Представлены данные об организации и оказании эффективной медицинской помощи в Центре здоровья женщины Дорожной клинической больницы № 2 на станции Киев Юго-Западной железной дороги, преимуществах специализированного Центра для своевременного выявления и предупреждения гинекологических заболеваний, квалифицированной помощи беременным, приоритетной роли профилактических медосмотров в сохранении здоровья женщин.

Установлена взаимосвязь гинекологической патологии и уровня инфицирования женщин фертильного возраста вирусами простого герпеса І и ІІ типа, цитомегаловирусом. Особое внимание уделено пациенткам, входящим в группу риска относительно атипичного течения генитального герпеса. С учетом результатов исследования сделан вывод, что скрининговая диагностика герпетических инфекций с атипическим и бессимптомным течением именно на амбулаторном этапе поможет поддерживать репродуктивное здоровье, эффективно лечить хронические рецидивирующие заболевания половых органов и значительно снизить риск перинатальных потерь у женщин фертильного возраста.

Обгрунтовано шляхи поліпшення профілактики та лікування плацентарної недостатності, що розвинулася на фоні первинної артеріальної гіпертензії, з урахуванням результатів дослідження патогенетичної ролі порушень структури білка, його окисної модифікації, пероксидації ліпідів, білків плаценти та їх зв'язку з циклічними нуклеотидами. Встановлено істотні порушення даних показників, зокрема: активацію пероксидації ліпідів у разі зниження антиоксидантної активності, що істотно впливає на ступінь деградації білкових молекул. Виявлено порушення продукції білків плаценти, можливо високий рівень яких свідчить про збереження компенсаторних механізмів, спрямованих на охорону плода за умов порушення функції плаценти. З'ясовано роль порушень синтезу циклічних нуклеотидів, ушкодження яких у сукупності з іншими змінами ендокринних і тканинних захисних систем можуть сприяти розвитку патологічних реакцій у мікросудинному руслі на рівні плаценти. За допомогою доплерометричного дослідження вивчено зміни матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з артеріальною гіпертензією, запропоновано критерії ранньої діагностики порушення стану плода. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, диференційований за ступенем зрушень у системі пероксидації ліпідів, білків, антиоксидантної системи захисту, білків плаценти і циклічних нуклеотидів: показано його ефективність щодо запобігання розвитку плацентарної недостатності, перинатальної патології у жінок з артеріальною гіпертензією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-5 + Р715.410.111-5

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Ендометрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.216

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано механізми розвитку плацентарних синдромів з точки зору формування плацентарної дисфункції. Визначено основні фактори росту як діагностичні маркери ризику розвитку плацентарних синдромів, зокрема прееклампсії. До основних біомаркерів розвитку прееклампсії віднесено VEGF, sFLT, PlGF, які слід визначати в I триместрі вагітності, та їх співвідношення. Визначено роль профілактики розвитку ендотеліальної дисфункції в преконцепційний період, а також на ранніх термінах гестації. Проведено дослідження впливу препарату тівортін на перебіг вагітності і розвиток плацентарних синдромів серед 23 вагітних із серцевою недостатністю на тлі вроджених вад серця. Встановлено, що призначення препарату тівортін преконцепційно та в ранніх термінах гестації надає можливість уникнути розвитку плацентарних синдромів в пізні терміни вагітності.

Наведено огляд літератури щодо питання проблеми подолання негативних наслідків сечостатевого синдрому у менопаузі (ССМ). Відомо, що майже 30 - 40 % життя жінки знаходяться у менопаузі, а за даними ВООЗ, до 2030 р. 1,2 млрд жінок перебуватимуть у постменопаузі. Разом з тим, спостерігається зростання тривалості життя жінок у розвинених країнах, що зумовлює і збільшення кількості жінок із ССМ. У роботі наведено патогенетичні механізми розвитку ССМ, зокрема зазначено, що виникнення та ступінь проявів даної патології пропорційні зниженню рівня естрогенів в організмі та їх метаболізму. Наведено поширення симптомів ССМ серед жінок у період менопаузи. Описано негативний вплив ССМ на якість життя хворих. Жінки, які продовжують статеве життя у період менопаузи, частіше помічають прояви даної патології і звертаються по допомогу, але сексуально неактивні жінки також можуть одержати користь від інформованості про маніфестації та лікування ССМ. На відміну від вазомоторних симптомів, які з часом можуть стати менш вираженими, прояви ССМ, якщо не проводити лікування, прогресують, мають тенденцію до посилення і майже ніколи не зникають спонтанно. Також описано сучасні підходи щодо лікування зазначеної вище патології. Зокрема розглянуто можливість призначення рослинної терапії як альтернативу менопаузальній гормональній терапії. Препарати рослинної терапії можуть застосовуватись тривало та без ризиків для здоров'я. Для лікування жінок з ССМ зазвичай використовують низку вагінальних масел, вагінальні зволожувальні засоби на основі гіалуронової кислоти, ізофлавоноїди (препарат фенхеля, ромашки та шафрану). Розглянуто питання щодо рекомендацій призначення рослинної терапії, її переваги й особливості застосування. Проаналізовано можливість лікування симптомів ССМ у сексуально активних та неактивних жінок за допомогою вагінальних супозиторіїв, до складу яких входять гіалуронова кислота (у формі натрієвої солі), токоферолу ацетат, екстракт центели азіатської, екстракт квіток ромашки, екстракт квіток календули лікарської, сік листя алое вера, які чинять зволожувальну, регенеративну, антиоксидантну, антисептичну, протизапальну дію для швидкого відновлення слизової оболонки піхви. Відзначено ефективність і безпечність такої терапії.