На лазерному дифракційному мікроаналізаторі розмірів частинок "Analysette 22" досліджено гранулометричні характеристики твердосплавних порошків. Дані протоколів приладу оброблено за авторською методикою та наведено формалізовану густину розподілу.

Розкрито сутність інновацій як економічної категорії, визначено її місце в системі підготовки виробництва нової продукції, розглянуто класифікацію інновацій, наведено процес трансформації інтелектуальної власності в інноваційний продукт, розкрито сутність поняття "інтелектуальний капітал".

Исследован процесс переработки отходов твердых сплавов одним из перспективных методов - электроэрозионным диспергированием. Показано, что воздействие искрового разряда на твердый сплав в воде приводит к обезуглероживанию исходной фазы WC в поверхностном слое и образующемся порошке. После карбидизации диспергированный порошок можно использовать в производстве твердых сплавов. Изучены структура и механические характеристики твердого сплава, полученного с использованием диспергированного порошка.

Рассмотрены источники и причины возникновения неопределенности результатов медицинских исследований при проведении профотбора пилотов-операторов. Проведен анализ подходов по оцениванию неопределенности результатов, влияющих на принятие решения.

Досліджено конфігурування практик відтермінування у конструюванні особистістю власного майбутнього на базі аналізу інтерв'ю. Виявлено паралелі між способом пояснення причин зволікання з виконанням завдань і типом особистої футуристичної історії.

Обгрунтовано відтермінувально-футурологічні практики як соціально-психологічні стратегії, притаманні представникам конкретного соціокультурного простору. Артикульовано розповсюджені серед студентської молоді типи відтермінувально-футурологічних практик: конструктивний (раціональне відтермінування - відкритість майбутнього конструктивним змінам), конвенційний (відтермінування як шкідлива звичка - перевірені соціально прийнятні способи дій у майбутньому), енергозберігальний (відтермінування невідворотне - майбутнє чітке та зрозуміле на противагу негативному досвіду), спорадичний (відтермінування як перешкода - декілька варіантів майбутнього з повторюваними ситуаціями), шаблонний (відтермінування непоборне - майбутнє регулюється нормами референтних груп), трендовий (відтермінування як популяризована шкідлива звичка - майбутнє демонстративне), комунікативний (відтермінування як джерело нових можливостей - майбутнє оптимістичне, але нечітке). Показано, що найпоширенішими типами відтермінувально-футурологічних практик є конструктивний (21 %) та конвекційний (20 %), а найменш розповсюдженим - комунікативний (8 %).

Запропоновано технології соціально-психологічної реабілітації та способи відновлення психологічного здоров’я особистості на основі результатів дослідження соціально-психологічних проблем осіб, що переживають наслідки травматичних подій. Розкрито ресурси життєздатності особистості, що забезпечують побудову повноцінного життя за складних умов, а також засоби відновлення цих ресурсів. Розглянуто можливості застосування мобільних додатків для подолання наслідків психотравматизації. Приділено увагу відновлювальному ефекту плейбек-театру, що сприяє соціально-психологічній адаптації після перенесеної травми. Запропоновано доступні способи відновлення самоефективності особистості після пережитої втрати, а також способи реінтеграції проблемної молоді в соціум. Описано технології надання психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та запобігання вигорянню фахівців, які працюють з учасниками АТО.

Увагу приділено проблематиці прокрастинації - повсякденного відтермінування виконання завдань. Обгрунтовано, що така поведінка пов'язана зі спрямованістю особистісного майбутнього. Розкрито відповідні типи відтермінувально-футурологічних поєднань, які притаманні студентській молоді: конструктивний, конвенційний, енергозберігальний, спорадичний, шаблонний, трендовий і комунікативний. Розширено уявлення про прокрастинацію як контекстуальний процес.