Розкрито поняття підприємницької діяльності - "бізнес", "транспортний бізнес". Представлено види вартості та подано логічну модель формування вартості транспортного бізнесу. Визначено методи оцінки бізнесу на основі розвитку транспортно-підприємницького комплексу (ТПК).

Раскрыто понятие предпринимательской деятельности - "бизнес", "транспортный бизнес". Представлены виды стоимости и дана логическая модель формирования стоимости транспортного бизнеса. Обозначены методы оценки бизнеса на основе развития транспортно-предпринимательского комплекса (ТПК).

Розглянуто проблеми ефективного функціонування та розвитку транспортно-підприємницького комплексу (ТПК) за умов сучасного динамічно мінливого середовища. Запропоновано науково-методичні підходи та практичні рекомендації щодо оцінки та підвищення ефективності транспортного підприємництва. Обгрунтовано нову концепцію ТПК, побудовану з використанням принципів підприємництва та системного аналізу, що дозволяє забезпечити ефективність підприємницької діяльності за сучасних умов і підвищити кінцеві результати суб'єктів господарювання. Виявлено передумови формування та фактори становлення ТПК. На принципах підприємництва розроблено організаційно-економічний механізм розвитку ТПК, що включає систему відповідних форм, методів та інструментів. Наведено методичні підходи щодо визначення ефективності функціонування та розвитку транспортно-підриємницького комплексу. Запропоновано систему показників оцінки транспортного бізнесу. Створено методику визначення ефективності підприємницької діяльності у галузі транспорту, що базується на параметрі її інтенсифікації.

Висвітлено теоретичні засади економіки, простежено зародження та еволюцію економічних знань, охарактеризовано традиційні школи політекономії, основні напрями сучасної економічної теорії. Розкрито сутність і наведено моделі ринкової економіки, розглянуто ринок як особливу форму організації економіки. Охарактеризовано поняття підприємництва, наведено ознаки та види підприємств. Значну увагу приділено макроекономічним показникам в системі національних рахунків, механізмам макроекономічного регулювання. Акцентовано на макроекономічних домінантах розвитку економіки регіонів України. Розглянуто сутність дерджавної економічної політики, подано детальну інформацію про фіскальну та монетарну політику держави. Проаналізовано економічну політику держави у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Висвітлено теоретико-методологічні засади історії економіки й економічної думки. Викладено історію формування економічної думки країн Стародавнього Сходу. Досліджено господарство й економічну думку суспільств європейської цивілізації у період Середньовіччя (V - XV ст.). Розкрито передумови виникнення та суть економічної теорії та політики меркантилізму. Розглянуто особливості економічного розвитку світового господарства у першій половині XX ст. Проаналізовано розвиток економічної теорії в Україні в період командно-адміністративної економіки.

Розкрито інституціональні аспекти оновлення засад розроблення та імплементації національної регуляторної політики. Розглянуто специфіку інституціональної архітектоніки регуляторного середовища в Україні. Представлено огляд сучасного стану реалізації регуляторної політики у вітчизняній економіки. Проведено міждержавне зіставлення якості регуляторного середовища на основі спостереження за динамікою опосередкованих індикаторів трансакційних витрат. Приділено увагу питанням удосконалення регуляторної політики у сфері малого підприємництва. Визначено перспективні напрями вдосконалення існуючої системи прийняття державно-політичних рішень із застосуванням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Наведено методику та інструментарій комплексного моніторингу регуляторної діяльності в Україні. Висвітлено питання впливу інструментарію регуляторного механізму на процеси нарощування та капіталізації людського потенціалу.

Розкрито методолого-практичні питання капіталізації людського потенціалу за сучасних умов. Розглянуто наукові засади становлення та модернізації людського потенціалу у глобалізаційних процесах. Визначено передумови та необхідність модернізації процесу людського розвитку з урахуванням досвіду розвинених країн. Обгрунтовано теоретико-методологічні положення щодо сутності капіталізації людського потенціалу і чинників цього процесу. Оцінено загальні тенденції капіталізації у складових людського ринку. На основі наукових розробок поглиблено теоретико-методологічні підходи до визначення процесу капіталізації людського потенціалу, охарактеризовано методи і напрями капіталізації, розглянуто ефекти капіталізації та їх вплив на макроекономічне зростання та організаційно-економічний механізм капіталізації. Розкрито особливості процесу капіталізації у регіональному вимірі, сформульовано регіонально-просторову парадигму людського розвитку. Запропоновано концептуальну модель управління процесом капіталізації людського потенціалу регіону.

Розроблено теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації щодо формування системи капіталізації людського потенціалу з урахуванням стратегічних орієнтирів людського розвитку в регіонах України. Запропоновано теоретико-методологічні підходи капіталізації людського потенціалу на засадах регіонального імперативу. Сформульовано регіонально-просторову парадигму людського розвитку, надано її характеристики, показано значення. Проаналізовано рівень диференціації соціально-економічного та людського розвитку у регіональному вимірі. Запропоновано інструментарій організаційно-економічного механізму капіталізації людського потенціалу та обгрунтовано диференційований підхід до вибору комплексу заходів інституційного характеру забезпечення капіталізації на регіональному та внутрішньо регіональному рівнях. Розроблено регіональну модель управління процесом капіталізації людського потенціалу та окреслено концептуальні засади підвищення якості життя населення. Визначено стратегічні напрями соціально-економічного вирівнювання регіональних диспропорцій людського розвитку з урахуванням пріоритетів розвитку регіонів України.

Відповідно до структури курсу висвітлено питання історії економіки й економічної думки від найдавніших часів до сучасності. Надано відомості про господарський розвиток первіснообщинного ладу, особливості східного рабства. Показано специфіку господарства та зародження економічної думки Античної Греції, чинники розвитку економіки та характерні риси економічної думки Стародавнього Риму. Розкрито особливості розвитку феодальної економіки у країнах Європи, основні економічні погляди та ідеї у період середньовіччя. Простежено зародження ринкових відносин в умовах гільдійської організації виробництва в Європі, передумови становлення та розвитку індустріальної господарської системи в європейських країнах у період XVII - XIX ст. Розглянуто господарський розвиток України наприкінці XIX - на початку XX ст., основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.).

Досліджено й охарактеризовано сучасний стан ринку праці в Україні та регіонах, проаналізовано основні показники функціонування ринку праці. Виявлено та розглянуто актуальні проблеми сучасного розвитку ринку праці України. Досліджено особливості безробіття, проблему конкурентоспроможності національного ринку праці, відтворення людського потенціалу, мобільності робочої сили, гендерної диференціації доходів населення України за останні роки. Запропоновано напрямки розв'язання сучасних проблем регіональних ринків праці України.

Досліджено й охарактеризовано роль людського потенціалу (ЛП) в регіональному економічному зростанні. Виділено соціальні загрози економічного зростання регіонів. Запропоновано управлінську модель капіталізації ЛП, яка побудована на базі інституційного підходу з урахуванням цільової функції. Визначено роль капіталізації ЛП у підвищенні якості життя населення та інноваційному розвитку регіональних економічних систем. Встановлено, що ефективне управління використанням ЛП призводить до підвищення якості життя населення, одержання конкурентних переваг, підвищення інвестиційної привабливості, розбудови інноваційного сектора економіки, розвитку громадянського суспільства. Наведено цілі та функції учасників управління процесом капіталізації ЛП регіону.

Сучасна політика не враховує необхідності модернізації економічної системи, тому виникає потреба у зміні механізмів та інструментарію впливу на розвиток людського потенціалу. Визначено необхідність державного регулювання процесу відтворення людського потенціалу в Україні, запропоновано механізм такого регулювання, розглянуто його структуру й основні елементи. Обгрунтовано теоретико-методологічні та практичні засади формування людського потенціалу в країні. Проаналізовано підходи до визначення структури механізму державного регулювання розвитку людського потенціалу, розгорнуто описані функції, принципи, методи й інструменти державного регулювання розвитку людського потенціалу. Запропоновано напрямки вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку людського потенціалу в Україні.

Необхідність створення сприятливих умов для поступової інтеграції регіонів України до європейського ринку зумовлює актуальність пошуку методичних підходів для забезпечення моніторингу відповідних економічних зрушень. Обгрунтовано методику, що надає змогу оцінити стан і динаміку економічних реформ євроінтеграційного спрямування у регіональному вимірі. Основний інструмент дослідження - Індекс євроінтеграційного поступу є основою для інформування громадян України, представників неурядових організацій, а також міжнародної спільноти щодо прогресу регіонів у реалізації цілей економічної інтеграції з ЄС з метою широкого обговорення й аналізу заходів органів державної влади. До складу Індексу включено статистичні індикатори, що характеризують економічну результативність реформування у межах 2-х основних напрямів (торгівля і питання, пов'язані з торгівлею; економічне та галузеве співробітництво), кожен з яких включає відповідні блоки показників. Запропонована методика може бути використана для забезпечення аналітичної підтримки органів державної влади у прийнятті управлінських рішень, які впливають на реалізацію цілей Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Розглянуто різні підходи до визначення забруднення довкілля м. Чернігів. Наведено можливість використання для індикації забруднення повітря лишайників. Визначено коефіцієнт покриття дерев і середню величину коефіцієнта покриття дерев лишайником. Одержані результати свідчать про невисокий рівень забруднення повітря придорожньої зони. Як хімічні індикатори стану снігового покриву і грунту одержано просторовий розподіл таких важких металів, як цинк, кадмій, свинець та купрум. Визначення вмісту елементів проводилось методом інверсійної вольтамперометрії. Одержані значення вмісту важких металів відповідають граничнодопустимим концентраціям. Проаналізовано зв'язок між вмістом забруднювачів та наявністю антропогенного впливу. Встановлено, що повітря та грунт досліджуваної території порівняно чисті, тоді як уздовж автомагістралі є деяке забруднення.

Досліджено глобальні тренди розвитку корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) з особливим акцентом на її екологічній складовій. Проаналізовано нефінансову звітність підприємств Україні та виявлено недостатній рівень відображення інформації щодо поточних напрямів і стратегії еко-орієнтованої діяльності. На прикладі Поліського регіону обгрунтовано необхідність застосування системного підходу до вдосконалення КСВ та її екологічної складової за рахунок впровадження принципів сталого розвитку у виробничо-господарську діяльність промислових об'єктів.

Завдяки сформованому SWOT-аналізу визначено суть стратегічних орієнтирів розвитку інноваційної діяльності харчової промисловості України, розглянуто переваги та недоліки складових ресурсного потенціалу харчової промисловості, визначено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози інноваційного розвитку харчової промисловості України за умов формування сталого розвитку економіки держави.

Розкрито зміст взаємопов'язаних тем, котрі охоплюють три змістовні модулі: загальні основи економічної теорії; ресурсне забезпечення енергетичного підприємства; витрати та результативність енергетичного виробництва. Матеріал подано у вигляді схем, графіків, таблиць та інших видів унаочнення. Наведедо перелік задач, ситуаційних завдань і тестів, що виступають як формою самопідготовки, так і аудиторного контролю знань студентів.

Розвиток економіки на засадах сталості надає змогу реалізувати надлишковий ресурс домашніх господарств, при цьому сучасне домогосподарство забезпечує необхідний рівень споживчого попиту, без якого неможливе функціонування господарської системи як регіональної, так і національної, а заощадження домашніх господарств розглянуто як потенційне джерело нагромадження та інвестицій. Одна з проблем, яка притаманна українській економіці сьогодні, - високий ступінь недовіри населення до банківського сектору, це у свою чергу спонукає домашні господарства до неформальних заощаджень, які мають на меті забезпечення відкладеного попиту, тому одним із системних завдань сьогодення є трансформація заощаджень домашніх господарств у інвестиції. Аналіз динаміки та величини заощаджень у країнах світу надає змогу стверджувати, що в секторі домашніх господарств акумульовано можливості для становлення та розвитку саме через трансформацію заощаджень у інвестиційні ресурси, які в подальшому стають витратами фірм та впливають на величину доходу та прибутку.

Підвищення ефективності виробництва харчової промисловості є стратегічним завданням для країни, розв'язання якого забезпечить умови для збільшення та покращання кількісних і якісних показників розвитку її економіки. Багаторічний досвід економічного розвитку свідчить, що в ефективному функціонуванні суб'єктів господарювання харчової сфери багатьох країн інновації відіграють вагому роль, забезпечивши стратегічні переваги лідерам інноваційних процесів. Увагу варто приділити питанню фінансування розвитку інновацій, яке в Україні не здійснюється належною мірою. Тому тема вибору джерел фінансування дуже актуальна як для великих вітчизняних підприємств і зарубіжних бізнесменів, політиків, учених, так і для пересічних громадян, тому що додаткові інвестиційні ресурси в інноваційний розвиток харчової промисловості - це прямий шлях до сталого розвитку суспільства, стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.

Одна з цілей державної екологічної політики передбачає зниження екологічних ризиків для екосистем та здоров'я населення до соціально прийнятного рівня, що можливо досягти, зокрема й через покращання якості грунтів та підвищення їх родючості. Тому проблема раціонального використання земельних ресурсів є актуальною та потребує нових підходів, інструментів для вирішення певних завдань з огляду на потреби сьогодення. Першопричинами екологічних проблем України є: підпорядкованість екологічних пріоритетів економічній доцільності, неврахування екологічних наслідків під час прийняття рішень; недосконала структура економіки з переважаючою часткою ресурсо- та енергоємних галузей, негативний вплив якої був посилений переходом до ринкових умов; зношеність основних засобів промислової і транспортної інфраструктури та об'єктів житлово-комунального господарства; неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, моніторингу його стану, регулювання використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; низький рівень розуміння в суспільстві пріоритетів збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку, недосконалість системи екологічної освіти; незадовільний рівень дотримання природоохоронного законодавства та екологічних прав і обов'язків громадян.

Увагу приділено принципам організації системи моніторингу довкілля. Проаналізовано наукові відомості про хімічний склад об'єктів природного середовища - повітря, вод і грунтів. Розглянуто фізико-хімічні основи й аналітичні характеристики методик визначення основних компонентів і мікродомішок у природних водах, повітрі та грунтах, показано застосування відповідних практичних умінь і навичок щодо особливостей визначення їх хімічного складу.