У практиці та теорії підготовки сучасних українських військовослужбовців відсутній ефективний досвід здійснення підтримки та супроводу цивільного населення в зоні проведення миротворчих операцій. Саме тому актуальними є дослідження, які розкривають аспекти психологічної підготовки військовослужбовців до здійснення миротворчих операцій в контексті збереження ними психічного здоров'я та позитивного впливу на цивільне населення. Матеріал дослідження базується на роботі психологом на курсах підготовки офіцерів цивільно-військового співробітництва, яке має 3 основні функції: допомога місцевому населенню, організація взаємодії з місцевою владою, волонтерами, міжнародними організаціями та допомога підрозділам Збройних сил України. Висвітлено проблему виявлення основних складових психологічної підготовки військовослужбовців до здійсненні миротворчих операцій. Здійснено аналіз поглядів науковців щодо таких складових психічного здоров'я, як саморозкриття і його значення у процесі комунікації, наведано результати дослідження особливостей саморозкриття офіцерів цивільно-військового співробітництва, проаналізовано стратегії подолання стресових ситуацій офіцерами. Експериментальне дослідження саморозкриття офіцерів здійснювалось протягом 3 років шляхом організації та проведення тренінгів для військовослужбовців. Навчання на курсах пройшли 1200 учасників. Емпіричну вибірку склали 30 офіцерів (5 жінок і 25 чоловіків) цивільно-військового співробітництва віком 30 - 45 років.