Розглянуто питання проектування багатозначних елементів на базі нелінійних резонансних кіл як розв'язання задачі параметричної оптимізації. Одним із перспективних варіантів реалізації елементів багатозначної логіки є використання нелінійних резонансних кіл. Оптимальне проектування та технічна реалізація обчислювальних пристроїв на базі багатозначних структур є неможливими без одночасної розробки принципово нових (нетрадиційних) видів математичних моделей та їх дослідження для різних режимів роботи та інтерпретації результатів моделювання. Результати, одержані у ході розв'язання задач оптимізації, дозволили розробити рекомендації з виготовлення макетних зразків багатофункціональних частотних елементів.

Проведено дослідження фрактальної структури часових рядів виробництва й споживання електроенергії в Україні, які базуються на нелінійній динаміці й теорії фракталів.

Рассмотрены возможности вейвлет-оценивания показателя Хёрста для нестационарных временных рядов с трендовой составляющей. Численно определяется диапазон соотношения тренда и фрактального шума, на котором корректно оценивается параметр Хёрста.

Представлены основы вейвлет-преобразования - аппарата, который хорошо приспособлен для изучения временных рядов, обладающих фрактальными свойствами. Проведен сравнительный анализ оценивания показателя Хёрста методами, основанными на дискретном вейвлет-разложении. В качестве математической модели использовалось фрактальное броуновское движение. Исследовалась зависимость параметров оценок от выбора материнского вейвлета. Численно исследованы статистические характеристики оценок показателя Хёрста, распределения вероятностей, коэффициенты корреляции между оценками.

Розроблено обчислювальні методи аналізу фрактальної структури нестаціонарних самоподібних часових рядів, що засновані на дискретному вейвлет-перетворенні. Одержано залежності статистичних характеристик вейвлет-оцінок показника Херста від довжини досліджуваного ряду та вибору материнської вейвлет-функції. Показано, що вейвлет-оцінки, одержані за допомогою різних вейвлет-функцій, мають слабку лінійну залежність. Це дозволяє збільшити точність оцінювання, розглядаючи оцінку показника Херста як середнє арифметичне оцінок, одержаних за допомогою декількох різних вейвлет-функцій. Запропоновано метод побудови інтервальних оцінок, характеристики яких ураховують довжину досліджуваного ряду та материнську вейвлет-функцію. Досліджено вплив трендових і циклічних складових часового ряду на властивості оцінок показника Херста залежно від виду трендової компоненти та параметрів материнських вейвлет-функцій. Запропоновано підхід до оцінювання, заснований на визначенні відношення фрактального шуму до компонентів ряду та виборі ефективних параметрів вейвлет-функції. Розроблено метод вейвлет-оцінювання показника Херста щодо часових рядів зі значними трендовими та циклічними складовими, заснований на аналізі компонент спектра вейвлет-енергії та виділенні діапазонів частот трендової та циклічної компонент ряду.

Предложен метод предиктивного управления интенсивностью трафика в беспроводных сетях передачи данных. На основе мониторинга потоков данных на заданном интервале времени производится анализ их статистических характеристик и осуществляется классификация каждого из потоков по критерию значения показателя Херста. Для этого предложен метод оценки значения показателя Херста на основе дискретного вейвлет-преобразования, который не требует большого объема вычислений и позволяет производит анализ потоков в реальном масштабе времени. Предложенный метод может быть использован на транспортном уровне систем управления потоками данных беспроводных сетей.

Предложен подход к комбинированному обучению синаптических весов и центров функций принадлежности нейро-фаззи систем, основанный на использовании как правил обучения с учителем, так и самообучения. Полученные результаты могут быть использованы при решении широкого класса задач, возникающих в Dynamic Data Mining.

У монографії розглянуто питання, присвячені технічним і технологічним інноваціям у виробництві друкованої продукції і в пакувальному виробництві, інформаційним, мультимедійним та web- технологіям, розробці інтелектуальних систем, обробці графіки та управлінню кольором. Розглянуто також питання маркетингу і реклами в поліграфії, особливості медіакомунікацій та використання нових методів навчання фахівців для видавничо- поліграфічної галузі, зв'язок навчального процесу з виробництвом.