Приведены результаты экспериментального исследования взаимосвязи между фиксированными социальными установками и личностными характеристиками человека (на примере представителей одной профессиональной группы - журналистов).

Проаналізовано результати дослідження розвитку Я-концепції підлітків у процесі навчальної діяльності. Показано, що становлення підлітка як суб'єкта навчальної діяльності сприяє формуванню позитивної Я-концепції, яка будується на підставі когнітивного компонента самосвідомості.

Рассмотрен один из аспектов общей социально-психологической адаптации личности, в частности, к обучению в высшем учебном заведении. Исходя из позиций выделения индивидуально-типологических черт личности и динамики их изменения в ходе обучения, проанализированы результаты исследования студентов с помощью теста Кеттелла. Осуществлен сравнительный анализ усреднённых профилей личности студентов различных факультетов вуза и курсов обучения.

Раскрыты основные положения теории Э.Эриксона, которые касаются периода 11 - 20 лет. Отмечено, что кризис идентичности, решаемый в этом возрастном отрезке, определяет успешность прохождения процесса социальной адаптации. Результатом данного процесса являются элементы эго, соответствующие его адаптированности или неадаптированности.

Переосмислено старий метод інтроспекції в межах біхевіористського підходу, розширено класичне поняття емпіричного спостереження на внутрішні події. Розглянуто поняття жесту, природу розмірковуючого розуму, ставлення духу до реакції та середовища. Охарактеризовано соціальну творчість новопосталої самості, протилежність її індивідуалістичних і соціальних теорій, питання реалізації самості у соціальній ситуації, а також дух як імпорт індивідом соціального процесу. Проаналізовано соціальні підвалини і функції думки та спілкування, труднощі та перспективи розвитку ідеального суспільства, функції особистості та роль розуму в соціальній структурі.

Розглядаються стратегії і тактики подолання життєвих та духовних криз особистості, кризові явища у дитячому середовищі, методики роботи із школярами у фрустраційних ситуаціях, психологічні технології допомоги дітям у кризових ситуаціях, конфлікти і шляхи їх розв'язання. Висвітлюється бездоглядність дітей як причина виникнення життєвої кризи, модель рефлексивного прояснення життєвих конфліктів, гуманізація стосунків як чинник подолання життєвих конфліктів. Досліджуються соціально-психологічні і педагогічні аспекти допомоги дітям дошкільного і молодшого шкільного віку, шляхи оптимізації соціальної роботи із дітьми та молоддю, попередження дисгармонійних стосунків підлітків із учителями й однолітками.

Среди других новых наук, которые начали активное движение по постсоветскому пространству, оказалась и "имиджелогия". Она вызвана к жизни не только новой ролью средств массовой коммуникации, когда общество становится информационным, и теперь появляется информационное оружие. Это также связано с тем, что современное общество становится все более плюралистическим, и каждая из социальных групп начинает защищать свои интересы в информационном пространстве. Они порождают свои имиджи и борются с имиджами своих врагов. Поэтому необходимо владеть методами этой борьбы, которые помогает познать "имиджелогия", а именно: имидж как составляющая современной цивилизации; инструментарий имиджелогии и его использование (эмоционализация, вербализация, дистанцирование и др.); имидж в разных контекстах (имиджи политиков, бизнеса, поп-звезд, организации); персональная имиджелогия; имиджи врагов.

Рассматриваются актуальные вопросы определения нормы в психологии студенческого возраста. На примере психофизиологических исследований норма рассматривается как процесс, обеспечивающий оптимальное функционирование системы во взаимодействии со средой. Приводится методика и алгоритм оценки значений показателей, характеризующих психологическую структуру личности студентов и особенности их функционального состояния, в аспекте популяционной и индивидуальной нормы.

Рассмотрены структура, содержание и особенности проявления компонента творчества в структуре самосознания старшеклассника. Проанализирована взаимосвязь таких внутриличностных структур и процессов творческого "Я", как образ "Я", творческие способности, творческое мышление и общение. Раскрыты особенности проявления данной взаимосвязи в ранней юности.

Доведено необхідність зміни парадигми освіти у контексті взаємовідносин "особистість - освіта - соціум" на підставі метакогнітивних знань, зокрема, знань про себе, пізнання, предмет і знань предмета.

Наведено модель динаміки саморозвитку суб'єкта, що відображає психологічну концепцію гуманістичної технології саморозвитку та взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємовплив компонентів діяльності на рівнях зовнішньої предметної діяльності та рефлексії. Обгрунтовано необхідність розвитку студентів на рівні рефлексії. Простежено процес використання моделі в ситуації навчання з метою усвідомлення учнями психологічних закономірностей власного саморозвитку.

Наведено результати дослідження міжперсонального простору соціального досвіду, який забезпечує процес, характер, оцінку та регулювання спілкування з іншими, соціальний обмін та орієнтацію у соціумі.

Досліджено зміни, що відбуваються в свідомості юнаків, які проходять строкову військову службу. Доведено, що трансформація свідомості полягає, перш за все, в зруйнуванні індивідуального світосприйняття, системи цінностей, оціночних стереотипів. Зроблено порівняльний аналіз авто- та гетерестереотипів, які склалися у військовослужбовців строкової служби та курсантів. Описано чотири основні типи порушень їх системи ідентифікацій.

Рассмотрена проблема влияния перемены школьного коллектива в подростковом и юношеском возрасте на развитие их личности. Особенность данной проблемы состоит в том, что предмет ее исследования находится на стыке трех областей психологии: общей, возрастной и социальной. Исследованы основные понятия и подходы в их взаимосвязи, а именно: личность и ее развитие в группе, возрастные особенности развития личности, социально-психологическая концепция развития личности ребенка и подростка, стратометрическая концепция развития коллектива, организационно-управленческий подход, социометрическое направление.

Рассматрены проблемы психической адаптивности в данных социальных условиях, а также освещены вопросы адаптивности как составной части понятия адаптизации. Указанная проблематика в значительной степени связана с аллопластическими способами адаптивного поведения, которые анализируются в работе. Значительное внимание уделено теории защитных механизмов в современном социопсихическом измерении в Украине, ее развитию и особенностям.

Висвітлено психофізіологічні проблеми забезпечення професійної працездатності за особливих та екстремальних умов. Проаналізовано психологічні детермінанти реалізації індивідуального підходу в навчанні. Описано можливості педагогічної корекції як фактора прискорення соціально-психологічної адаптації підлітків до нових умов навчання.

На підставі аналізу результатів експериментального дослідження виявлено ряд психологічних особливостей процесу адаптації студентів до навчання у вищих учбових закладах. З метою підвищення ефективності даного процесу адаптації розроблено практичні рекомендації для студентів та викладачів.

Джерелом самооцінки особистості є її взаємодія з іншими людьми та виконання нею певної соціальної ролі. Самооцінка включає самопізнання, самовідношення, саморегуляцію, виражає певний рівень домагань, є засобом самоствердження, вона взаємопов'язана з індивідуальними властивостями особистості. Самооцінка молодших школярів має поетапний рівень розвитку.

На підставі використання матеріалів прикладних досліджень, психологічних тренінгів і консультацій розглянуто теоретико-методологічні аспекти вивчення проблеми психологічної адаптації студентів до умов навчання у вузі, конкретні методики практичної психологічної роботи - діагностичні, консультативні, тренінгові. Проаналізовано механізми психологічної адаптації, явища успішної та неуспішної адаптації, визначено найбільш характерні адаптаційні типи. Подано характеристику деяких типових проблем, з якими першокурсники звертаються до практичного психолога.

Висвітлено ключові проблеми становлення особистості у ранньому юнацькому віці. Проаналізовано особливості становлення особистості на основі культурно-історичної теорії психічного розвитку Л.С.Виготського. Особливу увагу приділено індивідуальним варіантам розвитку людини, зокрема, проблемам відхилень у поведінці. Наведено уривки з всесвітньо відомих літературних творів, присвячених розвитку особистості. Запропоновано дидактичний та дослідницький матеріал.