації та умови забезпечення їх стійкості, а управління такою діяльністю в контексті дослідження факторів економічної безпеки підприємств дозволяє, своєю чергою, сформувати систему інструментів, методів, способів впливу на фактори небезпеки з метою забезпечення функціональності та досягнення цілей розвитку.

Розроблено концептуальний підход до оцінювання рівня національної економічної безпеки на основі оцінювання економічної безпеки реалізації кожної зі стадій суспільного відтворення, що дозволяє виявляти джерела небезпек у базових процесах національної економіки й оцінювати здатність сформованої системи економічної безпеки забезпечити збалансованість, стійкість і розвиток на кожній зі стадій. Методологія проведення роботи: метод аналізу - для аналізу наявної методики оцінювання рівня економічної безпеки України; метод систематизації - для формування індикаторів безпеки вхідних потоків у кожну зі стадій суспільного відтворення, індикаторів реалізації стадії та індикаторів вихідних потоків; метод адитивного згортання - для розрахунку індексу економічної безпеки національної економіки. Запропонований концептуальний підхід до оцінювання рівня економічної безпеки національної економіки дозволяє здійснити оцінювання економічної безпеки реалізації кожної зі стадій суспільного відтворення та національної економіки в цілому та виявити відповідність стану економіки критеріям безпеки, а саме: збалансованості, стійкості, розвитку.

Обгрунтовано доцільність застосування функції бажаності Харрінгтона як інструменту інтегрального оцінювання стану економічної безпеки підприємства на прикладі вітчизняних авіакомпаній. Досліджено діяльність дев'яти авіакомпаній на ринку України: ПРАТ "АК "Міжнародні авіалінії України", ПАТ "Мотор Січ", ТОВ "Авіаційна компанія "Роза вітрів", ТОВ "ЯнЕір", ТОВ "Авіакомпанія Меридіан", ТОВ "Авіакомпанія Скай АП", ТОВ "Авіакомпанія "Азур Ейр Україна", ПрАТ "Авіакомпанія Буковина", ТОВ "Авіакомпанія Браво". За результатами проведеного оцінювання стану економічної безпеки зроблено висновок, що в зоні безпеки прибутковості протягом всього досліджуваного періоду знаходилися підприємства, які надавали послуги вантажного перевезення, авіакомпанії, основним видом діяльності яких є пасажирські авіаційні перевезення, всі інші учасники авіаційного ринку отримували збитки, а отже, перебували в зоні ризику з огляду на критичну відсутність фінансових ресурсів не лише для розширеного відтворення послуг, але і для покриття поточних потреб операційної діяльності, що закономірно призведе до зростання короткострокової кредиторської заборгованості за отриманими короткостроковими кредитами, а отже, до зростання фінансових витрат авіакомпанії на їх погашення. Використання шкали Харрінгтона для ідентифікації стану економічної безпеки авіакомпанії виявило, що ресурсну небезпеку для більшості авіакомпаній становить критична відсутність високоліквідних активів і короткострокових фінансових вкладень, недостатність чистого грошового потоку. Більшість авіакомпаній України працюють у зоні ризику та критичної небезпеки.

Мета роботи - формування методичного підходу до оцінювання економічної безпеки реалізації системи економічних інтересів авіатранспортних підприємств, що дозволяє виявляти ризикові стани та в подальшому приймати управлінські рішення щодо запобігання втрат і попередження їх виникнення. Побудова ефективної системи економічної безпеки в умовах невизначеності впливу зовнішнього середовища та конфліктності інтересів суб'єктів економіки можлива на основі сучасних наукових і практичних підходів. За таких умов зростає необхідність розробки нових методичних підходів до оцінювання економічної безпеки реалізації системи економічних інтересів. Формування системи економічної безпеки на засадах виявлення та попередження загроз для реалізації економічних інтересів підприємства базується на: методичному підході до ідентифікації ризиків, їх оцінювання; визначенні факторів впливу на формування ризику економічного інтересу; прогнозуванні впливу факторів на стан стійкості, стабільності, розвитку підприємства; формуванні управлінських дій з попередження негативного впливу факторів ризику та оцінюванні результатів реалізації управлінських дій; розрахунку ефективності системи економічної безпеки підприємства. Для приведення оцінних значень до одного якісного виразу було застосовано шкалу Харрінгтона, яка значно спрощує сприйняття отриманих у результаті оцінки показників діяльності вітчизняних авіапідприємств (ПРАТ ІАК "Міжнародні авіалінії України", ПАТ "Мотор Січ", ТОВ "Авіаційна компанія "Роза вітрів", ТОВ "ЭнЕір") та ідентифікує небезпеки та ризики в системі економічних відносин авіапідприємств та їх зацікавлених осіб.

Розроблено теоретико-методологічне підґрунтя, науково-методичні підходи та практичні рекомендації щодо управління системою економічної безпеки діяльності авіакомпаній. Уточнено сутність базових понять економічної безпеки. Розроблено класифікацію загроз, небезпек та ризиків діяльності. Узагальнено атрибутивні ознаки понять "система економічної безпеки" та "управління економічною безпекою діяльності". Узагальнено існуючі наукові підходи до управління та розроблено концептуальні засади системного підходу. Розроблено методологічний базис процесів формування системи економічної безпеки та процесів управління економічною безпекою діяльності авіакомпанії. Систематизовано сукупність ризиків діяльності авіакомпанії та здійснено функціональний опис системи економічної безпеки діяльності авіакомпанії. Запропоновано та обґрунтовано методологічні засади програмно-цільового підходу до управління системою економічної безпеки діяльності авіакомпанії. Запропоновано та науково обґрунтовано теоретико-методологічний базис планування економічної безпеки діяльності підприємства. Розроблено методологію системного підходу до інтегрованого планування економічної безпеки діяльності авіакомпанії. Визначено місце ризику в економічній безпеці та сформовано методологічний базис ризик-орієнтованого управління економічною безпекою діяльності авіакомпанії. Визначено економічну сутність агрегованих системних компонент економічної безпеки діяльності авіакомпанії. Розроблено теоретико-методологічний підхід до ідентифікації стану економічної безпеки реалізації економічних інтересів учасників взаємовідносин авіакомпанії та зацікавлених осіб. Розроблено методичний підхід до ідентифікації факторів ризиків та критичної небезпеки в діяльності авіакомпанії. Узагальнено існуючі методи оцінювання економічної безпеки та удосконалено методичний підхід до порівняльного оцінювання системоутворюючих компонент економічної безпеки діяльності авіакомпанії. Розроблено методичне забезпечення аналітичних процедур з оцінювання управління економічною безпекою діяльності авіакомпаній. Узагальнено форми організації економічної безпеки діяльності авіакомпаній та розроблено організаційне забезпечення управління економічною безпекою діяльності на засадах системного підходу.