Рассмотрены промышленные энергосберегающие технологии послесварочной обработки металлоконструкций с целью повышения их работоспособности и эксплуатационной надежности. Приведена классификация ее способов. Освещены пути снижения энергозатрат при отпуске металлоконструкций. Раскрыты технологические особенности и области применения ультразвуковой, агронодуговой, вибрационной, комбинированой обработки, а также послесварочной обработки поверхностным пластическим деформированием с использованием многобойкового инструмента и дроби.

Presented the solution of a problem of assigned lifetime prolongation of subway car bogie frame by complete renovation with modernization of separate components.

На підставі встановлених закономірностей динаміки фільтраційних потоків у масиві та на поверхні шахтного поля обгрунтовано параметри виїмкових полів під час підземної розробки вугільних пластів, що зумовлюють гідробезпеку гірничих робіт і знижують екологічне навантаження на підземну гідросферу за складних гідрогеологічних умов. Установлено кількісні співвідношення у зміні режиму грунтових вод на шахтному полі, що визначаються положенням меж області фільтрації та природної (чи штучної) дрен. Ці зміни супроводжуються уповільненням руслових потоків з суміжних площ, а також збільшенням випару за рахунок підйому рівнів. Домінувальним фактором у цьому процесі є цілеспрямована зміна меж відробки вугільних пластів. Доведено, що формування інтенсивних шахтних притоків підземних вод зумовлене гідродинамічним взаємовпливом сучасних русел і палеорусел вуглевмісної товщі, що дозволяє мінімізувати водопритоки гідрозахисними щілинами, а їх контури визначаються апробованою числовою моделлю. Досліджено додатковий резерв водозахисних властивостей вуглевмісної товщі, зумовлених внутрішнім тертям на контакті "пливун - вугленосна порода", що розширює виїмкове поле. Установлено нестаціонарність перетоків через щілини за тріщинами вертикального гідророзриву та через водоперепускні свердловини, в яких наявна дія фільтраційного опору затопленого масиву. Обгрунтовано етапи водорегулювання на шахтному полі, що визначаються часом підготовки та відпрацювання кожного з пластів. Розроблено та реалізовано методичні підходи до програм гірничих робіт, що враховують гідрозахист гірничих виробок.

Розроблено методику одержання на полірованій поверхні кремнію регулярних областей зі статистично розподіленими нанорозмірними частками золота. Досліджено процеси формування нановіскерів кремнію за допомогою методу пар - рідина - кристал. Вивчено їх структуру, морфологію та емісійні характеристики.

Запропоновано метод одержання твердих порожнинних сферичних мікрочастинок діоксиду титану, який полягає в проведенні реакції гідролізу тетрахлориду титану у парах води або аміаку на поверхні крапель аерозолю, одержаного шляхом ультразвукового диспергування розчину тетрахлориду титану в індиферентних гідрофобних розчинниках. Склад і структура синтезованих порожнинних наносфер діоксиду титану вивчені методами електронної мікроскопії, рентгенофазового і диференціально-термічного аналізів і Оже-спектроскопії.

Разработана методика низкотемпературного карботермического синтеза вискеров оксида цинка. Получены массивы вискеров на полированной кремниевой подложке. С помощью растрового электронного микроскопа обнаружены структуры, представляющие собой "наноострия на нановискерах". Исследована полевая электронная эмиссия образцов. Получены вольтамперные характеристики, имеющие резонансные пики, природа которых объясняется размерным квантованием энергии электронов.

Разработана методика низкотемпературного карботермического синтеза вискеров оксида цинка. Получены массивы вискеров на полированной кремниевой подложке. С помощью растрового электронного микроскопа обнаружены структуры, представляющие собой "наноострия на нановискерах". Исследована полевая электронная эмиссия образцов. Получены вольтамперные характеристики, имеющие резонансные пики, природа которых объясняется размерным квантованием энергии электронов.

Розроблено методику синтезу магніточутливих нанокомпозитів на основі нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит синтезовано за допомогою рідко- та твердофазного способу. Синтез гідроксоапатиту на поверхні магнетиту здійснено за допомогою золь-гель-методу. Використовуючи методи ІЧ-Фур'є-спектроскопії, рентгеноструктурного аналізу та рентгенівської фотоелектронної спектроскопії, вивчено склад і структуру одержаних нанокомпозитів. Установлено, що фаза гідроксоапатиту характеризується співвідношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції його утворення.

Запропоновано методику синтезу нанорозмірних структур із віскерів і тетраедральних кристалів оксиду цинку. Синтез здійснено в газовому потоці, а як ініціатор росту, що забезпечував задану густину центрів кристалізації на підкладинці з монокристалічного кремнію, використано нанорозмірні частинки золота. У процесі дослідження синтезованих ниткоподібних і тетраедральних структур із використанням методів рентгенофазового аналізу, растрової електронної мікроскопії, оже-електронної спектроскопії та атомної силової мікроскопії показано, що вони мають хімічний склад оксиду цинку високої чистоти, малу кількість дефектів, гексагональну вюрцитну структуру, характерну товщину в діапазоні 50 - 300 нм і довжину до 40 мкм і є перспективним об'єктом для різних областей застосування в мікроелектроніці, оптоелектроніці, біомедицині і т.п.

Розглянуто основні принципи та методи одержання порожнинних неорганічних наносфер. Синтез здійснено безпосередньо на поверхні частинок аерозолю розчину тетрахлорсилану у чотирихлористому вуглеці. Визначено умови для формування частинок із заданою структурою та морфологією. Досліджено фазовий, елементний склад і морфологію одержаних частинок за допомогою методу рентгено-фазового аналізу, оже-спектроскопії, растрової електронної мікроскопії.

Розглянуто основні методи корекції коефіцієнта потужності. В середовищі MATLAB (додаток Simulink) побудовано моделі коректора, що працюють згідно з "граничним" методом керування. Проведено дослідження роботи високочастотних пристроїв корекції коефіцієнта потужності. Вказано діаграми струму дроселя та напруги на навантаженні коректора. Створено нову модель коректора зі схемою додаткової комутації транзистора, що є більш стійкою до зменшення опору навантаження. Запропоновано новий алгоритм пуску коректора у випадку попередньо зарядженого фільтруючого конденсатора.

Рассмотрены основные подходы, реализованные в процессе восстановления литых металлоконструкций сложной формы из стали типа 35Л, в которых в процессе длительной эксплуатации образовались макро- и микроповреждения. Описана последовательность выполнения технологических операций при ремонте подвижной щеки.

Описан опыт создания наплавочного участка в АО "Сакэнергоремонти" и рассмотрены конструкторские и технологические особенности выполнения на этом участке ремонта вала гидротурбины мощностью 250 мВт.

Исследованы структура и свойства металла ремонтных швов, выполняемых многопроходной сваркой при исправлении дефектов в швах газо-, нефтепроводных труб. Определены изменения химического состава и ударной вязкости при отрицательных температурах, а также особенности структурных характеристик металла отдельных проходов ремонтных швов. Показано, что при ручной дуговой и механизированной сварке под флюсом и в защитных газах с применением традиционных для производства труб сварочных материалов металл последних проходов ремонтного шва чрезмерно обогащается теми или иными легирующими элементами (марганцем, кремнием, хромом, молибденом и др.), присутствующими в таких материалах. Это приводит к формированию неблагоприятной структуры: участков верхнего бейнита, развитой сетки полигонизационных границ, пограничных выделений углеродистой второй фазы, что в свою очередь провоцирует образование в швах холодных трещин. С учетом результатов исследований разработаны требования к химическому составу сварочной проволоки для исправления дефектов в швах труб многопроходной сваркой, предусматривающие ограничение содержания легирующих элементов. При многопроходной сварке под флюсом предложено также применять алюминатный флюс. Проволока рекомендованного состава апробирована при исправлении дефектов в швах труб сваркой в защитном газе и обеспечила высокую ударную вязкость металла ремонтных швов в сочетании с достаточной стойкостью против возникновения трещин. Результаты исследований могут быть использованы для исправления дефектов в швах при производстве труб, а также многопроходной сварке других металлических конструкций.

Проаналізовано зарубіжний досвід формування публічної служби та запропоновано способи його використання в національному законодавстві. Обгрунтовано, що парламентська форма правління є найбільш сприятливою для реалізації завдань і функцій керівних посад в органах публічної влади.

Проведено дослідження спектра вхідного струму активних високочастотних коректорів коефіцієнта потужності, побудованих на основі підвищуючого широтно-імпульсного перетворювача. У середовищі MATLAB-/Simulink створено моделі коректорів, система управління яких реалізує граничний метод керування, методи керування по піковому та по середньому струму. Визначено, який із розглянутих коректорів вносить найменше електромагнітних завад у мережу живлення. Досліджено залежність спектра вхідного струму від навантаження коректорів. Запропоновано модифікований метод керування коректором із придушенням третьої гармоніки вхідного струму.

Показана можливість виникнення проблем електромагнітної сумісності під час роботи різного устаткування та обгрунтована необхідність використання коректорів коефіцієнта потужності для зменшення негативного впливу споживачів електроенергії на живлячу мережу. Розглянуто основні методи корекції коефіцієнта потужності. Проведено порівняння методів керування високочастотними пристроями корекції коефіцієнта потужності, для кожного методу приведена функціональна електрична схема. Вказані переваги цифрових систем керування над аналоговими. Зроблено прогноз про можливий у майбутньому перехід до цифрових систем корекції коефіцієнта потужності.

Вказано на негативний вплив вищих гармонік струму на мережу живлння та обладання, що підключене до неї. Досліджено потужності з керуванням за піковим струмом. У середовищі MATLAB/Simulink створено модель такого коректора. Наведено діаграми вхідного струму коректора та його спектра. Виявлено, що в спектрі вхідного струму величина третьої гармоніки є достатньо значною, та вказано причину виникнення цієї гармоніки. Запропоновано способи покращання спектра вхідного струму коректора та проведено їх порівняльний аналіз.

Обгрунтовано та визначено, що формування самоосвітньої компетентності майбутнього вчителя математики у процесі професійної підготовки буде продуктивним за таких умов: у процесі самоосвіти такого вчителя реалізується потреба особистості у власному розвитку; учитель математики володіє розвинутою здатністю до рефлексії, спрямованої на усвідомлення власних дій, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків; програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності; існує зв'язок особистісного та професійного розвитку й саморозвитку. Визначено, що самоосвітня компетентність - інтегрована якість особистості, що характеризує її здатність до систематичної самостійно організованої пізнавальної діяльності, яка грунтується на самоосвітніх навичках та уміннях, мотивах, інтересі до самовдосконалення, спрямованості й освіти протягом життя. Розроблено структуру, критерії, показники й експериментально виявлено рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх учителів математики. Змодельовано, апробовано й експериментально перевірено методику та педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутнього фахівця математики у навчально-виховному середовищі педагогічного університету. Реалізовано підхід до формування самоосвітньої компетентності, який передбачає діяльність студента, організовану так, щоб її виконання відкривало перспективу розвитку для майбутніх учителів математики у системі навчання та виховання.

Цифрові системи керування все частіше застосовуються у силовій електроніці, що обумовлено рядом переваг цифрового керування над аналоговим. Представлений коректор коефіцієнта потужності з адаптивним цифровим керуванням по піковому струму. Описано принцип керування по піковому струму та вказані переваги і недоліки даного методу. Наведена схема коректора з адаптивним цифровим керуванням. Проведене комп'ютерне моделювання підтвердило працездатність розробленого коректора.