Проанализировано состояние охраны труда в Украине, приведены статистические данные Международной организации труда и других зарубежных источников о производственном травматизме в мире и в Украине.

Розроблено нову вогнезахисну композицію на основі відходів виробництв, яка дозволяє отримати важкогорючу деревину. Встановлено, що застосування розробленої композиції гальмує процеси горіння і обвуглення деревини. Досліджено, що оцінку ефективності вогнезахисного покриття слід виконувати за сумарною втратою маси деревини і сумарною втратою площі поперечного перетину. Удосконалено методику дослідження для вибору ефективних вогнезахисних покриттів, яка полягає в збільшенні часу випробувань і додатковому контролі температурних показників у порівнянні зі стандартним методом.

Проаналізовано вплив деяких конструктивних параметрів машинно-тракторного агрегату, які негативно позначаються на його керованості. Розглянуто методи їх усунення.

Виміряно та статистично проаналізовано збурювальні фактори, що від'ємно впливають на стійкість спрямованого руху працюючого машино-тракторного агрегату (МТА). Знайдено статистичні та спектральні оцінки випадкових коливань кутів вводу керованих коліс МТА.

Рассмотрены проблемы применения аппарата теории нечетких множеств при разработке систем автоматической диагностики; осуществлен анализ ряда работ, в которых присутствуют спорные или недостаточно обоснованные результаты теоретических исследований в названной предметной области, с целью обнаружения механизмов возникновения системных ошибок и предупреждения распространения некорректных методов и средств научных исследований.

Надано результати самооцінки здоров'я, рівня фізичної підготовленості та оцінки сприятливості умов навчання в школі для збереження здоров'я.

Рассмотрены проблемы корректности разработки математического обеспечения для процессов принятия решений на основе нечеткой логики в сфере компьютерной медицинской диагностики. Приведены доказательства логической противоречивости метода диагностики и нарушения законов теории нечетких множеств в базовой статье с целью повышения качества методов и инструментальных средств медицинской диагностики.

У дослідженнях останніх років відзначається тенденція зростання кількості дітей із відхиленнями фізичного та психічного здоров'я. Значну частину серед них займають особи із затримками психічного розвитку, яких на фоні загального погіршення дитячого здоров'я стає дедалі більше. Мета дослідження - науково-теоретичне обгрунтування змісту варіативної частини шкільної програми з фізичної культури для школярів - підлітків із затримкою психічного розвитку. З урахуванням проаналізованої літератури та одержаних даних визначено, що експериментальна методика підвищення рівня фізичних можливостей і стану фізичного здоров'я школярів підліткового віку із затримкою психічного розвитку має містити такі положення. Слід ураховувати вік, стать, тренованість та вікові темпи приросту рухових якостей школярів із затримкою психічного розвитку; уключати навантаження, спрямовані на покращання фізичної працездатності, та фізичні вправи різнобічного спрямування із залученням до роботи великих м'язових груп. Фізичне виховання школярів підліткового віку із затримкою психічного розвитку має бути спрямоване на певну трудову діяльність, тобто мати професійно-прикладний характер.

Мета досліджень - визначити умови стійкості відкотного штреку крутого вугільного пласта у разі обвалення бічних порід на виїмковій дільниці. Виконано аналітичні дослідження із застосуванням основних положень класичної механіки, у яких покрівля вугільного пласта була представлена у вигляді моделі балки. У результаті виконаних досліджень обгрунтовано умови, якими провокуються завали відкотних штреків після обвалення бічних порід. Встановлено, що у разі обвалення розшарованої породної товщі на покрівлю крутого вугільного пласта, коли відбувається пружний удар по балці, відстані між точками зіткнення в модельованій системі, співвідносяться між собою як послідовні числа натурального ряду. Кількість таких зіткнень визначається довжиною балки й кутом нахилу. Доведено, що за напруженої взаємодії породи, що падає, з поверхнею балки, у разі її позитивної кривизни, відбувається погіршення стійкості покрівлі вугільного пласта. Зафіксовано, що за інших рівних умов, навантаження на покрівлю крутого вугільного пласта за обвалення розшарованих порід залежить від швидкості їх переміщення вниз по оголеній увігнутій поверхні й величини її прогину. Зі збільшенням швидкості переміщення обвалених порід по увігнутій поверхні, значення динамічного коефіцієнта й імовірність обвалення покрівлі збільшуються. Доведено, що за рухомого навантаження, після обвалення розшарованої породної товщі на покрівлю, значення динамічного коефіцієнта залежать від швидкості переміщення порід, що обвалились, по похилій поверхні й радіуса її кривизни в досліджуваній моделі геомеханічної системи. Стійкість дільничних підготовчих виробок у вуглепородному масиві у разі розшарування бічних порід, забезпечується за рахунок підтримки нависаючої товщі опорами, взаємодіючими з покрівлею крутого вугільного пласта по всій довжині очисного вибою, які забезпечують її плавний прогин і обмежують переміщення.

Індекс рубрикатора НБУВ: И310.151

Рубрики:

Розробка крутих пластів

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити стійкість бокових порід у вуглепородному масиві, що вміщує виробки, з урахуванням деформаційних характеристик охоронних споруд. Виконано лабораторні дослідження деформаційних характеристик охоронних споруд, розташованих між модельованими покрівлею і підошвою вугільного пласта, які піддавалися одновісьовому стисканню. Доведено, що деформаційні характеристики охоронних споруд впливають на стійкість бокових порід у вуглепородному масиві, що вміщує виробки. Характер деформації охоронних споруд під дією зовнішньої сили визначається їх жорсткістю. За інших рівних умов, коли породи покрівлі і підошви мають постійну згинальну жорсткість, їх стійкість залежить від жорсткості підтримувальних конструкцій та напрямку дії навантаження, яке прикладається в тангенціальному (дерев'яні костри, накатні костри) або радіальному (кущі зі стояків) напрямку. Для модельованих охоронних споруд зі збільшенням стискаючого навантаження фіксується одночасне лінійне зростання їх жорсткості і модуля деформації. Причому, для дерев'яних піддатливих опор, коли навантаження прикладається поперек волокон, відбувається ущільнення затиснутих стояків дерев'яних конструкцій, внаслідок чого конвергенція бокових порід обмежується. Для жорстких конструкцій у вигляді кущів з дерев'яних стояків такої закономірності не простежується. Після втрати стійкості охоронної конструкції модуль деформації зменшується, що супроводжується збільшенням конвергенції бокових порід до повного руйнування конструкції. Рекомендовано відмовитися від жорстких і одночасно крихких охоронних споруд, призначених для підтримання бокових порід. Стійкість покрівлі у вуглепородному масиві, що вміщує виробки, оцінюється за максимальної відносної деформації підтримувальних конструкцій в результаті одновісного стискання за допомогою коефіцієнта, що характеризує співвідношення жорсткості працездатної охоронної споруди і згинальної жорсткості бокових порід. Для забезпечення стійкості бокових порід у вуглепородному масиві і експлуатаційного стану виробок, що примикають до очисного забою на виймальній дільниці вугільної шахти, необхідно орієнтуватися на застосування піддатливих споруд.

Мета роботи - оцінити виробничий ризик від обвалень порід у глибокій вугільній шахті для виявлення небезпек на робочих місцях виїмкової дільниці з урахуванням різних способів охорони виробок. Під час проведення досліджень було використано комплексний підхід, який включав: аналіз і узагальнення відомих досліджень; експертне оцінювання; використання основних положень теорії ймовірностей і алгебри множин (діаграми Венна), метод оцінки виробничого ризику Файна - Кінні; обробку, аналіз та інтерпретацію одержаних результатів. Проаналізовано проблеми та джерела виникнення виробничого ризику від обвалень порід при підтриманні виробок, ризикоутворюючі фактори, які сприяють створенню загрози небезпечних подій на виїмковій дільниці. Розглядається модель прийняття рішень, яка заснована на описі ситуацій, коли виробничий ризик від небезпечного фактора "обвали і обвалення" при підтриманні підготовчих виробок, залежить від результату вибору альтернативного способу охорони відкатного штреку. Для виїмкових дільниць при незмінних для всіх робочих місць гірничо-геологічних умовах, встановлено ймовірність одержання наслідків від небезпечних подій через невизначені умови їх реалізації. Зафіксовано, що на реалізацію даного виробничого ризику впливає низька надійність і неефективність практикованих способів охорони виїмкових виробок. Аналіз ризику визначається як систематичне використання наявної інформації для виявлення небезпек при підтриманні протяжних виробок. Запропоновано модель моніторингу виробничого ризику від обвалень порід на виїмкових дільницях глибокої вугільної шахти, яка надає змогу оцінити динаміку появи загрози на стадії прийняття технічних рішень, пов'язаних з вибором і обгрунтуванням способу охорони виробок з урахуванням взаємодії ризикоутворюючих факторів. При формуванні заходів щодо зниження загрози небезпечних подій на виїмковій дільниці, необхідно враховувати те, що виробничий ризик від обвалень порід при підтриманні виробок, залежить значною мірою від способу охорони і ефективності технологічних заходів.

Шифр НБУВ: Ж70736 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження проявів гірничого тиску у відкатному штреку крутого вугільного пласта для забезпечення експлуатаційного стану виробки та підвищення безпеки робіт на виїмковій дільниці глибокої вугільної шахти. У дослідженні використовувався комплексний підхід, що включає аналіз і узагальнення теоретичних та експериментальних досліджень з цієї проблеми, проведено натурний експеримент з вивчення стійкості відкатних штреків і обробку експериментальних даних. Для оцінки стійкості підготовчої виробки були виконані шахтні дослідження з вивчення проявів гірничого тиску у відкатному штреку при різних способах охорони, коли встановлювалася величина зміщення бічних порід на контурі та зміни площі поперечного перерізу штреку по довжині виїмкової дільниці. В результаті виконаних досліджень обгрунтовано умови стійкості відкатних штреків крутих вугільних пластів при охороні кострами з дерев'яних шпал і кущами зі стояків. Зафіксовано, що в зоні впливу гірничих робіт, кріплення у відкатному штреку деформується і має характерні вигини з боку покрівлі. На відстані l >> 80 м позаду очисного вибою втрата площі поперечного перерізу виробки склала близько 50 % при способі охорони кущами зі стояків та 30 % при застосуванні дерев'яних кострів. Експериментально доведено, що при способі охорони дільничних підготовчих виробок жорсткими дерев'яними конструкціями у вигляді кущів зі стояків, зміна площі поперечного перерізу відкатного штреку позаду очисного вибою в зоні впливу очисних робіт відбувається за лінійною залежністю зі збільшенням довжини виїмкової дільниці до повного руйнування охоронної споруди. Для забезпечення стійкості відкатних штреків у глибокій вугільній шахті з крутим заляганням вугільних пластів, доцільним є застосування безціликових способів охорони, коли для підтримки бічних порід використовуються податливі споруди у вигляді кострів із дерев'яних шпал. Застосування цього способу охорони підготовчої виробки дозволяє зменшити ймовірність обвалень і підвищити безпеку гірничих робіт.

Мета роботи - дослідження проявів гірничого тиску у відкатному штреку крутого вугільного пласта для забезпечення експлуатаційного стану виробки та підвищення безпеки робіт на виїмковій дільниці глибокої вугільної шахти. У дослідженні використовувався комплексний підхід, що включає аналіз і узагальнення теоретичних та експериментальних досліджень з цієї проблеми, проведено натурний експеримент з вивчення стійкості відкатних штреків і обробку експериментальних даних. Для оцінки стійкості підготовчої виробки були виконані шахтні дослідження з вивчення проявів гірничого тиску у відкатному штреку при різних способах охорони, коли встановлювалася величина зміщення бічних порід на контурі та зміни площі поперечного перерізу штреку по довжині виїмкової дільниці. В результаті виконаних досліджень обгрунтовано умови стійкості відкатних штреків крутих вугільних пластів при охороні кострами з дерев'яних шпал і кущами зі стояків. Зафіксовано, що в зоні впливу гірничих робіт, кріплення у відкатному штреку деформується і має характерні вигини з боку покрівлі. На відстані l >> 80 м позаду очисного вибою втрата площі поперечного перерізу виробки склала близько 50 % при способі охорони кущами зі стояків та 30 % при застосуванні дерев'яних кострів. Експериментально доведено, що при способі охорони дільничних підготовчих виробок жорсткими дерев'яними конструкціями у вигляді кущів зі стояків, зміна площі поперечного перерізу відкатного штреку позаду очисного вибою в зоні впливу очисних робіт відбувається за лінійною залежністю зі збільшенням довжини виїмкової дільниці до повного руйнування охоронної споруди. Для забезпечення стійкості відкатних штреків у глибокій вугільній шахті з крутим заляганням вугільних пластів, доцільним є застосування безціликових способів охорони, коли для підтримки бічних порід використовуються податливі споруди у вигляді кострів із дерев'яних шпал. Застосування цього способу охорони підготовчої виробки дозволяє зменшити ймовірність обвалень і підвищити безпеку гірничих робіт.