Ключ. слова: арніка гірська, арніка листяна, народна медицина, гомеопатія, біологічно активні речовини, сесквітерпенові лактони, арніфолін, арніцин, культивування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.11 + П214.3

Рубрики:

Лікарська сировина рослинного походження

Лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено анатомическое исследование листьев и стебля арники горной (Arnica montana L.). Для идентификации данного сырья установлены его основные анатомические признаки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.11-29

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У порівняльному аспекті проведено фармакогностичний аналіз двох видів рослин роду Арніка, а саме: дикорослого - арніки гірської та культивованого - арніки листяної. Досліджено якісний і кількісний склад основних груп біологічно активних речовин двох видів арніки. Встановлено, що трава арніки гірської та арніки листяної містить фенольні сполуки, а саме: дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, полісахариди, амінокислоти, ефірні олії, органічні кислоти й аскорбінову кислоту. У ліпофільній форакції виявлено жирні кислоти, каротиноїди та хлорофіли. У дослідженій сировині визначено чотири макро- і два мікроелементи. З трави арніки гірської та арніки листяної виділено вісім речовин фенольної природи. Проведено морфолого-анатомічне вивчення двох видів арніки та розроблено проект аналітично-нормативної документації "Трава арніки гірської" та "Трава арніки листяної". Розроблено оптимальні технологічні умови одержання екстракту з трави арніки гірської та арніки листяної, досліджено їх протизапальну й антимікробну активність.

Наведено порівняльну характеристику двох видів рослин роду Арніка: дикорослої арніки гірської та культивованої арніки листяної. Наведено інформацію про інтродукцію арніки листяної на теренах Тернопільщини. Розглянуто еколого-ценотичні особливості та хімічний склад рослин роду Арніка. Розкрито можливості застосування даної культури у традиційній і народній медицині як засобу лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів, шлунково-кишкового тракту, печінки, органів дихання, серцево-судинної та нервової систем, суглобів, гіпертонічної хвороби та варикозного розширення вен, а також у стоматології та косметології та як кровоспинного засобу. Наведено давні та сучасні рецепти фітозборів, до складу яких входить арніка.

Приведена сравнительная характеристика двох видов растений рода Арника: дикорастущей арники горной и культивированной арники листовной. Дана информация об интродукции арники листовной на территории Тернопольской области. Рассмотрены эколого-ценотические особенности и химический состав растений рода Арника. Раскрыты возможности применения данной культуры в традиционой и народной медицине как средства лечения заболеваний почек и мочевыводящих путей, желудочно-кишечного тракта, печени, органов дыхания, сердечно-сосудистой и нервной систем, суставов, гипертонической болезни и варикозного расширения вен, а также в стоматологии и косметологии и как кровеостанавливающего средства. Изложены давние и современные рецепты фитосборов, в состав которых входит арника.

Аминокислоты обладают важными функциями в организме человека. Они являются структурными элементами белка. Цель исследований - изучение аминокислотного состава цветков хризантемы низкорослой сортов Finos, Grandeur, Apro, Belgo, Ostora. Растения выращены на опытных участках ботанического сада Тернопольского государственного медицинского университета им. И. Я. Горбачевского. Изучение аминокислотного состава хризантемы проведено с помощью метода высокоэффективной жидкостной хроматографии. По результам ВЭЖХ-анализа в цветках хризантемы низкорослой сортов Finos, Grandeur, Apro, Belgo, Ostora идентифицировано 19 аминокислот, 8 из которых (треонин, валин, метионин, изолейцин, лейцин, фенилаланин, гистидин, лизин) относят к незаменимым (они попадают в организм вместе с продуктами питания), 11 (глутамин, аспарагин, серии, аргинин, глицин, аланин, пролин, цистеин, тирозин, аспарагиновая, глутаминовая кислоты) - к заменимым аминокислотам. Среди незаменимых аминокислот в значительном количестве выявлен треонин - 355,3 мг/100 г в цветках хризантемы низкорослой сорта Finos, 340 мг/100 г - сорта Apro и 320,1 мг/100 г - сорта Belgo. Также в большом количестве в цветках хризантемы низкорослой сорта Finos в связанном виде обнаружен лейцин - 351,0 мг/100 г, лизин - 344,2 мг/100 г и фенилаланин - 311,5 мг/100 г. Цветки всех сортов хризантемы содержат заменимую аминокислоту - пролин. Так, в цветках хризантемы низкорослой сорта Finos содержание этой аминокислоты составляет 2 475,6 мг/100 г, сорта Grandeur - 2 626,3 мг/100 г, сорта Belgo - 2 939,0 мг/100 г, сорта Ostora - 2 356,1 мг/100 г.