Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.60

Рубрики:

Пухлини шкіри і слизових оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано матеріали з досвіду роботи практичного психолога, соціального педагога СЗШ № 6 м. Сєвєродонецьк Луганської області щодо організації психологічного супроводу оптимізації виховного процесу.

Мета роботи - вивчити можливість диференційної діагностики судинних аномалій у дітей шляхом гістологічного й імуногістохімічного досліджень експресії маркерів Ki-67 і GLUT-1 у біоптатах видалених тканин. Проведено гістологічне та імуногістохімічне дослідження з визначенням експресії маркера проліферації білка Ki-67 і білка-транспортера глюкози GLUT-1 у тканинах судинних утворень різних локалізацій, видалених шляхом висічення в межах здорових тканин в умовах загального знеболювання у 34 дітей віком від 1 міс до 3 років. У фазі проліферації індекс проліферативної активності ендотеліальних клітин склав 9,8 %, у вогнищах інволюції - 2,3 % та 0,6 % - у судинних мальформаціях. Позитивна мембранна й часткова цитоплазматична реакція білка-транспортера глюкози GLUT-1 відзначалася у всіх гемангіомах незалежно від фази розвитку та була негативною в ендотеліальних клітинах мальформацій. Висновки: патоморфологічна картина мальформацій істотно відрізняється від такої в гемангіом. Під час проведення морфологічної діагностики патологічних утворень судинного генезу в дітей у складних випадках реакція на білок GLUT-1 може слугувати диференціальною імуногістохімічною ознакою відмінності дитячих гемангіом і мальформацій, а в комплексі з Ki-67 - фаз розвитку гемангіом.

Наведено сучасні відомості про частоту виникнення гемангіом у дітей, про прийняту у світі термінологію, класифікацію, теорії виникнення, діагностику, маркери відмінності гемангіом та судинних мальформацій у дітей, про можливі ускладнення та лікувальні підходи до дитячих гемангіом. Судинні аномалії у дітей - неоднорідна група патологічних станів, які потребують диференційованого лікувального підходу. Принципово важливе розрізнення гемангіом та судинних мальформацій у дітей молодшого (0 - 36 міс) віку. У зв'язку із різноманітністю локалізацій гемангіом, несхожістю їх форм, розмірів, функціональних та косметичних ризиків, характеру й тяжкості ускладнень лікувальний підхід - це проблема міждисциплінарна. Медична стриманість у більшості випадків є нормою. Оцінку ризиків необхідно робити якомога раніше, щоб своєчасно вжити заходів для запобігання порушенню життєво важливих функцій організму. Запропоновано стратифікацію гемангіом за групами ризику та застосування в подальшому індивідуалізованого стандартизованого вибору лікувальної стратегії для одержання найкращих функціонального і косметичного результатів. У лікуванні проблемних гемангіом методом вибору вважаємо системну терапію пропранололом, доповнену лазерним впливом неабляційного типу.

Вперше вивчено закономірності спонтанної трансформації гемангіоми (ГІ) у дітей за даними обласної дитячої лікарні промислового регіону центру України. Доведено здібність до спонтанної інволюції більшості ГІ. Вперше в Україні визначено показання, протипоказання до системної терапії ГІ із застосуванням препарату з групи неселективних β-адреноблокаторів (пропранолол (ПР), міжнародна непатентована назва (МНН)), оцінено ефективність та безпеку, розроблено власну методику лікування. Доведено різницю ефекту системної ПР-терапії (різна швидкість та ступінь регресії) залежно від віку дитини та фази розвитку ГІ. Вперше доведено можливість повного видалення проблемних ГІ у дітей шляхом комбінування системної терапії ПР та селективного лазерного фототермолізу резидуальних телеангіектатичних виявів за допомогою діодного лазеру 940 нм в імпульсному режимі роботи (спосіб лікування ГІ у дітей). Одержано нові дані про участь цистеїнових катепсинів (Кат) В, L і Н, їх інгібітора цистатину (Цис) С у процесах трансформації ГІ та реалізації дії ПР, а також про можливість застосування показників їх активності для прогнозування відповіді на ПР-терапію. Розроблено спосіб прогнозування ризику рецидиву ГІ після відміни системної терапії ПР за рівнем вмісту цистеїнових протеїназ (Кат В, L, Н) та VEGF у сироватці крові та віком дитини перед її початком.