Показано, як значення слова "працює" в системі мови. Зазначено, що спочатку мовець узагальнює певні розмежувальні ознаки, потім виділяє та абстрагує найнеобхідніші для комунікації ознаки. Висвітлено семантичний механізм виникнення різних численних смислів одного й того самого слова та об'єктивні надійні критерії для розмежування понять.

The article shows how the word meaning "works" in the system of the language. The speaker generalizes the original concept with some of its distinctive features then singles out and abstracts the most striking features to be used for the communication. It's also explained both the semantic mechanism of producing numerous different senses of one and the same word and some objective reliable criteria of distinguishing one concept from another.

Подано матеріали для поглибленого вивчення англійської мови, спрямовані на розвиток навичок спілкування у науковому середовищі, підвищення ефективності читання англомовної наукової літератури, оволодіння навичками академічного письма, розширення словникового запасу загальної та термінологічної лексики. Вправи та творчі завдання розроблено з метою допомогти у підготовці до кандидатського іспиту та до обговорення наукових проблем і своїх дисертаційних робіт у формі презентацій на наукових конференціях з використанням технічних засобів.

Поданы материалы для углубленного изучения английского языка, нацеленные на развитие навыков общения в научной среде, повышение эффективности чтения англоязычной научной литературы, овладение навыками академического письма, расширения словарного запаса общей и терминологической лексики. Упражнения и творческие задания учебника разработаны с целью помочь в подготовке к кандидатскому экзамену и обсуждению научных проблем и своих диссертационных работ в форме презентаций на научных конференциях с использованием технических средств.

Розглянуто семантичну структуру терміна, особливості виявлення його структурно-семантичного потенціалу у спеціальному тексті. Простежено процес узагальнення, абстрагування та виділення комунікативно-релевантної диференційної ознаки з сем, які формують семантичний компонент інваріанта у різних вживаннях слова-терміна. Висунуто ідею про те, що інваріант як спільний компонент виконує роль семантичного диференціала у різних терміносистемах та забезпечує взаєморозуміння комунікантів у спеціальній сфері.

Розглянуто загальні теоретичні питання інваріантології та термінознавства. Описано методику "значення - смисл", модель виділення інваріантного стабільного компонента в структурі значення терміна. Проаналізовано роль семантичного диференціала як чинника творення терміна у процесі його розвитку концептуального простору та конотативного наповнення.

Рассмотрены общие теоретические вопросы инвариантологии и терминоведения. Описаны методика "значение - смысл", модель выделения инвариантного стабильного компонента в структуре значения термина. Проанализирована роль семантического дифференциала как фактора созидания термина в процессе его развития концептуального пространства и конотативного наполнения.

Досліджено феномен синонімічно-антономічних відношень у термінотвірних процесах. Висвітлено теоретичні засади синонімічно-антонімічних відношень у термінологічних системах, виявлено їх семантичні та функціональні особливості.

Системно та комплексно досліджено стуктурні, семантичні, комунікативно-прагматичні та когнітивні аспекти функціонування термінів у гуманітарних науках. Акцентовано увагу на процесі розкладання значення терміна на дрібні фрагменти - наносмисли, які є іманентними та складають частину генетичного мовного коду. Зроблено висновок про те, що терміни різних лексико-граматичних класів слів мають свою сферу референції і не залежать від їх контекстного оточення. Використано методику "значення - смисл", що дало змогу виокремити стабільні інваріантні компоненти в системі гуманітарних термінів на рівні мови (у лексикографічних джерелах) та змінні смисли в мовленні (у фахових текстах), дослідити семантичну спрямованість термінів на їх конотативне наповнення. Доведено, що однозначний смисл терміна, його трансцендентність та експланаторність постають у процесі поєднання стабільного інваріантного компонента зі спеціальними диференціями. Простежено функціонування семантичного диференціала як інтерпретатора гуманітарних терміноодиниць, описано метафоричні та метонімічні смисли, проілюстровано їх термінотвірну вагомість. У гуманітарній сфері досліджено терміни як результат міжмовних контактів, явище інтерпретації, проникнення та функціонування запозичень з інших європейських мов у сучасну англійську.

Розглянуто семантичну структуру слова-терміна, яка трактується як семантичний диференціал і виконує розмежувальну функцію для утворення різних смислів у межах одного й того самого слова-знака. Виділено та описано інваріантні значення термінів "base", "drop" та "battery", які разом з їх семантичними диференційними ознаками (СДО) утворюють численні можливі смислові сполучення.

Рассмотрена семантическая структура слова-термина, который трактуется как семантический дифференциал и выполняет разграничительную функцию образования разных смыслов в пределах одного и того же слова-знака. Выделены и описаны инвариантные значения терминов "base", "drop" и "battery", которые с его семантическими дифференциальными признаками (СДП) образуют многочисленные возможные смысловые соединения.

The article deals with the seme structure of the word-term, which is treated as semantic differential and plays a distinguishing function in forming various senses within one and the same word-sign. The invariant meanings of the terms "base", "drop" and "battery" which with its semantic differential features form numerous possible semantic combinations have been singled out and described.

Досліджено головні напрями розвитку концепції значення слова. Розглянуто численні смисли слова залежно від контексту, в якому вони зустрічаються. Мовознавці не пояснюють звідки такі численні смисли беруться і як їх відрізнити один від одного. З метою класифікації смислів дослідники беруть до уваги лише загальне значення. Однак лінгвістична сутність самого значення його інваріанта залишається не розкритою. Проаналізовано концепцію інваріантного значення, котре дає пояснення численним словосполученням у контексті.

Розглянуто особливості культурологічної інтерпретації художнього тексту, проблеми національної ідентичності в контексті полілогу культур, взаємодії національних мов сучасної Європи. Охарактеризовано тематику тілесного в подоланні культурних бар'єрів, лінгвістичну інтерпретацію тематики тілесного. Вивчено особливості інтерпретації чужої культури у просторі художнього твору (лінгвоімагологічний аспект). Обговорено питання формування національної ідентичності українського студентства у вищій школі, пошуку національної ідентичності в соціокультурній сфері. Висвітлено особливості універсалізації термінологічної лексики в умовах глобалізації, сучасні технології у викладанні іноземних мов. Розкрито роль національної ідентичності в укладанні словників.

Розкрито роль літературних канонів у процесі формування національної ідентичності. Розглянуто прогностичність окремих складових традиційної української дитячої субкультури. Досліджено трансформації у засобах вираження національної ідентичності в перекладах драматургічних творів. Увагу приділено національній ідентичності у персоналізованій історії українського мовознавства. Акцентовано також на урахуванні ментально-культурної специфіки японської словотворчої моделі "свій-чужий" при перекладі поезії з англійської мови на японську. Досліджено національні та загальнолюдські культурні цінності у "Словнику мови творчої особистості". Розглянуто національну ідентичність як складову моделювання змісту мови (на матеріалі фразеологічних словників). Висвітлено когнітивно-прагматичний аспект актуалізації національної ідентичності (на матеріалі англійськомовного електорального дискурсу). Визначено перспективи лінгвокогнітивних досліджень англомовних концептів як національно маркованих одиниць. Розкрито сутність міжкультурної комунікації. Акцентовано на концепції формування комунікативної культури майбутніх фахівців.

Навчальний посібник розроблено для студентів гуманітарних факультетів закладів вищої освіти відповідно до програми «Іноземна мова (англійська, рівні В1, В2, СІ)» з рівнем англійської мови В1+ та В2 (Intermediate Level). Також він буде корисним для студентів / учнів інших факультетів університетів, ліцеїв, коледжів, шкіл із вказаним рівнем англійської мови, які прагнуть покращити навички з граматичного аспекту. Посібник містить узагальнені правила та комплекс вправ для розвитку та кращого засвоєння граматичних тем. Для визначення рівня засвоєних знань з пройденого матеріалу в кінці посібника подано Завдання для самоперевірки (Self-Assessment Tasks).