Розглянуто науково-теоретичні основи, принципи, методи та процедуру педагогічних досліджень. Особливу увагу приділено аналізу ролі та місця педагогіки у системі наук про людину і суспільство. На основі теоретико-методологічного підходу визначено стратегічні, пріоритетні напрямки та функції системи освіти, її найбільш оптимальний зміст, особливості планування та координації зусиль усіх соціальних інститутів виховання підростаючої особистості за конкретних сучасних умов.

Досліджено формування громадської думки та ціннісно-орієнтаційної єдності студентського колективу, спілкування, утворення колективних моральних норм, вплив на процеси інтеріоризації особистості студента загальнолюдських моральних норм і цінностей. Розглянуто проблеми підвищення рівня загальної гуманітарної освіти майбутнього вчителя, його залучення до наукової та соціально-культурної творчості, внаслідок чого утворюються нові світоглядні позиції, моральні цінності, а також типи моральних відносин.

Проаналізовано особливості формування моральної культури майбутніх учителів на основі аналізу опосередкованих педагогічних умов і механізмів морального розвитку особистості. Висвітлено морально-етичні засади професійної підготовки вчителя. Наведено характеристику моральної культури як елемента креативності педагога, визначено роль духовного чинника у її формуванні. Описано когнітивно-пізнавальний, соціально-орієнтаційний, морально-нормативний механізми моральної культури вчителя. Описано морально-регулятивний механізм поведінки педагога. Розглянуто морально-етичні засади гармонізації особистості вчителя з довкіллям та його підготовки до управлінської діяльності. Проаналізовано вплив духовності на моральну саморегуляцію поведінки вчителя. Розглянуто питання формування морально-психологічного здоров'я й екологічної культури вчителя.

Проанализированы особенности формирования моральной культуры будущих учителей на основе анализа опосредованных педагогических условий и механизмов морального развития личности. Освещены морально-этические основы профессиональной подготовки учителя. Дана характеристика моральной культуры как элемента креативности педагога, определена роль духовного фактора в ее формировании. Описаны когнитивно-познавательный, социально-ориентационный, морально-нормативный механизмы моральной культуры учителя. Рассмотрены морально-регулятивный механизм поведения педагога. Раскрыты морально-этические основы гармонизации личности учителя с окружающей средой и его подготовки к управленческой деятельности. Проанализировано влияние духовности на моральную саморегуляцию поведения учителя. Рассмотрены вопросы формирования морально-психологического здоровья и экологической культуры учителя.

Визначено сутність та структуру моральної культури майбутніх учителів. Обгрунтовано педагогічні умови й технологію її фомування шляхом традиційного виховного впливу та опосередковано, за допомогою активізації зовнішніх і внутрішніх механізмів поведінки майбутніх учителів. Проаналізовано соціально-педагогічну проблематику формування моральної культури студентів, а також почуття совісті й обов'язку, ідентифікації особистих, колективних і громадських інтересів на базі загального інтелектуального розвитку, становлення ціннісних орієнтацій і пізнавальних потреб. Висвітлено теоретико-методичні положення видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів про досягнення внутрішнього співвідношення між інтелектуальною та моральною освітою. Теоретично обгрунтовано систему та модель формування моральної культури студентів засобами активізації опосередкованих механізмів виховного процесу. Досліджено питання забезпечення оптимального вибору змісту та технологій формування моральної свідомості, почуттів, морально-вольових якостей студентів за умов реалізації ідеї особистісно-гуманного підходу щодо підготовки педагогічних кадрів.

Розглянуто основні напрямки, соціальні фактори, педагогічні умови та механізми розвитку моральної саморегуляції майбутніх учителів за умов ВНЗ. На підставі досліджень виявлено, що в процесі формування моральної культури майбутніх учителів велику роль відіграє сім'я та найближче соціальне оточення. Аргументовано, що серед майбутніх учителів існує певна обмеженість у сприйнятті різноманітних моральних норм і усвідомленні соціокультурної необхідності їх дотримання. Зроблено висновок, що процеси морального саморозвитку та саморегуляції поведінки майбутніх учителів можуть бути ефективними за умови, якщо вони опосередковуються комплексним впливом на їх внутрішній духовний світ, систему цінностей, уявлень, переконань та сенсожиттєвих орієнтирів.

Рассмотрены основные направления, социальные факторы, педагогические условия и механизмы развития моральной саморегуляции будущих учителей в условиях ВУЗ. На основании исследований выявлено, что в процессе формирования моральной культуры будущих учителей большую роль играет семья и ближайшее социальное окружение. Аргументировано, что среди будущих учителей существует определенная ограниченность в восприятии разнообразных моральных норм и осознанности социокультурной необходимости их выполнения. Сделан вывод, что процессы морального саморазвития и саморегуляции поведения будущих учителей могут быть эффективными при условии, что они опосредованы комплексным влиянием на их внутренний духовный мир, систему ценностей, представлений, убеждений и смысложизненных ориентиров.

Проаналізовано системотворчі елементи виховного процесу, серед яких виділено підсистеми позааудиторної виховної роботи, студентського самоврядування, управління навчально-виховним процесом, матеріально-технічне забезпечення. Акцентовано увагу на впливі сім’ї як основної виховної підсистеми на формування моральної культури майбутніх вчителів. Зауважено, що одним із пріоритетних педагогічних завдань виховного процесу є формування у майбутніх учителів відповідного до їх професійного рівня визначення своїх інформаційно-пізнавальних та моральних потреб. Визначено п’ять груп педагогічних умов формування моральної культури майбутніх учителів у системі сімейного виховання: педагогічні умови соціально-педагогічного напряму, підготовка батьків з питань методики сімейного виховання, оволодіння мінімумом знань з літератури та мистецтва, активізація соціально-психологічних чинників; врахування рівня дії соціокультурних чинників, формування мотиваційної структури майбутніх вчителів. Перспективами подальшого дослідження є вивчення системних зв’язків у спільній виховній діяльності ВНЗ і сім’ї.

Проанализированы системообразующие элементы воспитательного процесса, среди которых выделены подсистемы внеаудиторной воспитательной работы, студенческого самоуправления, управления учебно-воспитательным процессом, материально-техническое обеспечение. Акцентировано внимание на влиянии семьи как основной воспитательной подсистемы на формирование нравственной культуры будущих учителей. Отмечено, что одной из приоритетных педагогических задач воспитательного процесса является формирование у будущих учителей соответствующего им профессионального уровня определения своих информационно-познавательных и нравственных потребностей. Определены пять групп педагогических условий формирования нравственной культуры будущих учителей в системе семейного воспитания: педагогические условия социально-педагогического направления, подготовка родителей по вопросам методики семейного воспитания, овладения минимумом знаний по литературе, искусств, активизация социально-психологических факторов, учет уровня воздействия социокультурных факторов формирование мотивационной структуры будущих учителей. Определены перспективы дальнейших исследований, связанные с изучением системных связей в общей воспитательной деятельности ВУЗ и семьи.

In the article the theoretical analysis of problem of systems approach is carried out to forming of moral culture of future teachers. Considerable attention is spared to determination of pedagogical terms of activation of role of family and mass medias as the systems phenomena in forming of moral culture of future teachers. Certainly some constituents of systems contradictions between external and internal, positive and negative factors of organization of educating process of higher educational establishment.

Розглянуто проблему формування культури етичного мислення як складову процесу формування моральної культури студентів педагогічних спеціальностей. Особливу увагу приділено аналізу особливостей формування культури етичного мислення в системі колективних моральних відносин. Проведено гносеологічний аналіз емпіричного матеріалу, одержаного у процесі дослідження.

Рассмотрена проблема формирования культуры этического мышления как составляющая процесса формирования моральной культуры студентов педагогических специальностей. Особое внимание уделено анализу особенностей формирования культуры этического мышления в системе коллективных моральных отношений. Проведен гносеологический анализ эмпирического материала, полученного в процессе исследования.

In the article the problem of forming of culture of ethics thought is examined as the constituent of process of forming of moral culture of students of pedagogical specialities. The special attention is spared to the analysis of features of forming ofculture of ethics thought in the system of collective moral relations. Conducted gnosiological analysis of the empiric material got an author in the process of research.