Розглянуоі особливості функціонування, переваги та недоліки застосування систем радіобачення з багатопозиційною локацією об'єктів моніторингу.

Запропоновано алгоритм роботи системи розпізнавання типу повітряної цілі під час спостереження. Розглянуто загальні підходи до реалізації механізму покращання здатності розрішення багатопозиційною радіолокаційною системою повітряних цілей за кутовими координатами.

Уперше експериментально встановлено можливість одержання резонансного надвисокочастотного сигналу збудження за допомогою опромінення електромагнітним полем кристалічної структури радіопоглинальих покриттів, що дозволяє одержання радіолокаційної інформації про повітряну ціль зі штучно зниженою ефективною площею віддзеркалення (ЕПВ). Удосконалено метод дослідження фізичних властивостей радіопоглинальих речовин, який передбачає використання принципу частотно-фазового збудження кристалічної структури радіопоглинача. Визначено, що підвищення ефективності радіолокації повітряних цілей зі штучно зниженою ЕПВ можливе за реалізації в етапах функціонування радіолокаційних станцій частотно-фазового методу виявлення, пасивно-активного методу супроводження та адаптивного методу функціонування стежачого координатора апарата. Набули подальшого розвитку принципи побудови радіолокаційних станцій, підвищення ефективності яких необхідно забезпечити під час радіолокації повітряних цілей зі штучно зниженою ЕПВ.

Розглянуто моделі систем радіобачення авіаційно-наземного базування. Викладено методи й алгоритми визначення взаємних векторів положення елементів багатопозиційних систем раобачення авіаційно-наземного базування зі змінною відносною просторовою конфігурацією під час дистанційного зондування. Наведено методи й алгоритми обробки радіаційної інформації про радіопомітні об'єкти спостереження в багатопозиційних системах радіобачення авіаційно-наземного базування за змінною відносною просторовою конфігурацією. Подано перспективні методи формування й обробки радіолокаційної інформації про об'єкти з радіопоглинальною поверхнею в багатопозиціних системах радіобачення авіаційно-наземного базування зі змінною відносною просторовою конфігурацією. Викладено обгрунтування рекомендацій щодо практичної реалізації методів радіолокації об'єктів спостереження із радіопоглинальною поверхнею в багатопозиційних системах радіобачення авіаційно-наземного базування.

Розглянуто потенціальні можливості багатопозиційних систем радіобачення авіаційно-наземного базування зі змінною відносною просторовою конфігурацією пунктів передачі та приймання радіолокаційної інформації, у якості яких використовуються бортові радіолокаційні засоби групи дистанційно пілотованих літальних апаратів.

Проаналізовано проблеми забезпечення системами радіолокаційного спостереження авіаційно-наземного базування необхідної роздільної здатності за кутовими координатами об'єктів спостереження в передній зоні огляду. Обгрунтовано структуру побудови систем радіолокаційного спостереження авіаційно-наземного базування зі змінною відносною просторовою конфігурацією та цифровим формуванням діаграми спрямованості системи на прийом. Розроблено алгоритмічний апарат радіокерування групою носіїв бортових радіолокаційних засобів систем радіолокаційного спостереження авіаційно-наземного базування зі змінною відносною просторовою конфігурацією на визначених інтервалах часу синтезування антени. Надано алгоритмічний апарат синхронізації роботи радіотехнічних систем багатопозиційного базування. Набув подальшого розвитку алгоритмічний апарат обробки радіолокаційної інформації в радіотехнічних системах багатопозиційного базування. Запропоновано нанофрактальний метод класифікації об'єкта спостереження. Наведено частотний метод одержання радіолокаційної інформації про об'єкти спостереження з радіопоглинаючим покриттям.

Запропоновано спосіб оптимального керування просторово-часовим випромінюванням електромагнітної енергії в системі з декільками РЛС, який допускає адаптацію керуємих змінних під технічні характеристики самонавідної зброї вибором та врахуванням значення ширини діаграми спрямованості антени головки самонаведення. Розроблено модель оптимального керування випромінюваннями електромагнітної енергії в системі з декількох РЛС.

Запропоновано математичну модель еквівалентної системи руху комбінації 2-х безпілотних літальних апаратів вертолітного типу з реальною системою загальної тросової підвіски.

Розглянуто проблеми формування, обробки, розпізнавання та захисту радіолокаційної інформації в системах радіобачення авіаційно-наземного базування зі змінною просторовою конфігурацією за умов дистанційного зондування радіопомітних об'єктів і об'єктів спостереження з радіопоглинальною повернею. Враховано останні досягнення в галузі радіолокації та телекомунікаційних технологій.

Визначено актуальність сучасних концепцій розвитку радіолокаційних систем авіаційно-наземного базування зі змінною просторовою конфігурацією, які орієнтовані на створення багатофункціональних засобів спостереження з поведінковою спроможністю до самоорганізації. Розглянуто декілька підходів до рішення задачі багатокритеріальної самоорганізації структур нейроподібних систем класифікації комплексів радіолокаційного моніторингу зі змінною просторовою конфігурацією, а саме: підхід на базі: глобального критерію, лексикографічної переваги, багатоцільового програмування та зведення багатокритеріальної задачі до задачі стохастичного програмування. Наведено алгоритм багатокритеріальної самоорганізації, який реалізує ідею перебору станів на множині структур, що задовольняють "лідируючому" критерію та алгоритм самоорганізації на базі лексикографічного пріоритету. Доведено, що задача багатокритеріальної самоорганізації може бути сформульована в термінах простору станів у межах дискретно-подієвого методу синтезу.

Розглянуто проблеми ефективності радіолокації існуючих радіолокаційних станцій за умов застосування в конструкції літальних апаратів технології штучного зниження ефективної поверхні випромінювання. Досліджено основні способи і технології штучного зниження ефективної поверхні віддзеркалення за допомогою покриття літальних апаратів радіопоглинаючими матеріалами інтерференційного або дифракційного типу. Ефективне супроводження повітряних цілей з такою технологією можливе лише при реалізації в етапах функціонування радіолокаційних станцій частотно-фазового методу виявлення, пасивно-активного методу супроводження, адаптивного методу керування антеною, а також використання багатопозиційних систем радіолокації.

Представлено блок-схеми алгоритмів "переслідування" без кутового зміщення веденого дистанційно пілотованого літального апарату (ДПЛА) відносно ведучого, "переслідування" з кутовим зміщенням та наведено їх структурні реалізації; одержані залежності: динамічної помилки від часу запізнення команд керування при реалізації режиму "чистого" переслідування ведучого ДПЛА веденими, динамічної помилки від часу запізнення команд керування при реалізації режиму переслідування веденими ведучого ДПЛА з кутовим зміщенням, а також запропонована узагальнена схема системи керування польотом веденими при переслідуванні ведучого літального апарату з кутовим зміщенням.

Запропоновано метод контролю стану радіоканалу в системах інформаційної безпеки сутність якого полягає в тому, що оцінка передаточної характеристики каналу радіосистеми здійснено методом поелементного ділення з використанням алгоритму виявлення подавлених шумовими завадами в частині смуги пілот-несучих із подальшим виключенням їх впливу на одержання остаточної оцінки передаточної характеристики.

Розкрито основні принципи організації роботи стратосферних систем зв'язку, їх найбільші переваги для покращання техніко-економічних показників телекомунікаційних систем. Проаналізовано підходи до розрахунку енергетичного бюджету стратосферної радіолінії.

Розглянуто один із напрямів компенсації інформаційних втрат про об'єкти спостереження в радіолокаційних системах із змінною просторовою конфігурацією за рахунок урахування інформації про форму амплітуди сигналів віддзеркалення від об'єктів у залежності від фрактальної розмірності їх поверхонь відбиття. Вважається, що амплітуда сигналу віддзеркалення від об'єктів значно перевищує рівень завад і амплітуду сигналу відбиття від фону поверхні.

Розроблено алгоритм виміру кутових координат об'єктів моніторингу в багатопозиційних системах радіолокаційного спостереження зі спроможністю реалізації синтезованої плоскої антенної решітки на визначених інтервалах часу. Алгоритм розроблено з урахуванням факторів визначення координат об'єктів моніторингу в системах радіолокаційного спостереження авіаційно-наземного базування із змінною просторовою конфігурацією.

Наведено особливості структури, архітектури та застосування сенсорних мереж, відмінності бездротових та сенсорних мереж, проведено аналіз існуючих алгоритмів стиснення та показана їх неефективність, запропоновано використання методів стиснення для передачі.

Наведено особливості класифікації структури та застосування штрихових кодів, відмінності лінійних та двовимірних штрихових кодів, проведено аналіз та порівняння деяких, найбільш розповсюджених двовимірних штрихових кодів, наведено особливості застосування та перспективи подальшого розвитку тривімірних та чотиривимірних кодів. Запропоновано використання інших завадостійких кодів для корекції інформації при зчитуванні.

Подано елементи теорії та вивчення засобів і методів застосування аналогових електронних пристроїв для обробки на їх базі сигналів від різних датчиків. Описано структуру пристроїв на біполярних і польових транзисторах, на операційних підсилювачах, основні характеристики, параметри, схеми та фізичні процеси в них. Охарактеризовано властивості транзисторів у колах обробки сигналів. Подано інформацію про підсилювач аперіодичний широкосмуговий з LCR-корекцією амплітудно-частотної, фазочастотної, перехідної характеристик і групового часу затримки. Розглянуто підсилювачі вибірний селективний, вихідний потужний, постійного струму, операційний і малошумний регенеративний. Увагу приділено електроакустичній апаратурі, перетворювачу частоти, детектору амплітудно-модульованих сигналів, обмежувачу сигналів, а також детектору сигналів із кутовою модуляцією частотної та фазової модуляції.

Наведено вступ до мікрохвильової фотоніки. Проаналізовано радіочастотні характеристики, які є найбільш важливими для кількісного опису систем мікрохвильової фотоніки. Розкрито умови та принципи формування, приймання й оброблення оптичних сигналів для різних систем оптотехніки, надвисокочастотної радіоелектроніки й електротехніки. Розглянуто та досліджено шуми та джерела шуму у волоконно-оптичних лініях.