Висвітлено історію розвитку структури й основних наукових напрямків Інституту геології та геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України". Проаналізовано внесок учених Інституту у розробку фундаментальних проблем у галузі геології горючих копалин (теорії нафтогазоутворення, закономірностей формування та розміщення родовищ нафти, газу та вугілля в земній корі, геотехнологічних проблем вилучення паливно-енергетичної сировини з вугільних родовищ і нафтових покладів) у період з 1952 р. до сьогодення. Обговорено здобутки співробітників наукових підрозділів Інституту, а також їх опубліковані монографії.

Освещена история развития структуры и основных направлений Института геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины и НАК "Нафтогаз Украины". Проанализирован вклад ученых Института в разработку фундаментальных проблем в области геологии горючих ископаемых (теории нефтегазообразования, закономерностей формирования и размещения месторождений нефти, газа, угля в земной коре, геотехнологических проблем добычи топливно-энергетического сырья из угольных месторождений и нефтяных скважин) в период с 1952 г. до настоящего времени. Освещены достижения сотрудников научных подразделений Института, а также их опубликованные монографии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344-06 + Д59(45Укр5)24

Рубрики:

Петрографія осадочних гірських порід (літологія)

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метан вугільних родовищ - це нетрадиційний, альтернативний природному газу енергоносій, видобуток та утилізація якого на сьогодні є актуальною проблемою. Саме тому вугільні басейни слід оцінювати як комплексні метановугільні, розробка яких повинна проводитися з обов'язковим видобутком і промисловим використанням вугільного метану. У вугленосних відкладах Львівсько-Волинського та Донецького басейнів містяться значні ресурси метану, що в декілька разів перевищують розвідані запаси природного газу в Україні. Наведено дані про компонентний склад і форми знаходження вуглеводневих газів у вугленосних відкладах і закономірності розподілу в них метану, оцінено ресурси метану вугільних родовищ Львівсько-Волинського та Донецького басейнів, висвітлено перспективи його видобутку та утилізації. Рекомендовано способи та технології вилучення та промислового використання вугільного метану, обгрунтовано їх достовірність та йфективність, розглянуто питання реалізації завдань даної проблеми та її забезпечення на державному рівні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45Укр3)3 + Д59(45Укр3)34

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вперше проведених для жильних мінералів Карпатської нафтогазоносної провінції хроматографічних досліджень складу флюїдних включень у кварці типу "мармароських діамантів" з Дуклянської та Кросненської структурно-тектонічних одиниць Українських Карпат. Встановлено особливості вмісту вуглеводнів від метану до октану включно для різних температурних інтервалів утворення кварцу, які узгоджуються з результатами люмінесцентного аналізу та кріометрії індивідуальних включень. Зроблено висновок про можливість використання хроматографічних досліджень включень разом з іншими мінералого-геохімічними та геологічними даними з метою локалізації перспективних ділянок для пошуків промислових скупчень нафти та газу в Карпатах.

Викладено результати мінералого-геохімічного дослідження жильних утворень з осадових комплексів Дуклянської і Сілезької структурно-тектонічних одиниць південно-східної частини Польських Карпат. Під час вивчення таких утворень доцільно використовувати комплекс аналітичних досліджень, а саме: мас-спектрометричних та ізотопних основних жильних мінералів, термокріометричних і флюоресцентних щодо включень, особливо вуглеводневих, у мінералах прожилків. Уперше для кварцу типу "мармароських діамантів" виконано точкові мас-спектрометричні ізотопні дослідження, які підтверджують дані термометричних вивчень включень про еволюцію палеотемпературних умов міграції вуглеводневих флюїдів ослабленими зонами осадових комплексів. Результати досліджень речовини у включеннях "мармароських діамантів" з Дуклянського і Сілезького покривів свідчать про закономірну зміну в часі вуглеводневої складової мігруючих флюїдів - від метану до нафтоподібних сполук типу "легка нафта".

Побудовано нову деталізовану кількісну модель хімічної еволюції розсолів морських евапоритових басейнів та океанічної води (ОВ) у фанерозої і неопротерозої, з урахуванням якої висвітлено глобальні та регіональні закономірності формування евапоритових і бітумінозних відкладів та покладів вуглеводнів. У межах охопленого моделлю відтинку часу (близько 1 млрд років) деталізовано три мегацикли змін хімічного складу океанічної води від хлоркальцієвого до сульфатного типу (існування неопротерозойського повного мегациклу встановлено вперше). Вперше виявлено залежність мінерального складу водонерозчинного залишку евапоритів від хімічного типу розсолів морських евапоритових басейнів, а відповідно і ОВ. Встановлено вплив хімічного складу і концентрації морської води на формування бітумінозних відкладів. Показано, що для мезозою та кайнозою утворення чорних бітумінозних сланців (пов'язаних з так званими "океанічними безкисневими подіями") тяжіє до крейдового етапу, тобто до етапу існування хлоркальцієвого типу ОВ. Наведено нові докази поширеності явищ стратифікації розсолів (що сприяє збереженню органічної речовини) на високих стадіях їх згущення. Крім того, за результатами дослідження включень у мінералах, виявлено геохімічні показники впливу покладів вуглеводнів на евапоритові відклади.

Розглянуто залежність газоносності вугільних пластів від речовинного складу вугілля, характеру його перетворення в метаморфічному ряді, механічного стану вугільної маси, а також генераційну і сорбційну здатність окремих мікрокомпонентів вугілля і в цілому процеси генерації і сорбції вугільних газів.

Зазначено, що природна газоносність Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну є наслідком тривалої історії геологічного розвитку Львівського палеозойського прогину та формування в його надрах комплексних газовугільних родовищ під впливом ряду чинників, що визначали генерацію, міграцію та акумуляцію газів у вуглепородних масивах. Значна частина природних газів у межах басейну генетично пов'язана з продуктивною вугленосною товщею, у якій метан генерувався як концентрованою, так і розсіяною вуглефікованою органічною речовиною. Поповненню ресурсів (запасів) метану сприяв його приплив у палеозойські товщі в складі глибинних вуглеводневмісних флюїдних потоків розривними порушеннями - відгалуженнями глибинних розломів фундаменту прогину в зонах підвищеної флюїдопроникності: спочатку з формуванням покладів газу в девонських породах, а далі - у відклади кам'яновугільного віку. Розглянуті геолого-геохімічні передумови формування вуглепородних масивів карбону дозволяють позитивно оцінити їх газоносність і вважати Львівсько-Волинський басейн перспективним газоносним (метаноносним) регіоном України, у межах газовугільних родовищ якого метан можна видобувати як самостійну, так і супутню корисну копалину.

За результатами геохімічних, мінералого-петрографічних і термобарогеохімічних досліджень евапоритових і теригенних відкладів фанерозою визначено геохімічні критерії зв'язку евапоритових і осадових формацій та покладів вуглеводнів. Проведено вивчення включень з вуглеводневою фазою у галіті різновікових галогенних відкладів; з'ясовано особливості розподілу вуглеводневих газів у приповерхневих відкладах, у місцях поширення евапоритів, та їх зв'язок з потенційними скупченнями вуглеводнів на глибині; досліджено взаємодію органічної речовини з глинистими мінералами на прикладі евапоритових і теригенних відкладів Карпатського регіону; вивчено геохімію процесів прожилкового мінералогенезу структурно-фаціальних зон Східних Карпат у зв'язку з нафтогазоносністю. Наявність кульок бітуму (або краплинок нафти і кірочок твердого бітуму) та висока газонасиченість і підвищений вміст метану та інших вуглеводневих газів у включеннях у галіті, а також аномальні концентрації вуглеводневих газів у приповерхневих відкладах осадових товщ можуть слугувати критеріями наявності покладів вуглеводнів на глибині. Захоплення глинистими мінералами, зокрема монтморилонітом, органічних сполук (у тому числі вуглеводневих газів) міжшаровими проміжками, впливає на газопродуктивність низькопроникних глинистих товщ, що необхідно враховувати під час пошуків цих корисних копалин. Мінералого-геохімічні дослідження жильних утворень осадових комплексів Східних Карпат свідчать, що найбільш нафтогазоперспективними є Кросненська та Дуклянська зони, а також піднасув Мармароського кристалічного масиву на осадові комплекси Складчастих Карпат.