Проаналізовано важливі питання історії появи та поширення грошей в Україні у різні історичні епохи та періоди. Особливу увагу приділено розгляду грошових відносин в Україні на етапах її державного життя: у час існування Київської Русі, козацько-гетьманської держави, у період відновленої Української держави 1917 - 1920 рр. Простежено процес виготовлення грошей та їх обігу на українських землях, що були у складі іноземних держав: Польщі, Литви (XIV - XVIII ст.), Російської та Австро-Угорської імперії (XVIII - поч. XX ст.), Угорщини, Польщі, Чехословаччини, Румунії, Німеччини (1918 - 1944 рр.), СРСР (1921 - 1991 рр.) та їх вплив на внутрішньоекономічний розвиток України. Наведено розповідь про формування власної національної валюти України (1991 - 1996 рр.).

Проаналізовано грошові кошти населення як ресурс фінансового ринку та висвітлено способи їх розміщення. Розглянуто місце депозитів населення в ресурсній базі комерційних банків. Виділено економічні чинники підвищення ролі грошових коштів населення в ресурсах комерційних банків. Розкрито організаційно-правові чинники залучення коштів населення в банківську систему.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-436.1

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучение характерных рентгенологических и ультрасонографических признаков различных гистологических форм рака грудной железы (РГЖ), особенно малого рака. Анализу подвергнуты результаты исследования 120-ти женщин в возрасте 27 - 68-ми лет, больных РГЖ. Ультрасонография (УСГ) проведена на аппарате ЭТС-У-02, датчик 7 МГц с использованием "водной насадки" и Siemens G-50, датчик 7 МГц. Под контролем ультразвукового луча проведена пункционная аспирационная биопсия. Рентгенологическое исследование выполнено на маммографе "Электроника". Гистологическая форма новообразования определена по классификации ВОЗ N 2 1981 г. (российский вариант 1984 г.). Выделены две основные формы роста РГЖ - узловая и диффузная. При узловых формах на маммограммах (МГ) проявлялась тень ограниченного узла, при диффузных - определенной тени опухоли не было. Рентгенологическая и ультрасонографическая картины при различных гистологических формах опухоли и кажущемся сходстве имели отличительные особенности. Для скирра на МГ характерным был узел звездчатой формы с плотным центром, тяжами в ткань железы, часто - мелкие кальцинаты; при УСГ - эхопозитивная тень с нечеткими, расплывчатыми контурами, иногда причудливая форма узла. Аденокарцинома при МГ выглядела как амебовидный узел с короткими тяжами, структурный рисунок изменен только в непосредственной близости от опухоли, кальцинатов не было; при УСГ - округлой формы, однородной структуры, как правило, эхопозитивные образования с волнистыми нечеткими контурами. Солидный рак при МГ выглядел как узловая, округлая тень с нечеткими волнистыми контурами, местами были лучистые тяжи в окр

ужающую ткань; при УСГ - как эхонегативная тень с волнистыми контурами. Неоднородность структуры часто наблюдалась вследствие гипо- и гиперэхогенных включений. Медуллярный рак при МГ имел вид четкого узла овальной или дольчатой формы, отграниченного от окружающей ткани более ясно, чем при скирре или солидном раке; при УСГ - четкая узловая тень с признаками однородности, нередко с усилением дорсального эха. Для лобулярной инвазивной карциномы при МГ было характерно искажение архитектурного рисунка без видимой опухолевой массы; при УСГ - гипоэхогенные изменения с рассеянными очагами затемнения. Выводы. Комплексное использование лучевых методов исследований грудной железы способствует своевременной диагностике ранних форм рака и позволяет с большей долей вероятности говорить о гистологической структуре опухоли до операции. Рентгенологическая и ультрасонографическая картины имеют особенности при различных гистологических формах РГЖ. Высокоинформативным методом выявления внутрипротоковых опухолей грудной железы является дуктография.

Вивчено імунний і метаболічний статус пацієнтів з хронічним періодонтитом у стадії загострення. Запропоновано спосіб лікування таких пацієнтів з використанням комбінації кліндаміцину (внутрішньо по 150 мг 4 рази на добу протягом 7-ми днів), атоксилу (внутрішньо тричі на день по 4 г, розчиненого у половині склянки води за 1 годину до прийому їжі, протягом 7-ми днів) і диклоберлу (внутрішньо по 50 мг тричі на день після їжі, протягом 7-ми днів). Зазначено, що під впливом такого комплексного лікування відбувається найбільш швидка ліквідація основних його симптомів, вторинного імунодефіцитного стану, а також метаболічних порушень.