Висвітлено ідеї руйнації соціальної комунікації (СК) у телевізійному просторі, медійності блогів та соціально-комунікаційних проектів у галузі кіноосвіти, СК системи особистісної безпеки. Наведено результати вивчення мови друкованих ЗМІ й описано демократизаційні процеси в українському суспільстві. Увагу приділено військовій пресі Української Галицької армії та соціальним процесам суспільства. Подано ритуально-міфологічну модель комунікації в архаїчному суспільстві. Визначено мовний код як детермінант аксіологічної комунікації.

Вперше в українській соціальній комунікативістиці запропоновано теоретичну модель блогу, за допомогою якої виокремлено блоги з-поміж інших аматорських медіа-завантажень мережі інтернет. Досліджено рису "медійність" і психолінгвістичні характеристики блогу. Удосконалено положення про основні підходи до утворення текстів блогів як форми публістичної комунікації. Приділено увагу положенням про еволюцію блогів від епістолярних до дигітальних жанрів, специфіку відображення навколишнього середовища й особливості картини світу користувачів, відображення власного "Я" у блогах і про функціонування в нерозривній єдності в блогосфері синтезу картини й образу світу блогера.

Розкрито особливості дослідження медійності блога як концептуального складника медіа-системи. Висвітлено гендерні ознаки комунікації в блогах як вияв психолінгвістичних характеристик блогерів. Досліджено модель медійності блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД. Проведено порівняльну характеристику ознак жанрів ЗМІ з ознаками блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД як одиниці дигитальних жанрів.

Проаналізовано діяльність сучасних інформаційних агентств. Висвітлено історію розвитку окремих українських ЗМІ. Подано теоретичний та методологічний аналіз сутності та ознак екстремальної діяльності журналістів. Висвітлено інформаційні аспекти текстології, проаналізовано проблеми історії та сучасного стану мистецтва кіно та театру як важливого складника сучасних соціальних комунікацій.

Розглянуто провідні стратегії паблік рилейшнз як комунікативної сфери. Виокремлено 3 базові етапи в розвитку науки "паблік рилейшнз", що надало змогу окреслити й основні віхи розвитку стратегій PR.

Розглянуто сучасні фактори формування українського медійного ринку. Зміни та проблеми медіапростору, що тягнуть за собою велику кількість змін не тільки інформаційного продукту, а й модифікацію ринку як структурної одиниці подачі та передачі інформації широким масам. Приділено увагу процесам комерціоналізації та монополізації, що мають місце сьогодні та впливають на історичне формування українського медійного простору (що особливо є актуальним у часи проведення антитерористичних дій на території України).

Розглянуто сучасний український блог як рекламну платформу. Висвітлено поняття блогінгу та провідні засади блогової комунікативістики. Блог подано не просто як електронний щоденник, а насамперед, як медійний продукт. Зауважено на прихованому виді реклами, що основним своїм стрижнем має власну думку блогерів та спирається на досвід і авторитет інтернет-користувачів.

Досліджено етичні аспекти соціальних комунікацій аматорських Інтернет-медіа України. Розкрито базові принципи їх функціонування та дотримання. Аматорські медіа класифіковано та частково структуровано. Розглянуто соціальні комунікації аматорських медіа у площині вивчення різних аспектів соціального існування соціуму: етичного, комунікативного, психологічного, перцептивного.

Розглянуто блоги й електронні сервиси, що слугують рекламними платформами. На сьогодні передбачають розміщення рекламних матеріалів (від арт-реклами до прихованої), що сприяє розвитку нової рекламно-комунікативної платформи. Вивчено блог як носій реклами в блогосфері з позицій посилання та авторитет кожного з блогерів.

Розглянуто поняття "конотація Мережі" як наукове поняття, його базові характеристики, закони розвитку та функціонування в сучасному Інтернет-середовищі. Приділено увагу денотації Мережі. Досліджено параметри розвитку конотації Мережі та наповнення інформаційного простору.

Розглянуто аматорський медіаматеріал як форму соціальної активності українського споживача в сучасному медійному просторі. Увагу приділено Інтернет-матеріалам, оскільки саме Інтернет-площина є провідною комунікативною платформою сучасності. XXI століття насичене медіатрансофрмаціями, які повністю реструктуризували явище традиційного медіасередовища в площину Інтернет-медіа.

Розглянуто стримінг як одну із сучасних прикладних комунікаційних технологій, що набуває поширення в Інтернеті. Термін "стрим" має багато значень, зокрема потокове скачування контенту, потокове сповіщення безпосередньо в медіапросторі мережі тощо. Це зумовлює необхідність конкретизації поняття "стримінг" як комунікаційної технології, оскільки його можна виокремлювати для різних джерел.

Сучасне українське суспільство потребує нових форм упровадження рекламної комунікації, тому очевидним є стрімкий розвиток нових жанрів і платформ у соціальних комунікаціях. Одним із таких жанрів, що надав поштовх до розвитку нових платформ і шляхів упровадження товару, стала digital-реклама. Зроблено спробу проаналізувати й описати цифрову рекламу як сучасний Інтернет-жанр.

Проаналізовано блогінг як платформу для розвитку громадської журналістики. Описано історичний шлях розвитку та поширення громадської журналістики з періоду Помаранчевої революції до сьогодні. Подано динаміку висвітлення тематики в блогосфері українцями різних вікових категорій. Досліджено вплив гонзо-журналістики як сучасного явища. Аналітичний підхід до комунікаційних каналів і платформ зумовлений існуванням шести "стовпів", які можуть прирівняти блоги до традиційних ЗМІ; такий підхід спроможний концептуально змінити майбутнє як традиційної журналістики, так і мережевої. Ключовими факторами тут стають доступність, часова просторовість, динамічність, живе спілкування та можливість подальшої самореалізації автора-блогера, навіть за умови відсутності професійної освіти, умінь, навичок тощо.

Здійснено спробу аналізу тенденцій розвитку сучасної нової сфери журналістики - подкаст-журналістики, яка проходить шлях свого становлення в українському мережевому медіапросторі. Проаналізовано дослідження в цій галузі таких українських науковців, як: С. Данилюк, О. Дмитровський, С. Коваль, Д. Приходько, В. Чабаненко. Провідним баченням подкаста є аудіо- чи відеофайл, що розміщений у мережі за певною адресою і є доступним за наявності Інтернету та гаджету з підтримкою технології RSS. Описано трактування, класифікації й концепції українського подкастингу з позиції існування активного ЗМІ. Подано визначення подкасту та запропоновано нову класифікацію.

Здійснено спробу аналізу тенденцій розвитку сучасної нової сфери журналістики - подкаст-журналістики, яка проходить шлях свого становлення в українському мережевому медіапросторі. Проаналізовано дослідження в цій галузі таких українських науковців, як: С. Данилюк, О. Дмитровський, С. Коваль, Д. Приходько, В. Чабаненко. Провідним баченням подкаста є аудіо- чи відеофайл, що розміщений у мережі за певною адресою і є доступним за наявності Інтернету та гаджету з підтримкою технології RSS. Описано трактування, класифікації й концепції українського подкастингу з позиції існування активного ЗМІ. Подано визначення подкасту та запропоновано нову класифікацію.

У ході дослідження використано такі методи: аналіз наукової літератури, порівняння поглядів, анкетування (для вивчення думки українців щодо впливу соціальних мереж). Сучасний український медіаспоживач ніколи не відчував інформаційного голоду. Медіаринок перенасичений телеканалами, що активнo надають велику кількість альтернативної інформації, використовують унікальний Інтернет-контент різноманітного змісту, що самостійно забезпечують фахівці через новітні та соціальні медіа. Розглянуто поняття "новітні медіа", що науковці тлумачать по-різному. Відзначено такий важливий аспект дослідження, як семіотичне впровадження інформаційного ресурсу, що тягне за собою принципово нові механізми сприйняття та маніпуляції цільовою аудиторією. Для глибшого занурення в зазначену проблему варто з'ясувати, чим є сучасна семіотика та як вона реалізується в мережевій комунікації. Для вивчення сучасної соціальної думки проведено пілотне дослідження 1500 осіб, серед яких були не лише пересічні громадяни, а й провідні журналісти. Розкрито бачення функціонування соціальних мереж як комунікаційних платформ з урахуванням семіотичного інформаційного представлення. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення нових механізмів інформування цільової аудиторії через комунікаційні платформи.

Під час дослідження було застосовано метод аналізу науково-теоретичних джерел (теоретичної літератури), порівняння, гіпотетичний (для розробки наукової гіпотези та окреслення теоретичної одиниці ікомунікаційна платформаі). Соціальні комунікації сьогодні перебувають у стані свого піднесення, що зумовлює потребу в окресленні базових теоретичних одиниць і методологічних принципів, які є фундаментальними для науки. Наголошено, що терміном, вартим уваги, є "комунікаційна платформа", що нині є не дослідженим і не визначеним. Це поняття має досить велику кількість споріднених позицій, але не варто їх ототожнювати. Проаналізовано споріднені поняття, такі як: Інтернет-платформа, вебплатформа, комп'ютерна платформа тощо. Усі з них мають свої специфічні відмінності від комунікаційної платформи, що надає підстави говорити про виокремлення поняття. На комунікаційних платформах виникає процес реструктуризації простору комунікації, відбувається реалізація динамічних зміни комунікаційного процесу наскрізно, коли інформаційний обмін на офіційних платформах презентують переважно під не офіційним кутом. Це зумовлено сучасною тенденцією критичного ставлення аудиторії до інформації, що йде від традиційних ЗМІ. Така тенденція пояснює необхідність пошуку альтернативних інформаційних джерел, якими стають комунікаційні платформи. Нині вони володіють звичними формами жорсткої влади, але разом з тим простежується наявність м'якої сили інформувати, комунікувати, розважати, висвітлювати. Презентовано бачення терміна "комунікаційна платформа" та розуміння її як складової соціальних комунікацій. Результати дослідження можуть бути використані для подальших теоретичних іа практичних досліджень у прикладних соціально-комунікаційних технологіях.

Мета роботи - окреслення нового явища "мобільний дискурс комунікаційних платформ" та виокремлення рис, притаманних зазначеному типові дискурсу. Використано індуктивно-дедуктивний метод для формування теоретичних аспектів вивчення Інтернет-дискурсу; описово-аналітичний - для визначення власного терміна "мобільний дискурс комунікаційних платформ" та його характеристик; соціологічне опитування - для з'ясування думки аудиторії щодо контенту. Соціологічним опитуванням охоплено 203 особи, серед яких 116 - жінки, 87 - чоловіки. У часи Інтернет-спілкування виникає потреба по-новому дивитися на склад типологічних одиниць. Формування феномену дискурсу та його типології нині є актуальним питанням. У роботі запропоновано авторське бачення Інтернет-дискурсу, описано основні підходи до тлумачення його існування. Запропоновано визначення мобільного дискурсу, що формується на комунікаційних платформах в умовах стрімкого розвитку мобільної журналістики. Грунтовно вивчено контент соціальних мереж та шляхи формування мобільного дискурсу як теоретичного явища. Результати роботи можуть бути використані для викладання в ЗВО навчальної дисципліни "Мобільна та Інтернет-журналістика".