Висвітлено досягнення в галузі новітніх біотехнологій на основі генетичної інженерії, їх велику користь та загрози, які вони несуть людству та довкіллю. Розглянуто проблеми біобезпеки та біоетики, стан справ у цій галузі в Україні та запропоновано заходи щодо його поліпшення.

Проаналізовано досягнення установ Національної академії наук України в опрацюванні сільськогосподарських проблем. З урахуванням нинішніх реалій окреслюються перспективи практичного використання наукових розробок вчених для поліпшення стану аграрної сфери України.

Розглянуто агрохімічні властивості вуглеамонійних солей як джерела азотного та вуглецевого живлення рослин, консервувального засобу та збагачувача кормів на азот. Показано, що практичне використання розроблених в НАН України на їх основі принципово нових економічних і екологічно безпечних агрохімікатів широкого спектра дії є надзвичайно перспективним у сільському господарстві та суміжних галузях.

Розглянуто перспективи розвитку водневої енергетики як важливої складової подальшого стабільного поступу цивілізації та сфери досліджень учених-хіміків НАН України у створенні наукових засад цієї галузі енергетики. Зроблено висновок про доцільність створення державної програми з розбудови водневої енергетики в Україні.

Викладено міркування про важливість й актуальність екологобезпечного водокористування в агропромисловому комплексі країни на тлі складної ситуації щодо вирішення загальних його проблем в Україні, що сьогодні вже реально загрожує національній безпеці. Проаналізовано численні наукові і практичні розробки з проблеми, якість і кількість яких дозволяє за умов оперативного і широкомасштабного їх впровадження суттєво поліпшити стан з водокористування. Підкреслено необхідність наукових досліджень у ході розробки сучасних високих технологій водокористування, із застосуванням яких можна було б багаторазово підвищити його ефективність без шкоди для довкілля.

Наведено перелік фундаментальних і прикладних наукових досліджень, здійснених у НАН України в галузі сенсорних систем і технологій. Окреслено перспективи розвитку таких досліджень і практичного впровадження їх результатів і прикладних розробок у виробництво.

Проаналізовано існуючі методи водопідготовки і водоочищення з урахуванням вітчизняних умов, а також численні наукові та практичні розробки вчених Інституту колоїдної хімії і хімії води НАН України. Опрацьовано основні наукові аспекти організації забезпечення населення якісною питною водою і запропоновано вагомі практичні рекомендації.

Здійснено порівняльний аналіз інноваційних розробок учених НАН України, частина яких перевершує показники зарубіжних або не має відповідних аналогів у світі, а також розглянуто значення нових форм організації наукових досліджень. Запропоновано першочергові заходи для підвищення ролі науки в інноваційному розвитку суспільства.

Порушено проблему цілеспрямованого об'єднання зусиль науковців, громадськості, усіх гілок влади для розв'язання нагальних завдань у галузі біоетики, втілення її ідей, поглядів і принципів у діяльність суспільства та свідомість кожної окремої людини. Це стане справжнім розвитком вчення В. І. Вернадського про ноосферу, яке є джерелом сучасних біоетичних принципів.

Проаналізовано завершені розробки вчених НАН України в різних галузях медицини (профілактика, діагностика, лікування тощо) та розглянуто проблеми, пов'язані з їх впровадженням.

Проаналізовано стан уражених земель за 17 років після Чорнобильської катастрофи, наведено вагомі результати досліджень науковців за цей період. Визначено дієві заходи щодо зменшення радіоактивного навантаження на такі землі та окреслено перспективи їх раціонального використання й утримання залежно від ступеня забрудненості та заселення.

Проаналізовано дослідження в галузі генетичної інженерії та її молекулярно-біологічного підгрунтя, об'єднані двома програмами НАН України, в яких фундаментальні розробки органічно поєднані з потребами практичних знань. Особливу увагу приділено дослідженням структурно-функціональної організації геномів у зв'язку з розробкою методів генної діагностики спадкових захворювань і ранніх стадій канцерогенезу у людини. Окреслено коло науково-технічних й організаційних проблем, які гальмують розвиток нових напрямів біотехнології в Україні.

Енерговиробництво, що базується на використанні непоновлюваної сировини - вугілля, нафти та газу за останні десятиліття зросло в такому обсязі, що стало очевидним швидке повне виснаження енергетичних ресурсів. Крім того, сформовані способи енергоспоживання супроводжуються сильним забрудненням природного середовища, тому сьогодні дедалі більше уваги приділяють пошуку альтернативних екологічно чистих і поновлюваних енергоресурсів. Одним із можливих рішень проблеми енергетики є виробництво біопалива. Описано основні результати робіт учених НАН України з проблеми біопалива. Серед них особливо важливими є нові культури та сорти рослин, придатні для виробництва біоетанолу та дизельного біопалива. Одержано мутантні штами метилотрофних дріжджів, використання яких істотно розширює сировинну базу для виробництва біоетанолу. Запропоновано нові поверхнево активні речовини для підвищення вмісту біоетанолу в пальному й екологічно безпечні високооктанові домішки. Сформульовано пропозиції щодо перегляду та вдосконалення програм розвитку виробництва біопалива в Україні.

Засновник Української академії наук академік В. І. Вернадський висловив ідею про перетворення біосфери в ноосферу через антропогенний вплив, сила якого вже співмірна з геологічними явищами. Ідея ноосфери стала підгрунтям розвитку екологічних досліджень в установах НАН України. Ці дослідження охоплюють широке коло екологічних проблем - від з'ясування природи біорізноманіття континентальних і водних екосистем до оцінення екологічних ризиків, зумовлених забрудненням довкілля. Велику увагу приділено розробленню методів екологічного моніторингу, поліпшенню екологічної якості середовища і відновленню біорізноманіття як основи стійкого розвитку.

Висвітлено багаторічну діяльність НАН України зі створення унікальних об'єктів, які забезпечують розвиток науки і прогрес людства, збереження біорізноманіття та культурної спадщини українського народу, що ввійшли до Державного реєстру наукових об'єктів, які є національним надбанням. Подано стислу характеристику 45 таких об'єктів НАН України. Визначено їх специфіку, особливості та значення, окреслено можливості подальшого використання.

Належну увагу проблемі біорізноманіття вчені Національної академії наук України надавали від початку формування Академії. Активізувавши вивчення флори вищих і нижчих рослин, мікофлори, фауни, бактерій, які виступають основою характеристики біорізноманіття, вітчизняні науковці з часом розгорнули дослідження варіабельності живих організмів з усіх джерел: наземних, морських, інших водних екосистем і екологічних комплексів. При цьому вони вивчають різноманітність у межах видів, таксонів, екосистем. Обгрунтовано низку концепцій охорони рослинного і тваринного світу, а також оптимальної організації заповідного фонду й екологічних коридорів країни. Розвиток досліджень у галузі біорізноманіття зумовив формування нових наукових напрямів, а їхні результати узагальнено в методичних рекомендаціях, монографіях, атласах, зокрема Національному атласі України.

За 26 років, що минули з дня аварії на Чорнобильській АЕС, учені НАН України провели численні всебічні дослідження біологічних наслідків радіонуклідного забруднення екосистем, зокрема впливу на біоту хронічного опромінення іонізувальною радіацією, зумовленого радіоактивним розпадом продуктів поділу урану. Встановлено радіобіологічні ефекти на різних рівнях організації біологічних систем від молекулярного й субклітинного до популяційного. Розкриття закономірностей розвитку радіаційних ушкоджень біосистем та процесів їх післярадіаційного відновлення зумовило розроблення широкого кола практичних заходів, що сприяють пом'якшенню негативних для людини і біоти в цілому наслідків хронічного опромінення і окреслюють можливості використання нових технологій природокористування на забруднених радіонуклідами територіях.

Стисло висвітлено діяльність Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України - першої в колишньому СРСР і в Україні установи такого профілю, наведено основні відомості про характер дії низьких і знижених температур на біологічні об'єкти різних рівнів організації (субклітинного, клітинного й організменого). Надано результати науково-дослідних робіт, які дозволяють зробити висновки про оборотність холодового впливу, можливості його модифікаційної дії на біологічні структури, а також ефективність його використання за різних патологічних процесів.