We study doped ionic lyotropic liquid crystals (DILLC) induced on the base of water solutions of salts of alkanoate acids with introduced polymethine dyes. Absorption and luminescence spectra of DILLC with the smectic structure (Sm A) and electrooptical properties of the cells containing DILLC are investigated. Conclusions concerning the character of the interionic interaction in DILLC and the used dyes are drawn on the base of experimental data.

Наведено відомості про життєвий і творчий шлях, науково-організаційну та громадську діяльність відомого вченого в галузі органічної хімії, хімії гетероциклічних сполук і поліметинових барвників доктора хімічних наук, професора О.І.Толмачова. Наведено хронологічні покажчики друкованих праць, авторських свідоцтв, патентів та наукових доповідей ученого. Висвітлено внесок О.І.Толмачова у розвиток галузі органічної хімії в Україні.

Приведены материалы о жизни и творчестве, научно-организационной и гажданской деятельности известного ученого в отрасли органической химии, химии гетероциклических соединений и полиметиновых красителей доктора химических наук, профессора О.И.Толмачева. Приведены хронологические указатели научных трудов, авторских свидетельств, патентов и докладов ученого. Освещен вклад О.И.Толмачева в развитие отрасли органической химии в Украине.

З використанням системного підходу запропоновано структурно-функціональну модель формування громадської культури (ГК) особистості, описано механізм ціннісно-нормативної регуляції громадської поведінки особи. Наведено методику виявлення рівня розвитку ГК школярів, визначено педагогічні умови реалізації даного концептуального підходу у практичній діяльності освітніх працівників.

С учетом системного подхода предложена структурно-функциональная модель формирования общественной культуры (ОК) личности, описан механизм ценностно-нормативной регуляции общественного поведения лица. Приведена методика определения уровня развития ОК школьников, определены условия реализации данного концептуального подхода в практической деятельности работников образования.

Обгрунтовано поняття "громадянська культура", розроблено структурно-функціональну модель розвитку громадянської культури особистості, охарактеризовано структурний та динамічний аспекти педагогічного процесу її формування в учнівської молоді, визначено критерії та показники рівнів сформованості окремих інтегративних якостей та загальної громадянської культури особи. Проаналізовано структуру та динаміку процесу формування культури особистості у даному аспекті на базі системного підходу, обгрунтовано відмінність запропонованої та існуючих концепцій. Визначено громадянську культуру як інтегральну системну властивість, що характеризується мірою сформованості суспільно-значущих громадянських якостей, набутих завдяки функціонуванню механізму внутрішньої ціннісно-нормативної регуляції поведінки та зовнішніх громадянських відносин у процесі її життєдіяльності та спілкування. Надано інтерпретацію ідей видатних педагогів у контексті обгрунтованої моделі, запропоновано методику діагностування інтегративних громадянських якостей. Проаналізовано педагогічну практику щодо формування рис громадянськості школярів, обгрунтовано умови ефективності педагогічного процесу (з урахуванням результативного й запереченням процесуального підходів) у формуванні громадянської культури учнівської молоді. Уточнено основні напрямки особистісного самовдосконалення учнів на базі діагностики та корекції рівня актуального розвитку їх окремих громадянських якостей.

Вперше визначено видовий склад дендрофлори, проведено її систематичний та ботаніко-географічний аналізи. Наведено результати вивчення складу життєвих форм, частоти трапляння, вікової структури, внутрішньовидового різноманіття культивованих деревних рослин. Досліджено біологічні, екологічні та декоративні особливості деревних рослин. Проаналізовано перспективність інтродуцентів та індивідуальний відбір зимостійких форм у насіннєвих популяціях. Запропоновано основний і додатковий асортименти дерев, кущів та ліан, а також асортимент для засолених місць, визначено перспективи його використання в озелененні Північного Причорномор'я.

Досліджено проблему формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у ВНЗ. Визначено та науково обгрунтовано сутність феномену проектно-образного мислення дизайнера як свідомого та цілеспрямованого процесу миследіяльності фахівця, у результаті якого відбувається вирішення професійних завдань дизайн-діяльності шляхом усвідомлення умов проблемної ситуації, породження образу й оперування ним за допомогою проектних дій. Встановлено й апробовано сукупність педагогічних умов, які забезпечують успішність освітнього процесу й експериментально доведено їх ефективність.

На основі системного та синергетичного підходів проаналізовано структурну та функціональну складові громадянської культури як інтегральної властивості особистості. Охарактеризовано дослідницькі методики для виявлення інтегративних якостей громадянської культури особистості. Розкрито специфіку розвитку громадянських якостей і громадянських ставлень школярів, особливості виховання та корекції громадянських рис школярів у навчальному та позанавчальному процесі. Розглянуто основні тенденції переходу навчально-виховної практики ЗОШ з процесуального на результативний підхід через впровадження структурно-функціональної моделі формування громадянської культури учнів. Наведено перспективні шляхи визначення рівнів громадянської культури особистості, процедури її діагностики за допомогою експрес-методів і прийомів її стимулювання за умов педагогічного процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.492

Рубрики:

Наближення тригонометричними поліномами і цілими функціями скінченного ступеня

Шифр НБУВ: Ж26161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.49

Рубрики:

Наближення дійсних функцій поліномами та їх узагальненнями

Шифр НБУВ: Ж26161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.49

Рубрики:

Наближення дійсних функцій поліномами та їх узагальненнями

Шифр НБУВ: Ж26161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив нового стимулятора росту рослин DNS, розробленого на основі солей гетерилкарбонових кислот, на поділ та ріст клітин проростків огірка (сорт Конкурент). Встановлено, що ефективність використання регулятора росту DNS для вирощування сільськогосподарської продукції є доцільним завдяки вираженим властивостям препарату стимулювати ріст рослин, що сприяє збільшенню довжини головного кореня, кількості бічних коренів; прискоренню росту і розвитку гіпокотилю і листя, що покращує життєздатність рослин родини Гарбузових. Визначено клас токсичності досліджуваного регулятора росту рослин та антиоксиданту активність.

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.49

Рубрики:

Наближення дійсних функцій поліномами та їх узагальненнями

Шифр НБУВ: РА411346 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відпрацьовано синтез препаративних кількостей стабільних дисперсій наноструктур графіту, частково окисненого графіту та окисненого графіту, модифікованого етилендіаміном в органічних розчинниках (спиртах і діоксані). Досліджено взаємодію поліметинових (аніонного і катіонного) барвників з вуглецевими наноструктурами різних типів у спиртових розчинах. Знайдено, що спектри поглинання барвників у дисперсіях нанографітів є суперпозицією спектральних кривих окремих компонентів, що свідчить про відсутність сильних специфічних взаємодій між ними. Навпаки, у спиртових дисперсіях нанотрубок спостерігається швидке зменшення інтенсивності смуги поглинання барвників у часі до досягнення рівноваги насичення. Показано, що з дво- та багатостінними нанотрубками зв'язується більша кількість барвника на одиницю маси, ніж з одностінними. Вірогідно, це зумовлено інтеркаляцією молекул барвників у багатостінних нанотрубках. При цьому спостерігається стабілізація суспензії нанотрубок за присутності барвників, тобто зменшення швидкості осідання їх.

Проаналізовано варіанти видавничого втілення української абетки. Вона є однією з перших книжок дитини. Абетку традиційно випускають у книжковому форматі з ілюстративною та текстовою частинами, але можливі й інші варіанти виконання: у вигляді карток, інтерактивних плакатів, кубиків, пазлів, трафаретів, розмальовок, мобільних ігор тощо. Чи не останньою новинкою на видавничому ринку є видання, створені за допомогою AR-технологій, або технологій доповненої реальності. Абетки посіли своє місце на українському ринку видавничої продукції, є значні здобутки у виготовленні цього виду видань для дітей, проте редакційно-видавниче опрацювання, зокрема дизайнерське оформлення, потребує постійної уваги фахівців.

Мета роботи - з'ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку "Софіївка" НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який грунтується на індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев$янілі пагони 3-річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02", одержані з Дослідного господарства "Новокаховське" Інституту рису НААН України. Наведено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02" in vitro з використанням різних за фітогормональним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджено залежність диференціації експлантів і процесів морфогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6-бензиламінопурину (6-БАП), індоліл-3-масляної кислоти (ІМК), індоліл-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" і P. laurocerasus "03.02" найоптимальнішим було середовище Mypacize - Скуга (MС), деякого додавали 1,0 мг/л 6-БАП (середня кількість утворених пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів - 2,3 см, коефіцієнт розмноження - 6,56, 5,34 і 7,24). Для P. laurocerasus "Serbica" ефективним було використання середовища MС-7 з додаванням 1,0мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98. Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище MС з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1-НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %. Висновки: для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" та P. laurocerasus "03.02", найоптимальнішим було поживне середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП, для P. laurocerasus "Serbica" - поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1-НОК.

Запропоновано поділ вімельбухів, представлених у репертуарі українських дитячих видавництв, за форматом та тематикою. Такі видання спочатку виходять у великому форматі і лише згодом - у меншому, кишеньковому (міні-вімельбухи). За тематикою вімельбухи, представлені на українському книжковому ринку, можна розподілити таким чином: географічний простір, зокрема національний; життя людей у місті; життя природи; казковий світ; свята. В Україні переважають вімельбухи зарубіжних авторів і ілюстраторів. Проте вітчизняні видавництва впевнено роблять перші кроки в освоєнні технології підготовки такого виду видань для дітей.

Мета роботи - з'ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку "Софіївка" НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який грунтується на індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев$янілі пагони 3-річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02", одержані з Дослідного господарства "Новокаховське" Інституту рису НААН України. Наведено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02" in vitro з використанням різних за фітогормональним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджено залежність диференціації експлантів і процесів морфогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6-бензиламінопурину (6-БАП), індоліл-3-масляної кислоти (ІМК), індоліл-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" і P. laurocerasus "03.02" найоптимальнішим було середовище Mypacize - Скуга (MС), деякого додавали 1,0 мг/л 6-БАП (середня кількість утворених пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів - 2,3 см, коефіцієнт розмноження - 6,56, 5,34 і 7,24). Для P. laurocerasus "Serbica" ефективним було використання середовища MС-7 з додаванням 1,0мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98. Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище MС з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1-НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %. Висновки: для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" та P. laurocerasus "03.02", найоптимальнішим було поживне середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП, для P. laurocerasus "Serbica" - поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1-НОК.

Запропоновано поділ вімельбухів, представлених у репертуарі українських дитячих видавництв, за форматом та тематикою. Такі видання спочатку виходять у великому форматі і лише згодом - у меншому, кишеньковому (міні-вімельбухи). За тематикою вімельбухи, представлені на українському книжковому ринку, можна розподілити таким чином: географічний простір, зокрема національний; життя людей у місті; життя природи; казковий світ; свята. В Україні переважають вімельбухи зарубіжних авторів і ілюстраторів. Проте вітчизняні видавництва впевнено роблять перші кроки в освоєнні технології підготовки такого виду видань для дітей.

Проаналізовано основні теоретичні підходи щодо розуміння просоціальної поведінки. Здійснено аналіз теоретичних та емпіричних досліджень із порушеної проблеми й розглянуто основні мотиви виконання просоціальних дій. Мета роботи - здійснити теоретичний аналіз сутності та мотивів просоціальної поведінки особистості. Методи дослідження. У дослідженні використано такі теоретичні методи наукового пошуку, як аналіз, узагальнення, систематизація наукової літератури з питань вивчення просоціальної поведінки та мотивації до вчинення просоціальних дій. Результати. Просоціальність передбачає будь-який вид допомоги на користь іншої людини чи соціальної спільноти. Вона передбачає соціальну взаємодію й характеризує особистість як соціально зрілу, спроможну діяти на користь суспільних інтересів. У психологічній теорії існує декілька моделей, які пояснюють, які типи мотивів впливають на вчинення просоціальних дій. Ними є модель полегшення негативного стану, моделі витрат та винагороди й емпатійно-альтруїстична. Висновки: основною характеристикою просоціальної поведінки є її соціальна адаптованість, що виявляється в реалізації дій на благо інших. Просоціальна поведінка забезпечує розвиток суспільства, а також є ефективним способом впливу та управління соціальними масами. Одним із найбільш нерозв'язаних проблем просоціальної поведінки є вивчення мотивів, що спонукають особистість виконувати відповідні дії. Визначено три групи мотивів реалізації просоціальної поведінки. До першої віднесено альтруїстичні мотиви (виконання просоціальної дії на благо інших без отримання вигоди, так звана "чиста допомога"). До другої групи належать егоїстичні мотиви, тобто ті, що передбачають вигоду для допомагаючого. Ними можуть бути внутрішні мотиви: мотив усунення психологічного дискомфорту, мотив отримання позитивних емоцій, мотиви самозаохочення й самоповаги тощо; та зовнішні, наприклад мотив соціального визнання. До третьої групи віднесено соціальні мотиви, тобто ті, які є загальноприйнятими в суспільстві й певним чином здійснюють певний соціальний тиск щодо виконання просоціальних дій. Це релігійні та морально-етичні (милосердя, патріотизм) мотиви.