Рассмотрены особенности построения модели трибоочистки металлических поверхностей с применением статистического метода.

Обоснована целесообразность принципа структурного "подрессорирования" для создания износостойких материалов, предназначенных для применения в условиях абразивного изнашивания, на базе которого разработан новый материал. Экспериментально подтверждена высокая работоспособность нового материала на примере решения задачи повышения абразивной износостойкости цилиндровых втулок для буровых насосов.

Розроблено метод визначення поверхневої енергії металів при абразивному зношуванні на основі енергетичного підходу. Проведено оцінку працездатності запропонованого методу.

Описано модернізовану трибометричну машину 2070 СМТ-1 для трибологічних випробувань матеріалів та вивчення трибологічних процесів у механічних системах за різних умов. У процесі випробувань забезпечується можливість безперервного вимірювання моменту тертя та лінійного зносу, а також їх реєстрація та збереження за допомогою комп'ютерної системи.

Наведено теоретично-експериментальне обгрунтування реолого-кінетичної концепції абразивної зносостійкості, що грунтується на реолого-кінетичному зв'язку процесів руйнування й деформування, зокрема, розроблено фізичну модель абразивного руйнування та розрахунково-аналітичні моделі абразивного зносу. Даний зв'язок встановлено за допомогою нових критеріїв абразивного зносу сплавів, які характеризуються реологічними параметрами. Показано кореляцію даних параметрів з абразивним зносом, на базі якої сформульовано новий принцип мінімізації абразивного зносу. З використанням запропонованого принципу мінімізації здійснено розробку та вибір нових матеріалів для покращання триботехнічних властивостей замкових з'єднань бурильних труб і деталей обладнання ливарного виробництва. Для перевірки адекватності реолого-кінетичної концепції абразивної зносостійкості створено необхідне технічне та методичне забезпечення. Замкові з'єднання з армованою боковою поверхнею для бурильних труб впроваджено у серійне промислове виробництво.

Досліджено вплив легування матриці тугоплавкими карбідоутворюючими елементами на структуру і трибологічні властивості композиційного сплаву. Встановлено, що визначальну роль у формуванні абразивної зносостійкості відіграє концентрація зерен реліту, а роль матриці складається у їх міцному закріпленні.

Розглянуто причини пороутворення в матриці композита за плазмового наплавлення стрічковим релітом. Обрано спосіб усунення поруватості та експериментально доведено його ефективність. Показано, що обгрунтування впливу поруватості та її усунення на абразивну зносостійкість доцільно проводити на підгрунті реолого-кінетичної концепції.

Встановлено ефект відсутності впливу обробки гарячим деформуванням на абразивну зносостійкість легованих сталей у порівнянні зі звичайною термічною обробкою. Проаналізовано причини цього ефекту. Показано доцільність його інтерпретації з позиції реолого-кінетичної концепції абразивної зносостійкості.

Викладено закономірності взаємодії окремих атомів (молекул) та їх систем - твердих тіл. Надано сучасні уявлення про поверхню, поверхневий і перехідний шар твердої фази (металу). Розглянуто питання утворення та властивості двофазної (метал - граничний шар) і трифазної (метал - граничний шар - метал) граничної системи. Показано закономірності фрикційної взаємодії, змін і зношування металів за умов граничного мащення.

Встановлено ефект відсутності впливу високотемпературної термомеханічної обробки (ВТМО) на абразивну зносостійкість сталі за різних режимів. Показано можливість пояснення цього ефекту як з точки зору міцнісного, так і реолого-кінетичного підходу. Констатовано безпідставність ототожнення об'ємного і абразивного руйнування сталі.

Підтверджено ефект відсутності впливу обробки холодним пластичним деформуванням на абразивну зносостійкість легованої сталі в різних структурних станах. Показано доцільність інтерпретації незмінності абразивної зносостійкості на підгрунті реолого-кінетичної концепції. Доведено, що міцнісною характеристикою, яка контролює зносостійкість, є реологічний параметр.

Представлено результати експериментальних досліджень, спрямованих на доповнення та розвиток реолого-кінетичної концепції підвищення абразивної зносостійкісті металів, що містять у собі мікроскопічні дефекти різних видів: пори, межі зетен, неметалеві включення. Підтверджено доцільність вказаного підходу для керування впливом макродефектів на зносостійкість металів.

Представлено результати експериментальних досліджень, спрямованих на доповнення та розвиток реолого-кінетичної концепції підвищення абразивної зносостійкісті стосовно до чавунів. Підтверджено доцільність вказаного підходу для металів даної групи.

Встановлено ефект відсутності впливу обробки теплим деформуванням на абразивну зносостійкість сталі у порівнянні зі звичайною термічною обробкою. Проаналізовано причини цього ефекту. Показано доцільність його інтерпретації з позиції реолого-кінетичної концепції абразивної зносостійкості.