Проведено повне клінічне обстеження 34-х хворих з хронічною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зони. З метою діагностики стану зовнішньосекреторної здатності підшлункової залози (ПЗ) проведено провокаційні тести з прозерином, за результатами яких у 85,7 % випадків діагностована панкреатопатія, що вимагає цілеспрямованого спостереження за хворими для запобігання розвитку хронічного панкреатиту. Для корекції порушень зовнішньосекреторної функції ПЗ призначено мезим-форте (7 днів) та еспумізан (14 днів), що прискорило терміни видужання.

Для использования в задаче обеспечения доступности информационных объектов в распределенной вычислительной сети предложен метод повышения пропускной способности каналов с использованием частотной дискретизации полосы их пропускания.

Розглянуто варіанти та напрямки збільшення пропускної спроможності каналів передачі даних та, як наслідок, підвищення доступності інформаційних об'єктів розподілених обчислювальних мереж.

Висвітлено досвід селекції цукрових буряків щодо використання однонасінних цитоплазматичних чоловічо-стерильних (ЦЧС) ліній, одержаних завдяки наявності властивості екзоплазми успадковувати фактори комбінаційної здатності. Визначено шляхи створення виробничо-цінного гібрида "Весто". За результатами досліджень доведено можливість створення комбінаційно-цінних ЦЧС матеріалів на базі екзоплазми цінних ЦЧС ліній. Вивчено аналоги закріплювачів стерильності, одержаних на основі екзоплазми ЦЧС компонента гібриду "Весто"у процесі розмноження у кількох генераціях, що дає підстави стверджувати про можливість одержання стабільних компонентів для гібридизації з метою розробки гетерозисних гібридів. Показано перспективу доборів цінних вихідних матеріалів з продуктів розщеплення високопродуктивних гібридів.

Висвітлено культурно-політичну специфіку розвитку інформаційно-комунікаційного простору (ІКП). Викладено політологічні підходи щодо становлення і розвитку інформаційного суспільства, розкрито поняття ІКП, його роль в осмисленні функціонування демократичної політичної культури (ПК). Проаналізовано основні напрями використання потенціалу ІКП за умов модернізації ПК, інформаційної протидії на світовій арені, доцільності забезпечення реального суверенітету держави. Визначено культурно-політичні та ідеологічні детермінанти розвитку ІКП на початку ХХІ ст., що зумовлюють доцільність подолання викликів глобалізації, розкриття ролі інтернету в політичному просторі, дослідження міжнародної практики й національної специфіки впровадження електронної демократії.

Проведено комплексний аналіз вербалізованих в українській мові ментальних одиниць "свій" та "чужий", що перебувають у відношеннях бінарної опозиції і представляють фундаментальний фрагмент української мовної свідомості; розкрито особливості їх структурної організації, співвідношення образних, інформаційних і ціннісних складових. Описано мовні одиниці, які вербалізують ментальну інформацію, закладену в концептах; побудовано словесну модель номінативного поля концептів "свій" і "чужий", виявлено когнітивні ознаки, експліковані мовними засобами в межах їх ядерних, приядерних і периферійних ділянок. Охарактеризовано ціннісне наповнення та роль вербалізаторів даних концептів в українській мові (УМ). Розкрито особливості функціонально-прагматичної реалізації концептуальної опозиції "свій" - "чужий" в УМ як її базового регулятивного фрагмента.

Розглянуто можливості збільшення та граничні значення пропускної спроможності каналів передачі.

Розглянуто вимоги щодо величини контрольної основи в задачах захисту цілісності інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж у разі забезпечення цілісності інформації за умов застосування узагальненого коду умовних лишків.

З метою узгодження продуктивності інформаційних джерел із ресурсами каналів розподілених мереж розглянуто можливості збільшення пропускної спроможності каналів передачі даних.

Розглянуто вплив протоколів із вирішальним зворотним зв'язком на доступність та цілісність інформаційних об'єктів розподілених обчислювальних мереж. Запропоновано аналітичні вирази для визначення основного чинника, що впливає на доступність та цілісність: абсолютної швидкості передачі інформаційних об'єктів в телекомунікаційних системах.

Запропоновано використання графічних моделей взаємодії загроз функціональним властивостям захищеності інформаційних ресурсів ЛОМ із елементами системи захисту, які дозволяють визначити склад таких систем та, в подальшому, оцінити можливі залишкові ризики при забезпеченні конфіденційності, доступності та цілісності інформаційних об'єктів в телекомунікаційних системах.

Викладено основи теорії забезпечення цінності та доступності інформаційних об'єктів у системах і мережах. Проаналізовано причини та умови спотворення інформації та її носіїв - сигналів, правила визначення параметрів систем виявлення сигналів, їх потенційну завадостійкість. Розкрито технології фізичного кодування, шляхи підвищення пропускної спроможності каналів передачі даних і методів підвищення ефективності інформаційного обміну. Описано технології кодування та забезпечення цілісності і доступності об'єктів інформаційно-телекомунікаційних мереж, основу яких складає первинне та вторинне кодування. Висвітлено загальні підходи до цифрового кодування інформаційних повідомлень, технології кодування з компресією даних. Акцентовано увагу на завадостійкості кодування як одній з основних технологій забезпечення цілісності інформаційних об'єктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.9 + Р415.202.6

Рубрики:

Коронарна недостатність

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сучасні наукові дані та результати власних досліджень щодо участі дисліпідемії та інших факторів ризику серцево-судинних захворювань у розвитку гострого коронарного синдрому.

Проаналізовано тенденції розвитку післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні, проблеми навчання дорослих. Визначено, що у вчителів існують усвідомлені та неусвідомлені психологічні проблеми. Усвідомлені проблеми вчителі у своїй практичній діяльності вирішують самостійно або із залученням фахівців. Неусвідомлені проблеми як особистого характеру, так і професійної екологічності спричиняють різного роду професійні деформації, які впливають на робочі відносини і є причиною особистої дисгармонії. На основі системного теоретичного аналізу розроблено організаційну модель, яка складається з п'яти етапів: пропедевтичний, діагностичний, основний, додатковий, підсумково-рефлексивний. Визначено зміст, особливості організації і форми викладання психології в системі післядипломної педагогічної освіти на засадах диференціації та індивідуалізації. Розроблено й експериментально апробовано комплексну програму організації курсової підготовки з психології для всіх категорій, яка базується на потребах і запитах педагогів, попередніх знаннях і професійному досвіді, доведено її ефективність.

Організація Реєстру хворих із гострим інфарктом міокарда (ГІІ) Київської області сприяє підвищенню рівня своєчасної та адекватної допомоги пацієнтам з гострими коронарними синдромами. Постійний реєстровий контроль за термінами госпіталізації, способом реперфузійної терапії, адекватної медикаментозної терапії пацієнтів після виписування зі стаціонару та можливість аналізу віддалених результатів спостереження нададуть змогу ефективно змінити систему лікування хворих із ГІІ відповідно до сучасних клінічних протоколів (наказ МОЗ України від 02.07.2014 р. № 455, Уніфікований клінічний протокол "Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST", наказ МОЗ України від 03.03.2016 р. № 164, Уніфікований клінічний протокол "Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST"). Реєстр надав змогу уперше проаналізувати діагностику й ефективність лікування окремо пацієнтів зі STEMI і з NSTEMI, виявити основні проблеми в діагностиці, транспортуванні, визначити основні шляхи розвитку Регіональної реперфузійної мережі в Київській області. Уже на перших етапах аналізу виявлено невідповідності між "офіційними" статистичними даними про летальність пацієнтів з ГІІ і даними Реєстру. Нижчі показники летальності за даними Реєстру більш реалістичні та практично унеможливлюють похибки, притаманні офіційним статистичним даним, які часто пов'язані з поєднанням інформації про летальність хворих з різною нозологією у клініках України. У розпорядженні організаторів Реєстру тепер є сучасні та точні індикатори розвитку ургентної кардіології в області.

Мета роботи - визначити частоту виникнення гострого коронарного синдрому (ГКС) в пацієнтів без дисліпідемії та проаналізувати особливості профілю факторів ризику серцево-судинних захворювань у даного контингенту хворих. Проведено ретроспективний аналіз 91 медичної карти хворих із ГКС (середній вік - 60,8 +- 9,9 року). За результатами дослідження ліпідного спектру крові пацієнти розподілені на 2 групи: перша - хворі без дисліпідемії, друга - з порушеннями ліпідного обміну. ГКС в осіб без дисліпідемії виникав у 38,5 % випадків. Виявлено достовірні відмінності між тяжкістю перебігу ГКС, наявністю ожиріння та гіподинамії між двома групами. Серед традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань незалежно від наявності дисліпідемії були артеріальна гіпертензія та нервово-емоційний стрес. Висновки: традиційні фактори ризику серцево-судинних захворювань повною мірою не пояснюють виникнення ГКС в осіб без дисліпідемії.