Цель исследования - изучение противовоспалительного эффекта препаратов ингаляционных глюкокортикостероидов беклометазона дипропионата (беклазон-еко) и флутиказона пропионата (фликсотид) в эквивалентной дозе 100 мкг 2 раза в день на основные иммунохимические маркеры воспаления - интерлейкины 4 и 5 (IL-4 и IL-5). Проанализированы профиль безопасности исследуемых препаратов по динамике базального кортизола плазмы крови, влияние проводимой терапии на состояние функции внешнего дыхания - динамику суточной пикфлоуметрии и оптимизацию схемы базисной противовоспалительной терапии детей, болеющих бронхиальной астмой (БА). Обследовано 35 детей в возрасте от 4-х до 17-ти лет, болеющих БА лёгкой и средней степени тяжести. Полученные результаты свидетельствуют об эквивалентном иммунохимическом и клиническом эффекте беклометазона дипропионата в сравнении с флутиказона пропионатом в эквивалентной дозе, высоком и равном профиле безопасности исследуемых препаратов. Обоснована возможность использовать данные препараты в эквивалентной дозе в схемах базисной противовоспалительной терапии для снятия обострений и контроля над течением БА у детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-52

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-52

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення протизапального ефекту препаратів інгаляційних глюкокортикостероїдів беклометазону дипропіонату та флутиказону пропіонату у еквівалентній дозі 100 мкг удвічі на добу на основні імунохімічні маркери запалення - інтерлейкіни 4 і 5 (IL-4 і IL-5), порівняння профілю безпеки досліджуваних препаратів за динамікою зміни базального кортизолу плазми крові, вплив терапії, що проводилась, на стан функції зовнішнього дихання - динаміку добової пікфлоуметрії та оптимізацію схеми базисної протизапальної терапії дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Обстежено 35 дітей віком від 4-х до 17-ти років, хворих на БА легкого та середнього ступеня тяжкості. Одержані результати свідчать про еквівалентний імунохімічний та клінічний ефекти беклометазону дипропіонату у порівнянні з флутиказону пропіонатом в однаковій дозі 100 мкг удвічі на добу, високий та однаковий профіль безпеки досліджуваних препаратів. Обгрунтовано можливість використання названих препаратів в еквівалентній дозі в схемах базисної протизапальної терапії для зняття загострень та повного контролю над перебігом БА у дітей.

Проанализированы проблемные вопросы специфической аллерговакцинации (САВ) у детей, больных поллинозом. Отмечено, что на данный момент недостаточно исследований, демонстрирующих лечебный и профилактический эффекты инвазивных и неинвазивных методов САВ у детей, больных поллинозом. Систематизированы основные задания относительно этой проблемы и приведены направления для их решения.

Вперше проведено ретроспективне дослідження, яке дозволяє вивчити спектр сенсибілізації до пилку рослин у дітей м. Дніпропетровськ, хворих на поліноз, і визначити провідні регіональні пилкові алергени рослин третьої хвилі полінації (серпень - жовтень). Вперше в Україні проведено порівняльний аналіз клінічної й імунологічної ефективності підшкірного та перорального методів алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) у дітей 6 - 18 років, хворих на поліноз до пилку рослин літньо-осінньої хвилі полінації, у зіставленні із стандартною фармакотерапією з залученням лабораторних і статистичних методів дослідження. Вперше визначено показники вмісту цитокінів (IL-4, IL-5, IL-10, IL-12, IFN-gamma) у сироватці крові дітей віком 6 - 11-ти та 12 - 18-ти років, хворих на поліноз, та їх динаміку під впливом лікування підшкірним і пероральним методами АСІТ. Науково обгрунтовано та доведено перевагу клінічного й імунологічного ефекту перорального методу АСІТ у лікуванні та профілактиці полінозу у дітей віком 6 - 11-ти років.

Проанализирована иммунологическая эффективность аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) препаратами аллергенов у детей, больных поллинозом. Проведено сравнение двух основных модификаций САВ, которые на данный момент используются в Украине: подкожной (в форме инъекций) и пероральной (в форме драже). Установлен позитивный иммунологический эффект АСИТ и произведено сравнение его характера и степени при подкожной и пероральной АСИТ.

Проанализирована клиническая эффективность аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) препаратами аллергенов у детей, больных поллинозом, в форме подкожных инъекций и пероральных драже. Проведен сравнительный анализ клинической эффективности подкожного и перорального методов АСИТ по динамике средних арифметических показателей и медиан клинической симптоматики. Установлен положительный клинический эффект АСИТ и произведено сравнение его степени при подкожном и пероральном методах АСИТ.

Проанализирована динамика показателей клинической симптоматики у детей в возрасте от 6 до 18 лет, больных поллинозом, при использовании подкожного и перорального методов аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) и стандартной терапии фармакологическими преапаратами. Установлена эффективность предложенных в исследовании анкет оценки эффективности лечения для больных детей и их родителей. Показано положительное влияние обоих методов АСИТ на состояние клинических показателей как по отдельным месяцам обострения (август, сентябрь, октябрь), так и за сезон поллинации причиннозначимых растений в целом. Выявлено усиление корреляционных взаимосвязей между маркерами аллергического воспаления при поллинозе - интерлейкинами IL-4, IL-5, IL-10 и их основным антагонистом - IL-12 под влиянием АСИТ как в виде подкожных инъекций, так и в виде пероральных сублингвальных драже.

Висвітлено поліноз-актуальну проблему сучасної медицини. Викладено методи діагностики полінозу. Запропоновано елімінаційні заходи та фармакотерапію в лікуванні хворих на поліноз. Охарактеризовано стан діагностики алергічного риніту в Україні. Наведено вітчизняні препарати алергенів. Розкрито клініко-імунологічні особливості полінозу у мешканців великого індустріального міста. Досліджено вплив алерген-специфічної імунотерапії на імунний стан та показники функції зовнішнього дихання у хворих на поліноз. Подано результати специфічної імунотерапії хворих на алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до побутових та пилкових алергенів. Обгрунтовано ефективність алерген-специфічної імунотерапії у дітей, хворих на поліноз. Запропоновано математичну модель розрахунку необхідної кількості курсів алерген-специфічної імунотерапії у хворих на поліноз.

Наведені дані досліджень за останні 10 років у популяціях різних країн щодо асоціацій атопічних хвороб, що становлять атопічний марш у дітей (атопічного дерматиту, алергічного риніту, алергічного ринокон'юнктивіту та бронхіальної астми), і патологічних мутацій генів (однонуклеотидних поліморфізмів, single nucleotid polymorphysms - SNP), які кодують синтез молекул, що беруть участь в алергічному запаленні на шкірі та слизових оболонках. Як пошукову систему використано PubMed. Наданий аналіз досліджень вивчених SNP - філагрину, тол-подібних рецепторів, висвітлено перспективний каскад запалення при бронхіальній астмі - інтерлейкін-1-подібний рецептор 1 та інтерлейкін-33. Запропоновано проведення досліджень наведених SNP на українській педіатричній популяції для розробки персоналізованого генотип-асоційованого підходу до діагностики та лікування атопічних хвороб у дитячого населення України.

Наведені дані досліджень за останні 10 років у популяціях різних країн щодо асоціацій атопічних хвороб, що становлять атопічний марш у дітей (атопічного дерматиту, алергічного риніту, алергічного ринокон'юнктивіту та бронхіальної астми), і патологічних мутацій генів (однонуклеотидних поліморфізмів, single nucleotid poymorphysms - SNP), які кодують синтез молекул, що беруть участь у алергічному запаленні на шкірі та слизових оболонках. Як пошукову систему було застосовано PubMed. Наданий аналіз досліджень генів-кандидатів алергічного запалення - інтерлейкін-1-подібного рецептора-1, сфінголіпідного регулятора біосинтезу, гена глюкокортикостероїдних рецепторів, гена запрограмованої клітинної смерті 4. Наведено нові маркери-кандидати тяжкості перебігу атопічних хвороб, зокрема атопічного дерматиту: вітамін D3, тимус, активацією регульований хемокін TARC/CCl17 та шкірний Т-атрактивний хемокін CTAC/CCL27. Запропоновано проведення досліджень вищенаведених SNP і маркерів алергічного запалення на українській педіатричній популяції для розробки персоналізованого генотип-асоційованого підходу до діагностики та лікування атопічних хвороб у дитячого населення України.

Наведені дані досліджень за останні 10 років у популяціях різних країн щодо асоціацій атопічних хвороб, що становлять атопічний марш у дітей (атопічного дерматиту, алергічного риніту, алергічного ринокон'юнктивіту та бронхіальної астми), і патологічних мутацій генів (однонуклеотидних поліморфізмів, single nucleotid polymorphysms - SNP), які кодують синтез молекул, що беруть участь в алергічному запаленні на шкірі та слизових оболонках. Як пошукову систему використано PubMed. Наданий аналіз досліджень вивчених SNP - філагрину, тол-подібних рецепторів, висвітлено перспективний каскад запалення при бронхіальній астмі - інтерлейкін-1-подібний рецептор 1 та інтерлейкін-33. Запропоновано проведення досліджень наведених SNP на українській педіатричній популяції для розробки персоналізованого генотип-асоційованого підходу до діагностики та лікування атопічних хвороб у дитячого населення України.

Наведені дані досліджень за останні 10 років у популяціях різних країн щодо асоціацій атопічних хвороб, що становлять атопічний марш у дітей (атопічного дерматиту, алергічного риніту, алергічного ринокон'юнктивіту та бронхіальної астми), і патологічних мутацій генів (однонуклеотидних поліморфізмів, single nucleotid poymorphysms - SNP), які кодують синтез молекул, що беруть участь у алергічному запаленні на шкірі та слизових оболонках. Як пошукову систему було застосовано PubMed. Наданий аналіз досліджень генів-кандидатів алергічного запалення - інтерлейкін-1-подібного рецептора-1, сфінголіпідного регулятора біосинтезу, гена глюкокортикостероїдних рецепторів, гена запрограмованої клітинної смерті 4. Наведено нові маркери-кандидати тяжкості перебігу атопічних хвороб, зокрема атопічного дерматиту: вітамін D3, тимус, активацією регульований хемокін TARC/CCl17 та шкірний Т-атрактивний хемокін CTAC/CCL27. Запропоновано проведення досліджень вищенаведених SNP і маркерів алергічного запалення на українській педіатричній популяції для розробки персоналізованого генотип-асоційованого підходу до діагностики та лікування атопічних хвороб у дитячого населення України.

На сьогодні загальний імуноглобулін Е, що протягом декількох десятиліть використовується як базовий біомаркер атопії, у більшості випадків не відображає ступінь тяжкості алергічного запалення шкіри в дітей, хворих на атопічний дерматит (АД). Тому існує потреба в нових сироваткових біомаркерах, які б надавали змогу точно діагностувати ступінь тяжкості, контролювати перебіг АД та запобігти його трансформацію в фенотипи у поєднанні з іншими атопічними захворюваннями (АЗ). Протягом останніх двох десятиліть активно вивчається новий, асоційований з T-лімфоцитами-хелперами 2-го типу біомаркер ступеня тяжкості запалення шкіри за АД - тимусом та активацією регульований хемокін (TARC/CCL17). Мета дослідження - визначити асоціації сироваткового TARC/CCL17 з АД у дітей: віком, ступенем тяжкості та фенотипами АД - ізольованим і в поєднанні з коморбідними АЗ. До основної групи увійшли 39 дітей, хворих на АД, віком 3 - 6, 7 - 11 та 12 - 18 років. Фенотипами основної групи були ізольований АД і поєднаний з коморбідними АЗ і сезонним алергічним ринітом/ринокон'юнктивітом, та/або цілорічним алергічним ринітом, та/або бронхіальною астмою. До контрольної групи увійшли 47 дітей, хворих на патологію травної системи, без клінічних ознак атопії. Ступінь тяжкості АД у дітей основної групи визначався за допомогою індексу SCORing Atopic Dermatitis (SCORAD). В усіх дітей було проведено визначення сироваткових концентрацій TARC. Визначено вірогідні прямі асоціації TARC/CCL17 зі ступенем тяжкості АД та індексом SCORAD, який є клінічним маркером тяжкості АД. Обернено вірогідну асоціацію було визначено між TARC/CCL17 та віком пацієнтів як основної, так і контрольної групи. Також було визначено вірогідні асоціації зі збільшенням віку пацієнтів: з розвитком фенотипу АД, поєднаного з коморбідними АЗ, та чоловічою статтю (обернена вірогідна асоціація між віком та жіночою статтю). Висновки: TARC/CCL17 вірогідно асоційований зі збільшенням ступеня тяжкості в пацієнтів, хворих на АД усіх фенотипів - ізольований та поєднаний із коморбідними АЗ. Зі збільшенням віку рівень TARC/CCL17 знижується, АД має схильність до прогресії у фенотип, поєднаний з іншим АЗ, і захворюваність зростає серед пацієнтів чоловічої статі. Використання TARC/CCL17 у діагностичному процесі АД в дітей надасть змогу забезпечити більш персоналізований контроль і запобігти трансформації хвороби у фенотипи, поєднані з іншими атопічними захворюваннями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.3-3

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.3-1

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози у дітей

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.3-1

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.3 + Р733.682.440.11 + Р733.412.202

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози у дітей

Риніти у дітей

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.3-1 + Р733.682.440.11-1 + Р733.412.202-1 + Р733.41,21-1

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози у дітей

Риніти у дітей

Бронхіальна астма у дітей

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ