Уперше в українській навчально-методичній літературі розглянуто розвиток політичної думки в Україні в контексті проблем, які є актуальними для становлення суверенної, правової та соціальної держави в українському суспільстві. Висвітлено державотворчі ідеї в історії української політичної думки. Розглянуто особливості становлення інститутів княжої влади у Київській Русі, гетьманства в XVI - ХХ ст. і президентської влади у ХХ - на початку ХХІ ст.

Впервые в украинской учебно-методической литературе рассмотрено развитие политической мысли в Украине в контексте актуальных проблем становления суверенного, правового и социального государства в украинском обществе. Освещены идеи создания государства в истории украинской политической мысли. Рассмотрены особенности становления институтов княжеской власти в Киевской Руси, гетманства в XVI - XX ст. и президентской власти в ХХ - начале ХХІ ст.

Висвітлено особливості роботи, базові принципи адміністрування сучасних мережевих операційних систем (ОС) - Novell Nertware, Windows NT, Linux. Розглянуто основні компоненти, загальні принципи організації мережевих ОС, їх класифікацію та базові визначення. Висвітлено питання захисту інформації в мережевих ОС і комп'ютерних мережах, визначено основні елементи політики безпеки, її класи та механізми. Описано особливості ОС UNIX, її базові концепції, принципи організації доступу до файлів і керування роботами. Обгрунтовано можливості файлової системи NTFS і організації аудиту в системі.

Розглянуто онтологічні, гносеологічні, антропологічні, соціологічні, аксеологічні та праксеологічні погляди та позиції українських мислителів від часів докиївської Русі по сьогодення. Охарактеризовано філософські погляди мислителів в українській діаспорі, зокрема, В.Олексюка, В.Липинського, О.Кульчицького.

Рассмотрены онтологические, гносеологические, антропологические, социологические, аксеологические и праксеологические взгляды и позиции украинских мыслителей со времен докиевской Руси по настоящее время. Охарактеризованы философские взгляды мыслителей в украинской диаспоре, в частности, В.Олексюка, В.Липинского, А.Кульчицкого.

Розглянуто питання становлення та розвитку політичної системи в контексті теорії ролей та інтересів. З позицій філософського плюралізму розглянуто проблему народу як етнічної структури суспільства, а також наведено концепції політичної системи. Досліджено роль інституту президенства в політичній системі та в суспільстві в цілому. З'ясовано джерела, механізми та тенденції розвитку президентської влади в країні.

Рассмотрены вопросы становления и развития политической системы в контексте теории ролей и интересов. С позиций философского плюрализма рассмотрена проблема народа, как этнической структуры общества, а также приведены концепции политической системы. Исследована роль института президенства в политической системе и обществе в целом. Определены источники, механизмы и тенденции развития президентской власти в стране.

Показано, що народ як особлива природна, суспільна та духовна етнічна спільність є головним суб'єктом суспільно-історичного процесу, атрибутивною ознакою якого є його інтереси. Здійснено генетичний, морфологічний, функціональний і праксіологічний аналізи явища інтересів народу. Подано авторське бачення проблеми сутності, змісту, форм і механізмів розвитку та захисту, динаміки змін інтересів народу. Обгрунтовано, що інтереси народу мають субстратний та діяльнісний рівні, які розглянуто в динамічному процесі - від інтересів попередніх етнічних спільнот до планетарного людства. Проаналізовано вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на саморозгортання інтересів народів Європи і, зокрема, українського народу. Розкрито історичний досвід вираження і захисту інтересів народу елітою, науковцями, політичними діячами, починаючи з періоду Київської Русі до початку XXI ст. Запропоновано систему заходів щодо узгодження інтересів народу, політичних партій, елітних кіл та особливостей на рівні етнополітики держави та громадського суспільства.

Монографія присвячена розгляду інтересів народу в контексті соціально-філософського аналізу від моністичних до плюралістичних поглядів, уявлень і вчень. Розвинено та поглиблено теоретичні та методологічні засади розробки теорії народу та його інтересів. Показано, що народ як особлива, природна, суспільна та духовна етнічна спільність є головним суб'єктом суспільно-історичного процесу, атрибутивною основою якого є його інтереси. Здійснено генетичний, морфологічний, функціональний і праксіологічний аналіз інтересів народу. Подано авторське бачення проблеми сутності, змісту, форм і механізмів розвитку та захисту, динаміки змін інтересів народу. Обгрунтовано, що інтереси народу мають субстратний та діяльнісний рівні, які розгляднуто в динамічному процесі - від інтересів попередніх етнічних спільнот до планетарного людства. Досліджено спроможність держави і громадянського суспільства бути суб'єктами самовираження інтересів народу. Проаналізовано вплив глобалізаційних процесів на саморозгортання інтересів народу Європи і, зокрема, українського народу. Висвітлено історичний досвід вираження і захисту інтересів народу. Запропоновано систему заходів щодо узгодженості інтересів народу (цілого), політичних партій, елітних кіл (особливого) та особистостей (одиничного) на рівні етнополітики держави та громадянського суспільства.

Викладено теоретико-методологічні основи економіко-математичного моделювання процесів управління економічним розвитком підприємства. Розглянуто інтегральну модель реінженірингу як інструмент антикризових стратегій. Охарактеризовано окремі функціональні аспекти елементів інфраструктури аграрного ринку. Запропоновано напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності України. Вивчено особливості аудиту дебіторської заборгованості. Викладено деонтологічні засади покращення іміджу ЗНЗ. Проаналізовано значення педагогічних з'їздів у розвитку взаємодії педагогічних ВНЗ і загальноосвітніх шкіл у 1970 - 1980-х рр. З'ясовано мотиваційні чинники робітників кам'яновугільної та металургійної галузі Донецького регіону в кінці ХІХ - початку ХХ ст.

Розглянуто моністичну, дуалістичну, деїстичну, пантеїстичну та плюралістичну історичні форми філософії за кількісним критерієм стосовно першооснов і рушійних сил становлення і розвитку всього сущого. Акцентовано увагу на онтологічні, гносеологічні, методологічні, антропологічні, соціологічні, аксіологічні та праксіологічні погляди, уявлення, вчення, орієнтири і позиції видатних особистостей в історії філософії. Зосереджено увагу на філософських школах, напрямах, течіях і здобутках тих шкіл, з якими вони ввійшли в історію філософії.